Постанова

від 17.09.2018 по справі 905/704/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

17.09.2018 справа №905/704/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого (судді-доповідача): суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі

судового засідання: ОСОБА_4

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_5 - за ордером

від відповідача: ОСОБА_6 - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2018 (повний текст складено та підписано 26.06.2018) у справі№ 905/704/18 (суддя Зекунов Е.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергосервіс", м. Донецьк до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м. Краматорськ, Донецька область простягнення заборгованості за договором підряду №31-ДОЄ-ДГЄС від 02.11.2016 в розмірі 201 084,80 грн. В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергосервіс", м. Донецьк (далі - Позивач) із позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м. Краматорськ, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення суми боргу у розмірі 165 406,80грн., неустойки у розмірі 10112,07 грн., інфляційних втрат у розмірі 20646,35 грн., 3% річних у розмірі 4919,55грн. та пені у розмірі 10 112,07грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.06.2018 по справі № 905/704/18 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Вказаним рішенням на Відповідача покладено обов'язок щодо відшкодування на рахунок Позивача витрат по сплаті судового збору у розмірі 3016,27грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 17536,50грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а також при неповному з'ясуванні обставин справи.

Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням вимог чинного законодавства та дійшов помилкового висновку щодо доведеності та обгрунтованості позовних вимог з посиланням на те, що

Відповідач не мав можливості здійснити своєчасну оплату через втрату первинної документації, а нові реквізити не були повідомлені Позивачем, отже прострочення виконання зобовязання відбулося з вини Позивача у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Водночас, апелянт посилався на відсутність дати складання ОСОБА_7 про вартість виконаних робіт за січень 2017 року, що унеможливлює облік 60 календарних днів відстрочення платежу, у зв'язку з чим вважав, що строк виконання зобов'язання не настав.

Також, апелянт не погоджувався з розміром витрат на правничу допомогу, вважаючи їх завищенними.

Судове засідання 17.09.2018р. проводилось у режимі відеоконференції.

Представник Відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Позивача проти апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, Позивач зазначав, що банківські реквізити сторін в Договорі - не змінювались, а строк виконання зобов'язання пов'язується з підписанням акту виконаних робіт, у данному випадку - 10.01.2017р. та є таким, що настав. Також, Позивач вважав, що розмір витрат на правничу допомогу є співрозмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на підготовку документів.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи, встановлені наступні обставини:

- укладення 02.11.2016 р. між сторонами Договору підряду № 31-ДОЭ-ДГЭС (далі- Договір), за умовами п.1.1 якого замовник (Відповідач) доручає, а підрядник (Позивач) забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов Договору виконання земляних робіт з аварійного відновлення кабельних ліній 0,4-6-10 кВ Ворошиловського МРЕМ НП «Донецькі міські ЕМ» ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ;

- встановлення сторонами строку дії Договору підряду до 30.04.2017;

- виконання Позивачем на користь Відповідача обумовлених умовами Договору робіт на загальну суму 165 406,80грн. та прийняття їх Відповідачем;

- підписання сторонами без доповнень та зауважень актів виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних робіт на загальну суму 165 406,80 грн. (акти за січень 2017р. на суму 61 333,20грн., за лютий 2017р. на суму 61854,00грн., за березень 2017р. на суму 42219,60грн.);

- відсутності оплати з боку Відповідача виконаних робіт в сумі 165 406,80грн. у визначений Договором строк.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 165 406,80грн., у зв'язку з чим Позивачем на суму заборгованості нараховано неустойку, 3% річних та інфляційних втрат. Також, Позивачем заявлено про стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 24060,50 грн.

В суді першої інстанції Відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, за змістом відзиву, Відповідач зазначав про втрату ним первинних бухгалтерських документів, тільки за наявності яких можна встановити дійсну заборгованість перед Позивачем та посилався на захоплення його адміністративних приміщень у місті Донецьку, яке відбулося 17.03.2017 року. Також Відповідач зазначав про відсутність дати складання ОСОБА_7 про вартість виконаних робіт за січень 2017 року, що унеможливлює облік 60 календарних днів відстрочення платежу.

Крім того, зазначав, що позбавлений можливості перерахувати Позивачу грошові кошти за роботу виконану за спірним Договором з огляду на призупинено здійснення усіх фінансових операцій у населених пунктах, що не контролюються українською владою.

Щодо заявлених Позивачем судових витрат, з надання правової допомоги, Відповідач вважав їх необґрунтованими та безпідставними, такими що не відповідають дійсному обсягу виконаних робіт.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання Відповідачем його зобов'язань за Договором підряду № 31-ДОЭ-ДГЭС від 02.11.2016р. щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару, оскільки вважав підписані між сторонами акти здачі - прийому робіт належними та достатніми доказами факту виконаних робіт. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення вимоги Позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, вважаючи належним розміром, який підлягає стягненню - 17 536,50грн., навівши в мотивувальній частині рішення докладний розрахунок цієї суми.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції, з чим погоджується судова колегія, встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання глави 61 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Наразі, матеріали справи містять підписані сторонами здачі-приймання виконаних робіт.

Таким чином, з огляду на підписання без зауважень та заперечень Відповідачем актів здачі - приймання виконаних робіт, він був обізнаний про вартість належних до сплати виконаних Позивачем робіт, а відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що підписанням актів виконаних робіт, Відповідач погодився з обсягом, якістю та вартістю виконаних робіт за спірний період.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності дати складання ОСОБА_7 про вартість виконаних робіт за січень 2017 року, що унеможливлює облік 60 календарних днів відстрочення платежу, колегія суддів вважає безпідставними та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строки для виконання обов'язку Замовника з оплати виконаних робіт, пов'язуються саме із підписанням первинного документу- акту виконаних робіт (форма КБ-2в) від 10.01.2017 року, а тому саме - 10.01.2017, є датою отримання Відповідачем ОСОБА_7 від Позивача.

Крім того, матеріали справи містять складання Позивачем ОСОБА_8 накладної на підставі, якої у Відповідач виник податковий кредит саме у цю дату (а.с. 29).

Таким чином, з урахуванням умов п. 3.2.1 Договору, за актом приймання виконаних будівельних робіт № 3 (Ф-КБ-2) за січень 2017 року (рахунок від 10.01.17р. №02) строк оплати настав - 12.03.2017; за актом приймання виконаних будівельних робіт № 4 (Ф-КБ-2) за лютий 2017 року (рахунок від 06.02.17р. №03) - 08.04.2017; за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 (Ф-КБ-2) за березень 2017 року (рахунок від 06.03.17р. №05) - 06.05.2017, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині до уваги не приймаються.

В свою чергу, доводи Відповідача про відсутність його вини у здійсненні несвоєчасної оплати, судова колегія не приймає до уваги, оскільки у зв'язку з відсутністю передбачених ч. 4 ст. 91 ЦК України відомостей про припинення діяльності сторін, вони зберігають свою юридичну правоздатність

За змістом ст. 92 ЦК України, цивільна дієздатність юридичної особи реалізується саме через їх органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Обставини захоплення підприємства Відповідача не є тими обставинами, які підтверджують відсутність його вини в розумінні вимог діючого законодавства, для виконання сторонами Договору своїх обов'язків, оскільки про велику імовірність їх настання вони усвідомлювали при його укладенні у листопаді 2016 року.

Також, виходячи із специфіки укладеного Договору, предмет якого охоплює виконання робіт з боку Позивача, Відповідач не був позбавлений можливості вимагати припинення дії цього Договору або зміну його умов в порядку, передбаченому діючим законодавством.

Враховуючи наведене, законних підстав щодо звільнення Відповідача від виконання обов'язку оплатити прийняті за спірними актами виконані роботи за Договором судовою колегією не встановлено та їх наявність Відповідачем не доведено.

Крім того, строк виконання зобов'язання настав до дати видачі Відповідачем наказу №188а-ОД від 17.03.2017р. про припинення виробничої діяльності.

За таких обставин, судова колегія вважає доведеним факт порушення права Позивача в частині отримання своєчасної оплати за виконані роботи, а отже погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу в сумі 165 406,80 грн., 3% річних річних в сумі 4 919,55 грн., інфляційних втрат в сумі 20646,35грн. та неустойки в сумі 10112,07 грн. (на підставі п.5.3.9. Договору).

Також, дослідивши подані Позивачем докази, на підтвердження надання правничої допомоги, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 17536,50грн. Розрахунок цієї суми, наведений судом першої інстанції - Відповідачем не спростовано.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецькоїобласті від 20.06.2018 у справі № 905/704/18 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м. Краматорськ, Донецька область - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2018 у справі № 905/704/18- залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції - покласти на Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі", м. Краматорськ, Донецька область.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 20.09.2018р.

Головуючий (суддя-доповідач): О.В. Стойка

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3