Рішення

від 17.09.2018 по справі 811/1521/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року справа № 811/1521/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С ., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Приватної фірми "Кампус К", вул. Арсенія Тарковського, 52,77/, м. Кропивницький,25006

до відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, вул. Велика Перспективна,40, м. Кропивницький, 25006

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00000011404 від 23.01.2018 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач, серед іншого зазначає, про порушення контролюючим органом правил проведення перевірки. При цьому, зазначив, що акт перевірки не містить жодних обґрунтувань та чітких посилань на первинні бухгалтерські документи, які свідчать про порушення допущені підприємством, що свідчить про протиправність прийнятого податкового повідомлення - рішення.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що викладені в письмовому відзиві, який долучений до матеріалів справи (а.с.157-158).

Керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з наказом від 07.11.2017 року №1448, посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено документальну виїзну планову перевірку ПФ "Кампус К" податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.09.2017 , за результатом якої складено акт перевірки від 15.12.2017 року №409/11-28-14-04/23688973 (а.с.11-46).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано наступні порушення:

-пп.134.1 п.134.1 ст.134 ПК України - в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 92808,00 грн., в тому числі за 2015 рік - 92808,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення від 23 січня 2018 року №00000011404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 92808,00 грн. (а.с.64).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом (п. 3.1 ст. 3 ПК України).

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Судом встановлено, що посилаючись на правові підстави проведення перевірки податковим органом зазначено пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1., 78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Судом встановлено, що перевірка підприємства проведена відповідно до плану графіку проведення документальних перевірок за 4 квартал 2017 року, що свідчить про правомірність її проведення.

Перевіркою зокрема встановлено, що ПФ "Кампус К" до показника рядка 2120 Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), Інші операційні доходи - не включено вартість безоплатно отриманих товарів у сумі 515600,00 грн., чим порушено пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено показник рядка 02 Податкових декларацій з податку на прибуток Фінансовий результат до оподаткування (прибуток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності , за період, що перевіряється, в сумі 515600,00 грн., в тому числі за 2015р. - 515600,00 грн. (стор. 8 Акту перевірки) (а.с.72-73).

Також встановлено, що вказаний висновок ґрунтується на даних акту попередньої перевірки від 23.04.2015р. №53/11-23-22-02/23688973 Про результати позапланової виїзної перевірки приватної фірми "Кампус К" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р., правильності нарахування, обчислення та плати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 31.12.2014 р.

Так, в акті перевірки від 15.12.2017 р. за № 409/11-28-14-04/23688973 зазначено, що згідно з реєстром суб'єктів господарювання, з якими ПФ "Кампус К" перебував у господарських відносинах (дод. 5 до акту попередньої перевірки від 23.04.2015р. №53/11/23-22-02/23688973), по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , станом на 01.01.2015 року рахується кредиторська заборгованість (згорнуто) в сумі 2535,9 тис. грн., яка в розгорнутому виді складається з дебіторської заборгованості в сумі 359,3 тис. грн. та кредиторської заборгованості - 2895,2 тис. грн. Тобто, встановлено невідповідність даних обліку по бух. Рахунку 63 станом на 01.01.2015 року (головна книга, оборотно - сальдова відомість, журналу - ордеру і відомості по рахунку 631) з даними, обліку на 31.12.2014 року, наданими ПФ "Кампус К" при проведені попередньої перевірки (стор. 6-7 Акту перевірки) (а.с.70-71).

Аналогічні пояснення викладені представником відповідача у відзиві на позовну заяву.

Отже, суд приходить до висновку, що посадовими особами податкового органу висновок про допущені позивачем порушення зроблено виключно на підставі акту попередньої перевірки підприємства.

Згідно зі статтею 134 ПК України, об'єктом оподаткування є:

134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

134.1.2. дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Підпунктом 135.5. 4 пункту 135.5 статті 135 ПК України визначено, що інші доходи включають, зокрема:

вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Судом встановлено, що позивач придбання товарів обліковує на рахунку 631 Розрахунки з постачальниками , а придбання послуг та інші операції з контрагентами обліковується на рахунку 685.1 № Розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами .

В додатку 5 до акту попередньої перевірки від 23.04.2015р. № 53/11-23-22-02/23688973 в графі Інші рахувалась заборгованість, яка обліковувалася як на рахунку 631, так і на рахунку 685.1.

Тобто, загальна дебіторська заборгованість дорівнювала Дт 631 + Дт 685.1, а загальна кредиторська заборгованість дорівнювала Кт 631 + Кт 685.1.

Станом на 01.01.2015р. рахувалась заборгованість за товари, роботи та послуги розгорнуто, в т.ч.:

Рах 631 дебіторська - 322003,01 грн.; кредиторська - 2379560,09 грн. Рах. 685.1 дебіторська-37253,87 грн.; кредиторська - 515607,90 грн.

Разом : дтбЗІ+дт685.1= 359256,88грн кт631+дт685.1=2895167,99грн.

Таким чином, кредиторська заборгованість в розгорнутому вигляді повністю збігається з даними попередньої перевірки по дебіторської заборгованості 359256,88грн =359,3 тис.грн та по кредиторській заборгованості 2895167,99 грн. = 2895,2 тис. грн..

Отже, якщо б підприємство безпідставно змінило кредиторську заборгованість станом на 01.01.2015р., то валюта балансу була б змінена, або пройшли б зміни по іншому рахунку.

Даних змін не відбувалось, про наявність таких змін немає ніяких даних в акті перевірки.

При цьому оборотно-сальдові відомості по рахункам 631 та 685.1 за період 2015 року були надані під час перевірки перевіряючим, як пояснення сум боргу та копії додатку до акту попередньої перевірки від 23.04.2015 № 53/11-23-22-02/23688973 для співставлення даних.

Безоплатне отримання товарів робіт послуг повинно бути задокументовано, для того щоб була підстава для віднесення даної суми до складу доходів. Посилання на такі документи в акті перевірки відсутні.

Встановлено, що позивачем на підставі положень ст. 101 КАС України замовлено судово - економічну експертизу.

Так, на вирішення судовому експерту поставлені наступні питання:

Чи підтверджується документально висновки акту від 15.12.2017 року №409/11-28-14-04/23688973 Про результати документальної планової виїзної перевірки ПФ "Кампус К" податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2017 року в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 92808,00 грн. (а.с.125, зв.бік).

Відповідно до висновку експерта №6/1 судово - економічної експертизи, складеного судовим експертом 01.06.2018 року, судом встановлено, зокрема, що:

- проведеним дослідженням встановлено, що ПФ "Кампус К" дотримано п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України та не підтверджено документально висновки акту від 15.12.2017 року №409/11-28-14-04/23688973 Про результати документальної планової виїзної перевірки ПФ Кампус К податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2017 року в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 92808,00 грн. (а.с.132).

Висновок судово-економічної експертизи підтверджується документами, наявними в матеріалах справи, а відповідачем не надано доказів на спростування зазначеного висновку чи обґрунтованих доводів щодо помилковості висновку експертизи.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Окрім того, відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 77 КАС України, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на обставини, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки, що забезпечує при вирішенні спірних взаємовідносин дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

У даному випадку, враховуючи, зокрема, приписи ст. 211 КАС України (щодо дослідження доказів), ст. 90 КАС України (щодо оцінки доказів), ч. 2 ст. 74 КАС України (щодо предмету доказування), суд приходить до висновку, що відповідач в порядку виконання обов'язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства (щодо податку на прибуток), наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак податковий орган не довів законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Доводи, покладені ГУ ДФС у Кіровоградській області в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваного рішення, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними, висновки відповідача по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства та підставою для прийняття спірного рішення.

Крім того, судом встановлено порушення відповідачем ОСОБА_1 оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року №395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 року за №607/23139 (далі - ОСОБА_1 №395), а саме:

Відповідно до п. 2.3.2.2 ОСОБА_1 №395, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Між тим, з описової частини акту перевірки вбачається, що зміст встановленого в ході перевірки позивача порушення податкового законодавства в частині заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток зводиться лише до табличного відображення даних фіскального органу, встановлених у ході перевірки із зазначенням певних розбіжностей. Будь-яких розрахунків виявлених розбіжностей податковим органом не наведено, як і не наведено посилання на певні господарські операції та відповідні первинно-бухгалтерські документи та податкові накладні. Зі змісту акту перевірки не можливо встановити, яким чином та на підставі яких документальних доказів податковий орган дійшов подібних висновків. Також в акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні та податкові документи із зазначенням їх реквізитів та дат їх складання.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11.

Окрім того, такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243, 245, 248, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №00000011404 від 23.01.2018 року.

Присудити на користь Приватної фірми "Кампус К" ( код - 223688973) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 39393501).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2018 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2