Рішення
від 13.09.2018 по справі 917/849/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2018 Справа № 917/849/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз", вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500

до Комунального некомерційного підприємства "Лубенський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Лубенської районної ради Полтавської області, 37533, Полтавська область, с. Вовчик, вул. Іларіона Сухомлина, 55

про стягнення 287 828,36 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

за участю представників:

представник позивача: ОСОБА_1, довіреність № 15 від 08.08.2018 р.

представник відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 27.08.2018 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Лубенський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Лубенської районної ради Полтавської області про стягнення 287 828,36 грн. заборгованості за договором № 113/3-ЛБ від 29.01.2018р. постачання природного газу.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав у встановлені договором строки свої договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Ухвалою від 18.07.2018 р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 28.08.2018 р.

28.08.2018 р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог (вхід. № 7960) в якій просить стягнути з відповідача 301 710,82 грн. заборгованості за договором № 113/3-ЛБ від 29.01.2018 р. постачання природного газу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.

Ухвалою від 28.08.2018 р. прийнято заяву про збільшення позовних вимог; закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 13.09.2018 р. - 9 год. 00 хв.

Відповідач відзив на позов не надав, представник в судовому засіданні проти наявності суми основного боргу не заперечував.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

29.01.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лубнигаз (Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством Лубенський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Лубенської районної ради Полтавської області (Споживач) було укладено договір № 113/3-ЛБ постачання природного газу.

Відповідно до п. 2.1. договору Постачальник зобов'язується на умовах, визначених договором, постачати Споживачу необхідні (що визначені в Додатку 1 до договору) та підтверджені у відповідний період постачання обсяги природного газу, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати Постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з п. 5.7. розрахунковим періодом за цим договором є відповідний місяць.

В п. 5.9 договору сторони визначили, що остаточний розрахунок за фактично поставлений/спожитий обсяг природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється Споживачем у термін до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

На виконання умов договору позивач поставив природний газ у січні 2018 року, лютому 2018 року, березні 2018 року та квітні 2018 року, а відповідач прийняв поставлений природний газ на загальну суму 550 428,70 грн.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з постачання природного газу відповідачу та факт його отримання останнім підтверджується актами приймання-передачі природного газу № 141 від 31.01.2018 р. на суму 158 740,15 грн., № 345 від 28.02.2018 р. на суму 132 062,94 грн., № 543 від 31.03.2018 р. на суму 220 727,45 грн. та № 636 від 30.04.2018 р. на суму 38 898,16 грн.

Остаточний розрахунок за фактично поставлений природний газ, згідно з умовами договору, здійснюється до 10-ого числа місяця, наступного за розрахунковим.

По акту № 141 від 31.01.2018 р. на суму 158 740,15 грн. термін сплати до 10.02.2018 р., але по даному акту відповідач розрахувався лише 28.02.2018 р. повністю, тобто не сплатив в термін, передбачений договором;

по акту № 345 від 28.02.2018 р. на суму 132 062,94 грн., відповідач розрахувався повністю 24.04.2018 р. (28.03.2018 р. сплачено 39 909,85 грн. та 24.04.2018 р. сплачено 92 153,09 грн), а термін сплати до 10.03.2018 р.;

по акту № 543 від 31.03.2018 р. на суму 220 727,45 грн. термін сплати до 10.04.2018 р., але відповідач не розрахувався в термін, передбачений договором;

По акту 636 від 30.04.2018 р. на суму 38 898,16 грн., термін сплати до 10.05.2018 р., але відповідач не розрахувався в термін, передбачений договором.

Загальна сума заборгованості по зазначених вище актах складає 259 625,61 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 259 625,61 грн. основного боргу, 38 676,17 грн. пені, 3 409,04 грн. 3% річних за період з 10.02.2018 р. по 27.08.2018 р.

Вирішуючи спір суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з наданих доказів, в період з січня 2018 року по квітень 2018 року позивач поставив, а відповідач прийняв на підставі договору купівлі-продажу природного газу газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем газу матеріали справи не містять.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, а саме: не оплатив вчасно кошти за отриманий природний газ, чим порушив п. 5.9 договору.

Факт порушення строків виконання своїх грошових зобов'язань не заперечується та не спростовується відповідачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 259 625,61 грн. заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Згідно з ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що у разі прострочення виконання споживачем своїх зобов'язань з оплати вартості газу, у порядку визначеному цим договором, споживач зобов'язаний сплатити на користь постачальника крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 6 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нараховано відповідачеві 38 676,17 грн. пені за період з 10.02.2018 р. по 27.08.2018 р.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір пені відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому суд задовольняє позов в частині вимог про стягнення пені.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачеві 3 409,04 грн. 3% річних за період з 10.02.2018 р. по 27.08.2018 р.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Еліт 9.1.3").

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку задовольнити позов в повному обсязі.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Враховуючи приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України, судовий збір покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 129, 130, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Лубенський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Лубенської районної ради Полтавської області, 37533, Полтавська область, с. Вовчик, вул. Іларіона Сухомлина, 55, ідентифікаційний код 37650571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз", вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 39581002) 259 625,61 грн. основного боргу, 38 676,17 грн. пені, 3 409,04 грн. 3% річних, 4 525,66 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.09.2018 р.

Суддя Киричук О.А.

СудГосподарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення13.09.2018
Оприлюднено20.09.2018
Номер документу76570342
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —917/849/18

Рішення від 13.09.2018

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Рішення від 13.09.2018

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Ухвала від 28.08.2018

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Ухвала від 18.07.2018

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні