Ухвала

від 20.09.2018 по справі 296/9316/18

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/9316/18

2/296/2582/18

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 вересня 2018 року м. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Рожкова О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

18.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить звільнити з-під арешту автомобіль ЗАЗ-Lanos TF69Yo, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) Y6DTF69Y080121682.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що дана позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Згідно п. 2 роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих у постанові № 5 від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих у постанові № 5 від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

З наведеного вбачається, що правом звернення до суду із відповідним позовом щодо зняття арешту з майна наділений власник, особа якого є відмінною від особи боржника, а також особа, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 не є боржником по виконавчому провадженню в межах якого накладено арешт на нерухоме майно, що належить таким учасникам справи.

Відтак, позивач має вирішувати спірне питання шляхом пред'явлення ним відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Однак, в даному випадку, позивач звертається із відповідним позовом про зняття арешту не до боржника за виконавчим провадженням та особи, в інтересах якої накладено арешт, а до Корольовського ВДВС м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ім'я (прізвище та по-батькові) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серію паспорта, ідентифікаційний код юридичної особи.

З огляду на наведене, суд вважає, що в даному випадку позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, у зв'язку із чим позивачу слід визначитись із належним суб'єктним складом по справі та остаточним предметом позовної заяви.

За таких обставин, вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог ст.175 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.58, 95, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про звільнення майна з-під арешту - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідну заяву через канцелярію суду або направити її засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О. С. Рожкова