Рішення

від 10.09.2018 по справі 1140/2340/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2340/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.,

за участю секретаря: Потєхіної І.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Василишина В.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення,-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Гайворонської районної державної адміністрації (далі - відповідач, Гайворонська РДА) про визнання протиправним та скасування наказу від 10.08.2018 №23-к Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення .

Вказаним наказом до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за прогул без поважних причин.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.07.2018 ним було подано заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати на 31.07.2018. Використання вказаної відпуски зумовлено необхідністю отримання припаратів для лікування в Кіровоградській обласній лікарні. Звернувшись з погодженою з безпосереднім керівником заявою до керівника апарату, остання запевнила що позивач може залишити заяву про відпустку не реєструючи в загальному відділі та вказала, що все буде добре.

01.08.2018, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу управління персоналом апарату райдержадміністрації відділу кадрової роботи надав позивачу акт про його відсутність на робочому місці 31.07.2018.

02.08.2018 було відкрито відносно ОСОБА_1 дисциплінарне провадження, а 10.08.2018 винесено оскаржуваний наказ.

На думку позивача, його безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки він мав безумовне право на відпустку відповідно до ч.4 ст.25 Закону України Про відпуски . Зазаначає, що його відсутність на робочому місці 31.07.2018 не може вважатись прогулом без поважних причин, оскільки в цей день він перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Також позивач зазначає, що його не ознайомили з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення дисциплінарного стягнення, що позбавило його права вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали.

Крім того, позивач вказує, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам п.2 ст.77 Закону України Про державну службу , а саме, не містить стислого викладу обставин справи.

Відтак вважає, що за відсутністю факту прогулу без поважних причин, а також зважаючи на порушення відповідачем вимог Закону України Про державну службу , у тому числі під час здійснення дисциплінарного провадження, спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 10.09.2018.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на адміністративний позов (а.с.38-41), в якому пояснив, що про підстави для використання відпустки без збереження заробітної плати позивач не повідомляв та про вказані підстави у відповідній заяві не зазначав. Заява ОСОБА_1 про надання відпустки без збереження заробітної плати керівником апарату погоджена не була, відповідно і наказу видано не було. Відповідач зазначає, що саме наказ керівника апарату про надання відпустки слугував би належною підставою для перебування у відпустці, а не заява про надання відпуски, як це зазначає позивач.

Наказом керівника апарату райдержадміністрації від 02.08.2018 №22-к було відкрито дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1, а 09.08.2018, на підставі відповідних матеріалів, дисциплінарною комісією було надано висновок яким рекомендовано керівнику апарату РДА при прийнятті рішення про притягнення державного службовця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку застосувати такий вид дисциплінарного стягнення, як догана за прогул державного службовця без поважних причин. Враховуючи зазначені обставини, відповідач вважає, що оскаржуваний наказ є правомірний та таким, що скасуванню не підлягає.

Також, на думку відповідача, безпідставними є доводи позивача щодо не ознайомлення його з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення дисциплінарного стягнення, оскільки він не звертався до секретаря дисциплінарної комісії із відповідною заявою.

На підставі вищевикладеного відповідач просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу про накладення дисциплдінарного стягнення.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову.

З'ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Гайворонської районної державної адміністрації.

30.07.2018 позивачем було подано керівнику апарату Гайворонської РДА заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю один календарний день 31.07.2018 (а.с.19).

Як встановлено судом, відділом управління персоналом апарату РДА наказу про надання відпустки позивачу видано не було. На підставі доповідної начальника відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Гайворонської РДА було складено акт про відсутність на роботі ОСОБА_1 31.07.2018 (а.с. 14).

Наказом керівника апарату РДА №22-к від 02.08.2018, відкрито дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 (а.с.16).

Відповідно до висновку дисциплінарної комісії з розгляду справ апарату районної державної адміністрації прпо наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності від 09.08.2018 рекомендовано керівнику апарату районної державної адміністрації при прийнятті рішення про притягнення державного службовця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку застосувати такий вид дисциплінарного стягнення, як догана за прогул державного службовця без поважних причин відповідно до статей 64-67 Закону України Про державну службу (а.с.56).

09.08.2018 головою дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату районної державної адміністрації було внесено подання керівнику апарату Гайворонської РДА, яким рекомендовано при прийнятті рішення про притягнення державного службовця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку застосувати такий вид дисциплінарного стягнення, як догана за прогул державного службовця без поважних причин відповідно до статей 64-67 Закону України Про державну службу (а.с.71).

10.08.2018, керівником апарату Гайворонської РДА Кіровоградської області, видано наказ №23-к, яким накладено на ОСОБА_1, за прогул державного службовця без поважних причин дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани відповідно до статтей 64, 65, 66, 67 Закону України Про державну службу . Вказаний наказ виданий на підставі пропозиції дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Гайворонської РДА від 09.08.2018 (а.с.17).

16.08.2018 керівником апарату Гайворонської РДА видано наказ №25-к яким внесено зміни до наказу від 10.08.2018 №23-к Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення , а саме змінено підставу для видання наказу на подання дисциплінарної комісії від 09.08.2018 (а.с.64).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади державної служби визначає Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII Про державну службу .

Відповідно до статті 8 Закону № 889-VIII, державний службовець зобов'язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обовязки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності.

Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців урегульовано статтею 64 Закону № 889-VIII, відповідно до якої за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п.12 ч.2 цієї ж статті визначено, що дисциплінарним проступком є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (частина першастатті 66 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 66 Закону № 889-VIII, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, субєктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частиною шостою статті 66 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Згідно з частиною першою статті 69 Закону № 889-VIII, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Приписами частини третьої статті 69 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських обєднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку (частина девята статті 69 Закону № 889-VIII).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (частина десята статті 69 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини одинадцятої статті 69 Закону № 889-VIII, субєкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно з частиною першою статті 73 Закону № 889-VIII, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Відповідно до частини другоїстатті 73 Закону № 889-VIII, дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Як слідує з матеріалів дисциплінарної справи, позивач 06.08.2018 надав письмові пояснення дисциплінарній комісії апарату Гайворонської РДА в яких зазначив, що 31.07.2018 йому необхідно було з'явитись до обласної лікарні на консультацію лікаря та отримання життєво необхідних ліків. Про потребу поїздки до обласної лікарні він повідомив начальника відділу Зозолю Т.М., Василишин В. та керівника апарату Гайворонської РДА Смілянець А.А.(а.с.18).

Разом з тим, в письмових поясненнях поданих до дисциплінарної комісії керівником апарату Смілянець А.А., начальником відділу ведення Державного реєстру виборців Державного реєстру виборців апарату РДА Зозулею Т.М. та головним спеціалістом-юрисконсультом відділу управління персоналом апарату РДА Василишин В.В. (а.с.46-48) зазначено, що про підстави для відпустки позивач не повідомляв, не містить таких обгрунтуванб і заява позивача про надання відпустки без збереження заробітної плати.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 31.07.2018 був відсутній на роботі без видання наказу про надання відпуски без збереження заробітної плати.

Щодо доводів позивача про те, що відповідно до п.4 ч.1 ст.25 Закону України Про відпустки відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , - тривалістю до 14 календарних днів щорічно, суд зазначає що саме наказ керівника про надання відпустки слугував би належною підставою для перебування у відпустці 31.07.2018.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених ЗУ Про державну службу та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною 2 ст. 65 ЗУ Про державну службу визначено, що прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин с дисциплінарним проступком.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права на працю визначені Кодексом законів про працю України, частиною 1 ст. 139 якого визначено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів закріплено, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Відсутність працівника на роботі без поважних причин (прогул) за своєю природою є грубим порушенням трудової дисципліни і, як наслідок, тягне за собою накладення одного з видів дисциплінарного стягнення - догану або звільнення.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку - прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, йому може бути оголошено догану (частина 3 статті 66 Закону ЗУ Про державну службу ).

Законодавством не визначено конкретний перелік поважних причин для відсутності на робочому місці. Отож, ця категорія є оціночною і слід зважати на обставини у кожному конкретному випадку.

З метою кваліфікації відсутності ОСОБА_1 на роботі як прогул Гайворонською РДА було вжито всіх передбачених законодавством заходів, а саме: було задокументовано його відсутність на роботі більше трьох годин актом відсутності на роботі та з'ясовано, що причини відсутності позивач не повідомляв, наказу про видання йому відповідної відпустки не було видано.

Щодо доводів позивача про те, що його не ознайомили з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст.74 Закону України Про державну службу державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Вказана норма передбачає право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, разом з тим, жодних доказів того, що ОСОБА_1 звертався до дисциплінарної комісії із відповідною заявою до суду не надано, так як і не надано доказів відмови відповідача в наданні матеріалів дисциплінарної справи на ознайомлення.

Також, суд зазначає, що не відповідність вимогам п.2 ст.77 Закону України Про державну службу (наказ не містить стислого викладу обставин справи) не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного наказу.

За наведених обставин суд приходить до висновку що позивачем було допущено порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення відповідає ступеню вини та тяжкості проступку, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 77,139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В и р і ш и в

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04055305, 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, пл. Героїв Майдану, 50) про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Рішення в повному обсязі виготовлено 20.09.2018 р.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула