Рішення

від 10.09.2018 по справі 816/1475/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1475/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Касумова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання відмови неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2018 року ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1./ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /надалі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області/, з урахування уточненої позовної заяви від 22.05.2018 /а.с. 14-16/, про: визнання неправомірною відмови Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою; стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 17904 грн. (із розрахунку 1492 грн. за кожен місяць протягом 12 місяців).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.04.2018 позивачем подано до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункту. Однак, листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 02 травня 2018 року № 3889/0/26-18 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Позивач вважає рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою протиправним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був погоджений Головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області у порядку, встановленому законодавством України. Крім того, на підтвердження протиправності оскаржуваного рішення відповідача посилається на обставини, встановлені судовим рішенням у справі №816/2005/17, яке набрало законної сили.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху (суддя Довгопол М.В.) /а.с. 10-11/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №816/1475/18, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11:30 год. 19 червня 2018 року (суддя Довгопол М.В.) /а.с. 2-3/.

11 червня 2018 року до суду від ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 26-29/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що позивачем не спростовано зауваження, що викладені у відмові від 02.05.2018 № 3889/0/26-16. Зазначає, що 04.05.2018 позивач повторно подав заяву про затвердження проекту землеустрою, на яку відповідачем надано відповідь листом від 16.05.2018 № 4174/0-26-18, яка позивачем не оскаржувалася. Вважає, що позовна вимога про стягнення коштів у сумі 17904 грн. не підлягає задоволенню, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту заподіяння позивачу шкоди, відсутній розрахунок суми, що заявлена до стягнення.

Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року №43 відповідно до доповідної записки судді Довгопол М.В. щодо неможливості продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №816/1475/18, за наслідками якого вказана судова справа повторно розподілена для розгляду головуючим суддею Сич С.С.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року адміністративну справу №816/1475/18 прийнято до провадження судді Сич С.С., продовжено строк підготовчого провадження на тридцять календарних днів, призначено підготовче судове засідання на 10:00 06 серпня 2018 року /а.с. 88-89/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 14:00 10 вересня 2018 року /а.с. 131-134/.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі № 816/2005/17, яка набрала законної сили 30.01.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11 травня 2017 року в частині відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункту /а.с. 115-121/.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 13.12.2017 №11831-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га пасовищ земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів /а.с. 47/.

На підставі вказаного наказу на замовлення ОСОБА_1 Приватним підприємством "Алідада" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів) /а.с. 41-79, 155-157/.

У пояснювальній записці до проекту /а.с. 44-45/ вказано, що у відповідності до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) земельна ділянка, що вилучається площею 2,00 га (пасовища) віднесена до земель сільськогосподарського призначення - це землі запасу Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області. За рішенням Машівської селищної ради від 05.01.2018 першої сесії селищної ради сьомого скликання приєднано Новотагамлицьку сільську раду до Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області.

Висновком експерта державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області Кулик Н.О. про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 16.03.2018 № 2778/82-18 даний проект землеустрою було погоджено /а.с. 157/.

16.04.2018 на підставі вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державним кадастровим реєстратором відділу у Машівському районі Міжрайонного управління у Карлівському та Машівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області проведена державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 2,0000 га державної форми власності земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, про що ОСОБА_1 видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-5307254462018 від 16.04.2018 /а.с. 83-85/.

18.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою (вхідний номер К-5841/0/25-18 від 18.04.2018) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_2 сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області /а.с. 30/.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листом від 02.05.2018 №3889/0/26-18 /а.с. 31/ позивача повідомлено:

- у клопотанні не зазначено умов надання земельної ділянки (передати у власність чи надати у користування (оренду);

- у завданні на виконання робіт не враховані вимоги, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 04.036.2004 № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" (додаток 1 до Типового договору), зокрема, не передбачено примірника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для органу по земельних ресурсах;

- в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки уточнити дані щодо віднесення (не віднесення) до земель водного фонду, прибережних захисних смуг, водоохоронної зон у відповідності до вимог статей 58, 60 Земельного та 4, 87, 88 Водного кодексів України. В разі віднесення до земель водного фонду проект землеустрою погодити у відповідності до вимог статті 186 1 Земельного кодексу України. Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок за рахунок земель водного фонду підлягають обов'язковій експертизі;

- за результатами обстеження геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі - пункт ДГМ "Філія" (індекс М362323900), який використаний розробником землевпорядної документації при виконанні геодезичних робіт при здійсненні землеустрою - не знайдено;

- при прокладенні теодолітного ходу не враховані вимоги пункту 5 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, затвердженої наказом Укргедезкартографії від 09.04.1998 №56, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 23.06.1998 за №393/2833 щодо допустимих довжин теодолітних ходів та кількості сторін. Крім того, горизонтальні кути вимірюються двома пів прийомами;

- потребують уточнення дані щодо агровиробничих груп ґрунтів, якими представлена земельна ділянка та віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель з урахуванням матеріалів крупно масштабного обслідування ґрунтів (53д), вимог статті 150 Земельного кодексу України та наказу Державного комітету України по земельних ресурсах №245 від 06.10.2003 "Про затвердження переліку особливо цінних ґрунтів";

- кадастровий план земельної ділянки та акт приймання-передачі межових знаків на зберігання доопрацювати з урахуванням вимог статті 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376 із змінами;

- уточнити дані щодо віднесення (не віднесення) земельної ділянки до: земель природоохоронного призначення, законсервованих земель з урахуванням "Проекту роздержавлення та приватизації земель КСП "Прогрес" та інших матеріалів; особливо цінних земель з урахуванням вимог пункту "г" частини першої статті 150 Земельного кодексу України.

Крім того, відповідач зазначив, що Новотагамлицька сільська рада Машівського району Полтавської області входить до складу Машівської селищної об'єднаної територіальної громади. Головним управлінням на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" вживаються заходи щодо передачі земель державної власності сільськогосподарського призначення до земель комунальної власності Машівської селищної об'єднаної територіальної громади. Після завершення передачі відповідних земель питання щодо передачі у власність буде здійснюватись виключно Машівською селищною об'єднаною територіальною громадою. Вказано, що Головним управлінням направлено лист до Машівської селищної об'єднаної територіальної громади для висловлення позиції щодо передачі ОСОБА_1 земельної ділянки у власність чи користування.

04.05.2018 позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою (вхідний номер К-6456/0/25-18 від 04.05.2018) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_2 сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області та передачу земельної ділянки у власність /а.с. 33/.

За результатами розгляду вказаної заяви листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 16.05.2018 №4174/0/26-18 /а.с. 34/ позивача повідомлено, що ним не в повній мірі враховані зауваження, зазначені в листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 02.05.2018 № 3889/0/26-18, а саме:

- кадастровий план земельної ділянки та акт приймання - передачі межових знаків на зберігання слід доопрацювати з урахуванням вимог статті 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376 із змінами;

- в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки потребують уточнення дані щодо віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель з урахуванням вимог пункту "г" частини першої статті 150 Земельного кодексу України;

- за результатами обстеження геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі у 2016 році пункт ДГМ "Філія" (індекс М362323900) - не знайдено;

- при прокладенні теодолітного ходу не враховані вимоги пункту 5 Інструкції з топографічного знімання щодо допустимих довжин теодолітних ходів та кількості сторін (див. таблицю 11а Інструкції, матеріали геодезичних вимірювань та їх обробки) та вимірювання горизонтальних кутів двома пів прийомами.

Крім того, відповідач повідомив, що Головним управлінням на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" вживаються заходи щодо передачі земель державної власності сільськогосподарського призначення до земель комунальної власності Машівської селищної об'єднаної територіальної громади. На вимогу вищезазначеного розпорядження Головним управлінням направлено лист до Машівської селищної об'єднаної територіальної громади для висловлення позиції щодо передачі земельної ділянки ОСОБА_1 у власність та за умови усунення зауважень та погодження Машівською селищною об'єднаною територіальною громадою передачі у власність земельної ділянки Головне управління матиме можливість прийняти відповідне рішення.

ОСОБА_1 ще двічі звертався до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_2 сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області та передачу земельної ділянки у власність, за результатами розгляду яких позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_2.

Так, листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 04.06.2018 №4541/0/26-18 /а.с. 97/ позивача повідомлено, що ним не в повній мірі враховані зауваження, зазначені в листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 02.05.2018 № 3889/0/26-18, від 16.05.2018 №4174/0/26-18, а саме:

- акт приймання - передачі межових знаків на зберігання доопрацювати з урахуванням вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376 із змінами (зазначити номер земельної ділянки);

- в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки потребують уточнення дані щодо віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель з урахуванням вимог пункту "г" частини першої статті 150 Земельного кодексу України.

Крім того, відповідач повідомив, що Головним управлінням на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" вживаються заходи щодо передачі земель державної власності сільськогосподарського призначення до земель комунальної власності Машівської селищної об'єднаної територіальної громади. На вимогу вищезазначеного розпорядження Головним управлінням направлено лист до Машівської селищної об'єднаної територіальної громади для висловлення позиції щодо передачі земельної ділянки ОСОБА_1 у власність та за умови усунення зауважень та погодження Машівською селищною об'єднаною територіальною громадою передачі у власність земельної ділянки Головне управління матиме можливість прийняти відповідне рішення.

Листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 22.06.2018 №5211/0/26-18 /а.с. 98/ позивача повідомлено, що ним не в повній мірі враховані зауваження, зазначені в листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 02.05.2018 № 3889/0/26-18, від 16.05.2018 №4174/0/26-18, від 04.06.2018 № 4541/0/26-18, а саме, в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки потребують уточнення дані щодо віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель з урахуванням вимог пункту "г" частини першої статті 150 Земельного кодексу України. Крім того повідомлено, що Головним управлінням на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" вживаються заходи щодо передачі земель державної власності сільськогосподарського призначення до земель комунальної власності Машівської селищної об'єднаної територіальної громади. Вказано, що за умови погодження Машівською селищною об'єднаною територіальною громадою передачі у власність земельної ділянки Головне управління матиме можливість прийняти відповідне рішення.

Позивач не погодився з відмовою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02.05.2018 №3889/0/26-18 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III /надалі - ЗК України/ громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно пункту в) ч. 1 ст. 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі надання , вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Підставою проведення землеустрою, зокрема, є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (п. а) ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про землеустрій").

Як встановлено судом вище, підставою для розроблення даного проекту землеустрою є наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 13.12.2017 №11831-СГ /а.с. 47/, яким надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га пасовищ земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Таким чином, не зазначення позивачем у своїй заяві від 18.04.2018 умов надання земельної ділянки (у власність) не унеможливлювало вирішення відповідачем питання про затвердження проекту землеустрою, оскільки копія наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 13.12.2017 №11831-СГ міститься у проекті землеустрою, який додавався позивачем до заяви від 18.04.2018 /а.с. 46/.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абз. 2 ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі, зокрема, формування нових земельних ділянок (ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про землеустрій").

Частиною 3 статті 50 ЗУ "Про землеустрій" встановлено вимоги до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які вони обов'язково повинні включати, зокрема: 1) завдання на розроблення проекту землеустрою; 2) пояснювальну записку; 3) копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); 4) рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); 5) довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; 6) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); 7) відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); 8) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); 9) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); 10) перелік обмежень у використанні земельних ділянок; 11) викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); 12) кадастровий план земельної ділянки; 13) матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); 14) матеріали погодження проекту землеустрою та інш. (у випадках встановлених законом).

У проекті землеустрою, копія якого наявна у матеріалах справи, міститься завдання на розроблення проекту землеустрою, затверджене замовником ОСОБА_1 01.02.2018 /а.с. 43/, у якому, серед іншого зазначено, що документи і матеріали, що повинні бути представлені за результатами виконаних робіт: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів) виготовляється у трьох примірниках (один - замовнику, другий - органу по земельних ресурсах, третій - Державному фонду документації із землеустрою).

Відтак, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що у завданні на виконання робіт не враховані вимоги, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 04.036.2004 № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" (додаток 1 до Типового договору), зокрема, не передбачено примірника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для органу по земельних ресурсах.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України (ч. 2 ст. 50 ЗУ "Про землеустрій").

Частиною 8 статті 118 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 9 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до приписів статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації .

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 580 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" затверджено Тимчасовий порядок взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки (далі - Тимчасовий порядок).

Відповідно до пунктів 2, 3, 5, 7, 8 Тимчасового порядку визначено, що для погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (далі - проект землеустрою) особа, яка відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про землеустрій" є розробником проекту землеустрою (далі - розробник), подає до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою у паперовому та електронному вигляді. Проект землеустрою в електронному вигляді засвідчується за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису розробника, який підтверджує його відповідність оригіналу проекту землеустрою у паперовому вигляді. Територіальний орган Держгеокадастру в день надходження проекту землеустрою: - приймає подані документи за описом та реєструє у системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов'язковим нанесенням штрих-коду, який включає реєстраційні індекс і дату документа; - перевіряє відповідність оригіналу проекту землеустрою у паперовому вигляді проекту землеустрою в електронному вигляді; - вносить до системи електронного документообігу Держгеокадастру проект землеустрою в електронному вигляді, засвідчений електронним цифровим підписом розробника, та викопіювання з індексної кадастрової карти (плану), на якому відображено запроектовану земельну ділянку та інформацію про обмеження (у разі їх наявності). Система електронного документообігу Держгеокадастру за принципом випадковості вибирає територіальний орган Держгеокадастру, який здійснюватиме погодження проекту землеустрою, та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження проекту землеустрою передає відповідному територіальному органу Держгеокадастру матеріали, зазначені у пункті 5 цього Порядку. Розгляд та погодження або відмова у погодженні проектів землеустрою здійснюються працівниками територіальних органів Держгеокадастру, які вибрані за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру.

Пунктом 9 цього Тимчасового порядку встановлено вимоги до працівників територіальних органів Держгеокадастру, які здійснюють розгляд та погодження проекту землеустрою, які повинні:

- відповідати критеріям, установленим статтею 23 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної експертизи";

- скласти кваліфікаційний іспит у Держгеокадастрі;

- бути визначені експертами державної експертизи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно із пунктами 2, 3 цього Положення Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Пунктом 6 цього Положення встановлено повноваження посадових осіб Головного управління.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства ; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Отже, враховуючи приписи Положення про Головне управління Держгеокадастру в області та статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр", відповідач не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.08.2018 у справі № 817/586/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 76138662), який відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим для врахування у даній справі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.08.2018 по справі № 817/586/17 за наслідками аналізу правового регулювання, також прийшов до висновку, що в разі погодження проекту землеустрою у відповідності до ст. 186-1 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до своїх повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, позбавлений можливості приймати альтернативні рішення, крім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Як було встановлено судом вище, 16.04.2018 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів) державним кадастровим реєстратором відділу у Машівському районі Міжрайонного управління у Карлівському та Машівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області проведена державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 2,0000 га державної форми власності земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, про що ОСОБА_1 видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-5307254462018 від 16.04.2018 /а.с. 83-85/, що свідчить про відповідність документації із землеустрою нормам чинного законодавства, оскільки відповідно до приписів частини 4 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" саме державний кадастровий реєстратор перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства.

Висновком експерта державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області Кулик Н.О. про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 16.03.2018 № 2778/82-18 за підсумковою оцінкою даний проект землеустрою погоджено, про що зазначено у пункті 10 цього висновку /а.с. 157/.

У пункті 9 висновку експертом зазначено, що зауваження та пропозиції до проекту землеустрою відсутні .

Отже, вказаний проект землеустрою погоджений у відповідності до вимог статті 186-1 ЗУ України.

Доводи представника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо того, що позивачем жодним чином не спростовано зауваження, котрі викладені у відмовах ГУ Держгеокадастру в Полтавській області про затвердження означеного проекту землеустрою, та не зазначено норм, якими спростовуються такі зауваження, судом до уваги не приймаються, оскільки перевірка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на відповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів , документації із землеустрою або містобудівній документації є метою процедури погодження проекту землеустрою (у порядку ст. 186-1 ЗК України), і лише встановлення невідповідності цього проекту вимогам законів та прийнятих до них нормативно-правових актів може бути підставою для відмови у його погодженні. Однак, у пункті 8 висновку від 16.03.2018 № 2778/82-18 про погодження даного проекту землеустрою експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області Кулик Н.О. за наслідками аналізу проекту землеустрою на відповідність земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам зазначено, що проект в цілому відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

При цьому суд зауважує, що в разі наявності зауважень до проекту землеустрою, останній не погоджується, оскільки зауваження по свій правовій природі передбачають наявність невідповідності проекту нормам чинного законодавства.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування .

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).

За таких обставин та правового регулювання, відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02 травня 2018 року №3889/0/26-18 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області є протиправною.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області затвердити вищевказаний проект землеустрою про відведення позивачу земельної ділянки у власність, суд виходить із такого.

Як вбачається з матеріалів справи, останнім листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 22.06.2018 №5211/0/26-18 /а.с. 98/ позивача повідомлено, що ним не в повній мірі враховані зауваження, зазначені в листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 02.05.2018 №3889/0/26-18, від 16.05.2018 №4174/0/26-18, від 04.06.2018 №4541/0/26-18, а саме, в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки потребують уточнення дані щодо віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель з урахуванням вимог пункту "г" частини першої статті 150 Земельного кодексу України. Крім того повідомлено, що Головним управлінням на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" вживаються заходи щодо передачі земель державної власності сільськогосподарського призначення до земель комунальної власності Машівської селищної об'єднаної територіальної громади. Вказано, що за умови погодження Машівською селищною об'єднаною територіальною громадою передачі у власність земельної ділянки Головне управління матиме можливість прийняти відповідне рішення.

Інших зауважень щодо проекту землеустрою відповідачем у вказаному листі не наведено.

Як зазначено судом вище, враховуючи приписи Положення про Головне управління Держгеокадастру в області та статті 9 Закону України Про державний земельний кадастр , відповідач не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Так, 16.04.2018 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів) державним кадастровим реєстратором відділу у Машівському районі Міжрайонного управління у Карлівському та Машівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області проведена державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 2,0000 га державної форми власності земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, про що ОСОБА_1 видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-5307254462018 від 16.04.2018 /а.с. 83-85/, що свідчить про відповідність документації із землеустрою нормам чинного законодавства, оскільки відповідно до приписів частини 4 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" саме державний кадастровий реєстратор перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства.

Вказаний проект землеустрою був погоджений у відповідності до вимог статті 186-1 ЗУ України, що підтверджується висновком експерта державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області Кулик Н.О. про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 16.03.2018 № 2778/82-18 /а.с. 157/, у пункті 8 якого за наслідками аналізу проекту землеустрою на відповідність земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам зазначено, що проект в цілому відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам .

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В проекті землеустрою, наданого позивачем, міститься копія довідки Міжрайонного управління у Карлівському та Машівському районах від 27.12.2017 № 848/181-17 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем станом на 01.01.2016), де зазначено, що земельна ділянка орієнтовною площею 2,00 га, яка відводиться гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району перебуває у землях запасу за межами населених пунктів, угіддя - пасовища /а.с. 50/.

Відповідно до частини 1 статті 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться: а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття; б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

В даному проекті землеустрою наявна схема розташування земельної ділянки з визначенням агровиробничих груп ґрунтів, складена сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_7 /а.с. 75/.

Так, на даній схемі сертифікованим інженером - землевпорядником відмічено, що на земельній ділянці площею 2,0000 га (пасовища), що проектується до відведення у власність гр. ОСОБА_1 за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області, яка відноситься за шифром агрогрупи 134'д до лучних слабосолонцюватих засолених середньосуглинкових ґрунтів - площею 1,9292 та за шифром 138д до лучних поверхнево середньо- та сильоно солонцюватих засодених середньосуглинкових ґрунтів - 0,0708 га (примітка: згідно ст. 150 ЗК України та наказу Держкомзему від 06.10.2003 №245 "Про затвердження переліку особливо цінних ґрунтів" агровиробничі групи грунтів 134'д, 138д до особливо цінних не відносяться).

Відповідно до абзацу 5 статті 6 Закону України "Про оцінку земель" суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки землі є, зокрема, юридичні особи - суб'єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Одним із видів оцінки землі залежно від мети та методів проведення є бонітування ґрунтів, тобто порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, що мають сталий характер і суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур.

Тобто, ПП "Алідада", маючи у своєму складі сертифікованого інженера - землевпорядника, є належним суб'єктом оціночної діяльності у сфері оцінки землі.

У проекті землеустрою також міститься перелік обмежень у використанні земельної ділянки № 67 від 19.02.2018, за змістом якого території та об'єкти природно-заповідного фонду відсутні /а.с. 156, зворот а.с. 156/.

У пунктах 5 та 6 висновку від 16.03.2018 № 2778/82-18 про погодження даного проекту землеустрою експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області Кулик Н.О. зазначено, що вказана земельна ділянка не належить до особливо цінних земель та відсутні інші обмеження на цій ділянці, як відсутня і необхідність проведення обов'язкової державної експертизи (пункт 7 висновку), тобто експерт погодився, що розробником було дотримано вимог законодавства до проекту землеустрою в цій частині /а.с. 157/.

Віднесення об'єктів до природно - охоронного фонду місцевого значення здійснюється на підставі рішення, прийнятого на сесії обласної ради із одночасним погодженням з власникам або землекористувачами. Обов'язок ведення кадастру об'єктів природо - охоронного фонду області покладено на Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі №816/2005/17, яка набрала законної сили 30.01.2018 /а.с. 115-121/, встановлено, що за повідомленням Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 04 серпня 2017 року №1317/03-03-06 (а.с. 10), наданим гр. ОСОБА_1, у межах земельної ділянки приблизною площею 16,0000 га, яка розташовується на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району за межами населених пунктів і планується до відведення громадянам, станом на 04 серпня 2017 року природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність і перебувають на обліку в Департаменті, відсутні. Згідно з поданим картографічним матеріалом в межі існуючих та перспективних до заповідання територій та об'єктів природно-заповідного фонду зазначені земельні ділянки не входять. Стаття 19 Земельного кодексу України не визначає окремо категорію земель "землі природоохоронного призначення".

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи, що й у справі №816/2005/17, встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 у справі №816/2005/17, яка набрала законної сили 30.01.2018 /а.с. 115-121/, вказані вище обставини.

Рішень уповноважених органів про зміну цільового призначення земельної ділянки з "сільськогосподарського" на "природоохоронну" відповідачем до суду не надано.

Виходячи із аналізу проекту землеустрою про відведення земельної ділянки, оригінал якого було оглянуто судом в ході судового засідання, суд дійшов висновку, що даний проект відповідає вимогам діючого законодавства, а викладені відповідачем порушення (невідповідності) проекту землеустрою вищенаведеним вимогам нормативно-правових актів судовим розглядом не підтверджено.

Надаючи оцінку доводам ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, що Новотагамлицька сільська рада Машівського району входить до Машівської селищної об'єднаної територіальної громади. Головним управлінням на виконання розпорядження КМУ від 31.01.2018 № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад наказом від 02.08.2018 № 5282-СГ передано Машівській територіальній громаді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 854,0362 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Машівського району (в тому числі і земельної ділянки, яка проектувалася для відведення у власність позивачу), суд приходить до таких висновків.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.04.2018 НВ-5307254462018, виданого державним кадастровим реєстратором Відділу у Машівському районі Міжрайонного управління у Карлівському та Машівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером НОМЕР_2, розташована у Машівській селищній раді Машівського району Полтавської області, належить до державної форми власності.

На сайті Полтавської обласної державної адміністрації міститься інформація про створення Машівської об'єднаної територіальної громади (тип громади - селищна).

Однак, суду не надано доказів, що представницький орган новоствореної Машівської об'єднаної територіальної громади є сформованим шляхом проведення відповідних виборів.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, у будь-якому випадку згідно чинного законодавства України права власника за будь-якою формою права власності виникають з моменту державної реєстрації такого права, чому передує процедура розроблення землеустрою.

Суду не надано доказів, що на момент розгляду справи судом право комунальної власності на означену земельну ділянку зареєстровано.

Отже, спірна земельна ділянка на момент розгляду справи судом належить до державної форми власності, що визнається відповідачем, а тому останній не може ухилятися від виконання своїх повноважень та обов'язків, наданих йому ст. 122 ЗК України.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, суд зауважує, що наявність дискреційних повноважень не означає, що суб'єкт владних повноважень може діяти свавільно при прийнятті тих чи інших рішень, такі повноваження мають межу.

За правовою позицією, яку Європейський суд з прав людини неодноразово викладав у своїх рішеннях, у національному законодавстві повинно бути з достатньою чіткістю визначено межі та спосіб здійснення відповідних дискреційних повноважень державних органів з метою забезпечення особам мінімального рівня захисту, на який вони мають право в умовах верховенства права в демократичному суспільстві.

При цьому, презюмується, що дискреційними повноваженнями є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним.

Натомість, у деяких справах, відповідач - орган державної влади помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій.

Підставою для відмови у прийнятті такого рішення можуть бути лише визначені законодавством обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - видати розпорядження, або відмовити у його виданні, існує лише один правомірний варіант поведінки.

Тож у кожному конкретному випадку на підставі досліджених судом конкретних обставин у справі суд оцінює законність, обсяг, способи та межі застосування дискреційних повноважень представниками владних органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Частиною 9 статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність .

Конструкція цієї норми не передбачає для відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до своїх повноважень, у випадку отримання погодженого проекту землеустрою альтернативного варіанту поведінки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.08.2018 по страві № 817/586/17 за наслідками аналізу правового регулювання, прийшов до висновку, що в разі погодження проекту землеустрою у відповідності до ст. 186-1 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до своїх повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, позбавлений можливості приймати альтернативні рішення, крім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Також, виходячи із принципу верховенства права, Верховний Суд відмітив, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви, зокрема, через принцип "належного урядування". Принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти у найбільш послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово звертався до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з аналогічними питаннями про затвердження погодженого проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність, а відповідач неодноразово відмовляв позивачу у такому затвердженні.

Така поведінка відповідача вимагає застосування судом ефективного способу відновлення порушеного права позивача.

За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення КСУ від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 та від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У зв'язку із зазначеним, суд погоджується із обраним позивачем належним способом захисту його порушеного права та вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930; вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, 36039) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів).

Стосовно позовної вимоги про стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 17904 грн. (із розрахунку 1492 грн. за кожен місяць протягом 12 місяців), суд виходить з наступного.

Позивачем у судовому засіданні зазначено, що сума коштів, яку він просить стягнути з відповідача є майновою шкодою, а саме упущеною вигодою.

Відповідно до частини 1,2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

А згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Отже, за змістом вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Однак, наразі позивач не є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, вказана земельна ділянка перебуває у державній формі власності.

Позивачем не надано суду доказів заподіяння йому матеріальної та/або моральної шкоди.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 17904 грн. (із розрахунку 1492 грн. за кожен місяць протягом 12 місяців), - необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом і зазначення розумного строку виконання судового рішення з урахуванням строків, зазначених у частині 9 статті 118 Земельного кодексу України, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.

Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930; вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, 36039) про визнання відмови неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02 травня 2018 року №3889/0/26-18 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930; вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, 36039) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Полтавський окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 20 вересня 2018 року.

Суддя С.С. Сич