Постанова від 19.09.2018 по справі 826/5401/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Справа № 826/5401/18

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Вайнера О.Л.,

представника відповідача Поціпух А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю СТАМ на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2018 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СТАМ

до Державної фіскальної служби України

про визнання бездіяльності протиправною

та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю СТАМ (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 04.12.2017 р. № 2;

- зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04.12.2017 р. № 2 датою її подання - 29.12.2017 р.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем було безпідставно зупинено реєстрацію поданої ним податкової накладної, а в наступному відмовлено у здійсненні її реєстрації, не прийнято до уваги подані ним відповідні первинні документи на підтвердження відображених показників податкової звітності та не розглянуто скаргу товариства на рішення Комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ СТАМ (код ЄДРПОУ 41146902) є юридичною особою.

На виконання вимог договору, укладеного між ТОВ СТАМ і ТОВ Східзахіднафтосервіс від 29.11.2017 р. № 29/11/17 позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну від 04.12.2017 р. № 2.

Реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації.

У подальшому Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 12.02.2018 р. № 592185/41146902, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної від 04.12.2017 р. № 2, підстава для відмови в реєстрації - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

ТОВ СТАМ подано скаргу від 19.02.2018 р. до ДФС України на зазначене рішення Комісії ДФС.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення реєстрації поданої ним податкової накладної в ЄРПН, звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.

Станом на момент розгляду даного судового спору в суді першої інстанції будь-які відомості щодо розгляду скарги на рішення Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, були відсутні.

Колегія суддів встановила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідачем в особі Комісії ДФС було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, поданої позивачем, а тому заявлені товариством позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності є необґрунтованими, а вказане рішення ним не оскаржується.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Постанова № 1246), наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії оцінки, Вичерпний перелік документів), постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 р. № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі - Постанова № 190).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пп. а , б п. 185.1. ст. 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно з п. 187.1. ст. 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (п. 201.10. ст. 201 ПК України).

Відповідно до п.п. 74.2, 74.3 ст. 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

У пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2. ст.74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.п. 2, 12, 13 Порядку № 1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10. ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пункт 6 Критеріїв оцінки визначає два різні критерії:

- обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разів більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп.215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст.215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, подані на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до п. 1 Вичерпного переліку документів:

- для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв оцінки: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- для критерію, зазначеного в пп. 2 п. 6 Критеріїв оцінки: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/при дбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

У відповідності до пп. 201.16.2 п. 201.16. ст.201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п. в пп.201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування (ПН/РК). Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп.201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2 ст. 201 ПК України.

Постановою № 190 передбачено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до пп."в" пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16. ст.201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до п."в" пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пп. 56.23.3, 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПК України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Отже, законодавством регламентовано порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні, а також чітка процедура оскарження рішень Комісії ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних і правові наслідки полдання відповідної скарги у разі нездійснення компетентним органом її розгляду у законодавчо визначені строки.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що позивачем було подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 04.12.2017 р. № 2 на суму ПДВ 186004,21 грн. по операціям з ТОВ Східзахіднанафтосервіс /Т.1 а.с.13/.

Рішенням Комісії ДФС України від 12.02.2018 р. № 592185/41146902 позивачу було відмовлено в реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН із зазначенням підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування /Т.1 а.с.15/.

19.02.2018 р. позивачем було подано скаргу на вказане рішення Комісії ДФС, яка зареєстрована відповідачем 20.02.2018 р. та не розглянута відповідачем ані в межах десятиденного строку, регламентованого ст. 56 ПК України, ані навіть станом на час звернення позивача до суду з позровом у цій справі.

При цьому, лише після витребування ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 р. у відповідача відомостей щодо розгляду вказаної скарги позивача, вже на стадії апеляційного провадження 27.08.2018 р., тобто майже через півроку після звернення позивача з вказаною скаргою її було розглянуто відповідачем і прийнято за нею рішення № 34755/41146902, яким таку скаргу задоволено та скасовано рішення Комісії.

Отже, зі спливом 10-денного строку, регламентованого ст. 56 ПК України у позивача вже були всі достатні та необхідні правові підстави вважати, що його скаргу задоволено та, відповідно рішення Комісії про відмову в реєстрації поданої ним податкової накладної скасовано і, як наслідок, таку накладну зареєстровано.

Проте, як встановлено вище, відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо не здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 04.12.2017 р. № 2 і, більш того, не надано жодних доказів суду щодо виправлення вказаної помилки та поновлення порушеного права позивача й на теперішній час, що вказує на наявність всіх достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Крім того, повно та всебічно досліджуючи обставини цієї справи, колегія суддів також звертає увагу й на те, що у вищевказаному рішенні Комісією ДФС про відмову в реєстрації податовокої накладеної позивача не зазначено конкретної регламентованої законодавством підстави, з якої наведена податкова накладна не підлягає реєстрації в ЄРПН, не зазначено, які ж саме первинні документи не були подані позивачем та/або що саме ним порушено, які з них складені з порушеннями та взагалі, яка з наведених підстав для відмови мала місце у даному випадку, а також не викладено мотивів, з яких воно прийнято.

Більш того, ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували, що позивачу було надано можливість надати певні первинні документи та/або пояснення щодо показників, зазначених ним у спірній податковій накладній, як таке передбачено пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, як і не доведено існування будь-якого з Критеріїв оцінки показників, наведених ним у такій податковій накладній.

Зазначене також переконує судову колегію у тому, що таке рішення Комісії ДФС є необ'єктивним, невиваженим, необґрунтованим, передчасним, прийнято без дотримання принципу належного урядування, а отже є протиправним.

Водночас, у рішенні від 20.10.2011 р. по справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю СТАМ підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2018 року - скасуванню, адміністративний позов -задоволенню.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України ящо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тож, судова колегія встановила, що відповідно до платіжного доручення від 28.03.2018 р. № 441 у цій справі позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3524,00 грн. /Т.1 а.с.4/ та відповідно до платіжного доручення від 12.06.2018 р. № 564 - 5286,00 грн. за подання апеляційної скарги /Т.1 а.с.84/, а отже на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувать відповідача підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору в загальному розмірі: 3524,00 + 5286,00 = 8810,00 грн.

Крім того, матеріалами справи, а саме договором про надання правової (правничої) допомоги від 12.02.2018 р. № 50/юр /Т.1 а.с.23-24/, ордером на надання правової допомоги від 02.04.2018 р. серії КВ № 291814 /Т.1 а.с.25/, актом про надання послуг правової (правничої) допомоги № 1 /Т.1 а.с.26/ та видатковим касовим ордером від 02.04.2018 р. /Т.1 а.с.27/ підтверджується понесення позивачем витрат на правову допомогу у загальному розмірі 2000,00 грн., що складається з гонорару адвоката Вайнера О.Л. за підготовку до розгляду справи у суді: складання позовної заяви, збір доказів у справі, яка буде розглядатися в суді, відповідає принципу співмірності, визначеному у ч. 5 ст. 134 КАС України, та у відповідності до вказаної статті КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувать відповідача підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі: 8810,00 + 2000,00 = 10810 грн.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю СТАМ - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2018 року - скасувати.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю СТАМ до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 04.12.2017 р. № 2

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04.12.2017 р. № 2 датою її подання - 29.12.2017 р.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю СТАМ (код ЄДРПОУ 41146902) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судові витрати в розмірі 10810,00 (десять тисяч вісімсот десять) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 19 вересня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: