Рішення

від 13.09.2018 по справі 804/4551/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року Справа № 804/4551/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В. при секретарі судового засідання - Музиці Я.І. за участю: представника позивача - ОСОБА_1 розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гірничого машинобудування і сервісу» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Ганни Світличної, будинок 59 Л) до Державної фіскальної служби (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

19.06.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод гірничого машинобудування і сервісу» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 20 від 29.09.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гірничого машинобудування і сервісу» та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 457172/23344334 від 21.12.2017 р. про відмову у реєстрації податкової накладної;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкової накладної № 20 від 29.09.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гірничого машинобудування і сервісу» датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 15.11.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Також позивач зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій, у реєстрації яких було відмовлено. З огляду на викладене, позивач зазначає, що рішення, прийняте відповідачем є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмовий відзив проти позову, в якому зазначив, що Комісією ДФС прийнято рішення 21.12.2017 №457172/23344334 про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 29.09.2017 оскільки надані платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. З огляду на викладене у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Дослідивши матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Завод гірничого машинобудування і сервісу як платник податків перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Основними видами діяльності, серед інших, є: код КВЕД 33.12 -ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, код КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 49.42 - надання послуг перевезення речей (переїзду), код КВЕД 68.20- надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

29.09.2017 року позивачем було складено податкову накладну № 20 та направлено її засобами електронного зв'язку для реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до отриманої Квитанцій № НОМЕР_1 податкову накладну доставлено до центрального рівня державної податкової служби України 15.11.2017 року та прийнято, проте її реєстрацію в ЄРПН зупинено та зазначено, що виявлено помилки, а саме: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом б Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 33.12.). Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПП/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, на виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України ТОВ ЗГМС 14.12.2017 року було направлено на адресу Державної фіскальної служби України пояснення в електронному вигляді до автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДФС України.

21.12.2017 року комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 457172/23344334 про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 29.09.2017 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Згідно з підпунктами «а» , «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться й у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту квитанції видно, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної №20 від 29.09.2017 критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

Водночас, у вказаній квитанції фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Фактично, фіскальним органом у порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, не вказано у зазначеній квитанції конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

Так, наказ МФУ від 13.06.2017 № 567, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі - Наказ № 567), містить у собі пункт 4 наступного змісту: «Державній фіскальній службі України: до 25.06.2017 здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки» .

Натомість, критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом № 567 містять пункт 4 наступного змісту: «Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою» .

Разом з тим, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом № 567, взагалі не містить пункту 4.

У свою чергу, у відповідності до підпункту 201.16.2. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту (підпункт 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи видно, що для підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній №20 від 29.09.2017 до пояснення подавалися додатки в формі PDF, а саме: повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, договір підряду N 3496-ПУ-УММТС від 23.12.2016р. з додатком №11 до договору підряду N 3496-ПУ-УММТС від 23.12.2016 р. (договір та додаток №11 додавалися одним файлом); калькуляція вартості витрат на ремонт редуктора в.о. прохідницького комбайну КСП-32.15.01.000; дефектний акт на ремонт редуктора КСП-32.15.01.000 в кількості 1 одиниця; документи з ремонту: акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №65 від 29.09.17р., рахунок на оплату №57 від 29.09.17р. та Товарно-транспортну накладну №29/09-2017 від 29.09.17р.; документи в ремонт: товарно-транспортна накладна №131 від 28.07.17р., акт приймання-передачі обладнання в ремонт від 28.07.17р.; виписка банку від 30.10.2017р. (яка підтверджує факт оплати), тобто позивачем було надано всі документи, які підтверджували реальність господарської операції, по якій було складено ПН.

Отже, позивачем в порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, подане повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена, до якого на підтвердження реальності здійснення операцій було додано всі необхідні документи.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі - Постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацом 2 Постанови № 190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Незважаючи на надані позивачем пояснення та документи, 21.12.2017 відповідачем прийнято рішення №457172/23344334 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, з детального аналізу прийнятого Комісією рішення від 21.12.2017 року №457172/23344334 видно, що останнє не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містять загальну фразу про те, що причиною їх прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, у рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відтак, суд дійшов висновку, що рішення від 21.12.2017 року №457172/23344334 є необґрунтованим, оскільки платником податків надано суду всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №457172/23344334 від 21.12.2017, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод гірничого машинобудування і сервісу» відмовлено у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №20 від 29.09.2017 року.

Стосовно вимоги про покладення на Державну фіскальну службу України обов'язку зареєструвати податкову накладну №20 від 29.09.2017 року днем її подання в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкової накладної для її реєстрації є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність поведінки суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації.

Отже, у даному випадку належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків позивача - у розглядуваній ситуації є зобов'язання контролюючого органу зареєструвати податкові накладні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності рішення від 21.12.2017 року № 457172/23344334 про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 29.09.2017 року, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гірничого машинобудування і сервісу» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Ганни Світличної, будинок 59 Л, код ЄДРПОУ 23344334) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. відповідно до платіжного доручення №1441 від 11.06.2018 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гірничого машинобудування і сервісу» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Ганни Світличної, будинок 59 Л) до Державної фіскальної служби (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 20 від 29.09.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гірничого машинобудування і сервісу» та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 457172/23344334 від 21.12.2017 р. про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкової накладної № 20 від 29.09.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гірничого машинобудування і сервісу» датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 15.11.2017 року.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гірничого машинобудування і сервісу» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Ганни Світличної, будинок 59 Л, код ЄДРПОУ 23344334) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. відповідно до платіжного доручення №1441 від 11.06.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_2