Рішення

від 20.09.2018 по справі 910/10058/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2018Справа № 910/10058/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи

за позовом приватного підприємства "БУДПРОКАТ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна енергетична компанія"

про стягнення 22 070,87 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "БУДПРОКАТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна енергетична компанія" про стягнення 22 070,87 грн., у тому числі: 20 000, 00 грн. - основного боргу, 1 903, 20 грн. - пені та 167, 67 грн. - 3 % річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за договором оренди № 000042898 від 12.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10058/18. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі була відправлена за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернута на адресу суду з відміткою пошти про неможливість вручення.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 76 та 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 165 названого Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством "БУДПРОКАТ" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна енергетична компанія" (відповідач) 12.10.2017 укладено договір оренди № 000042898, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є об'єктом власності позивача.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються у відповідному додатку до договору, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно додатків від 13.10.2017 та від 27.10.2017 до договору оренди № 000042898 позивач зобов'язався передати нагрівач газовий Master BLP33M в кількості 2 одиниці, вартість оренди обладнання склала 400, 00 грн. доба, заставною вартістю 12 925, 00 грн. та мотобур STIHLBT121 в кількості одна одиниця вартістю оренди обладнання 350, 00 грн. (доба), заставною вартістю 23 265, 00 грн.

Строк дії договору оренди сторони погодили з моменту підписання до повного виконання сторонами обов'язків за даним договором.

Факт отримання відповідачем у тимчасове оплатне користування нагрівача газового Master BLP33M в кількості 2 одиниці та мотобура STIHLBT121 в кількості одна одиниця підтверджується наявними в матеріалах справи актами передачі обладнання в тимчасове користування від 13.10.2017 (зі строком оренди з 18.10.2017 до 17.11.2017) та від 27.10.2017 (зі строком оренди обладнання з 12.12.2017 до 17.12.2017).

Відповідно до пункту 4.1 договору оренди початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному додатку до договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом прийому-передачі в оренду.

За умовами пункту 3.1 договору відповідач здійснює передоплату за оренду обладнання у розмірі 100 % на підставі відповідного додатку або рахунку, виставленого позивачем не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Вартість оренди, зазначена у відповідному додатку дійсна й не підлягає зміні позивачем за умови 100 % передоплати відповідачем вартості оренди за весь період, зазначений сторонами в акті прийому-передачі (пункт 2.2 договору).

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно частини першої статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Відповідно до вимог статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що рекомендованим листом від 23.03.2018 позивач направив відповідачу рахунки на оплату оренди нагрівача та мотобура № 310 від 24.01.2018 на суму 10 200, 00 грн. та № 311 від 24.01.2018 на суму 9 800, 00 грн., які залишилися останнім неоплаченими.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, 23.03.2018 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки факт передачі в оренду обладнання позивачем та отримання його відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів сплати орендної плати суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача 20 000, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати заборгованості за оренду обладнання.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно пункту 7.3 договору оренди за несвоєчасне внесення орендної плати у випадку продовження терміну оренди відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення без обмеження строку нарахування пені.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 1 903, 20 грн. - пені (період з 17.04.2018 по 30.07.2018) визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що три відсотки річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, зазначені позовні вимоги правомірними.

Враховуючи наведене, вимога про стягнення 3 % річних в розмірі 167, 67 грн. (період з 17.04.2018 по 30.07.2018) визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242, 252Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного підприємства "БУДПРОКАТ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна енергетична компанія" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна енергетична компанія" (04112, м. Київ, вул. Степана Руданського, будинок 3-А, приміщення 539, ідентифікаційний код 36780675) на користь приватного підприємства "БУДПРОКАТ" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 18, офіс 7-Б, ідентифікаційний код 38943534) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 1 903 (одна тисяча дев'ятсот три) грн. 20 коп. - пені, 167 (сто шістдесят сім) грн. 67 коп. - 3 % річних та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.09.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк