Постанова

від 19.09.2018 по справі 810/923/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Київ №810/923/18

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Коротких А.Ю.,

Файдюка В.В.,

за участю

секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, суддя Басай ОВ.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив:

- визнати неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно довідки ВАТ "Сквира-Авто" про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 16.01.2003 №24;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії ОСОБА_2 виходячи з суми заробітної плати за період виконання ним робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 791 (сімсот дев'яносто один) руб. 85 коп., на підставі довідки ВАТ "Сквира-Авто" №24 від 16.01.2003, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 19.08.2017, з врахуванням вже виплачених сум.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

30.08.2018 до Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представників позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 22.01.1985 по 11.08.1998 працював водієм Сквирського АТП 11033, яке 15.07.1996 було перейменовано у ВАТ "Сквира-Авто" (а.с. 51-52).

У період часу з 09.06.1986 по 18.06.1986 ОСОБА_2 був задіяний у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

ОСОБА_2 є громадянином, віднесеним до 1 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 13.11.2002 (а.с. 46).

Згідно із довідкою до акта огляду МСЕК серії №КИО-І №181542, позивач є інвалідом другої групи з 28 квітня 2008 року, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 48).

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 18.11.2002 у справі №2-1004/2002 за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа Сквирське районне управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту тривалості робочого часу під час відрядження в зоні відчуження, встановлено факт, що ОСОБА_2 з 09.06.1986 по 18.06.1986 перебував у відрядженні в м. Прип'ять та в м. Чорнобиль і тривалість його робочого часу за час цього відрядження щоденно становила 16 годин в зоні відчуження, із яких 15 годин в м. Прип'яті та 1 годину в м. Чорнобилі Київській області (а.с. 56).

На виконання вказаного рішення суду позивачу ВАТ "Сквира-Авто" було видано довідку про заробітну плату від 16.01.2003 №24, відповідно до якої позивачеві за роботу в населених пунктах зони відчуження у період з 09.06.1986 по 18.06.1986 було виплачено 791 руб. 85 коп. (а.с. 57).

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Сквирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та одержує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

23 січня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою від №19 про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 16.01.2003 №24 (а.с. 59).

Листом Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 12.02.2018 №13/Щ-01 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення такого перерахунку, оскільки по-перше, рішення суду про встановлення факту перебування на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не дає права на підвищену оплату праці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії, по-друге, перевіркою, проведеною спеціалістами Управління, не стверджується місця проведення робіт та кількість відпрацьованих годин в зоні, по-третє, рішення суду не містить зобов'язань Сквирського ОУПФ щодо перерахунку пенсії, по-четверте, пенсія перерахована згідно довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1987 роках, видану Київською обласною адміністрацією б/н, за період роботи в зоні відчуження 16.08.1986 по 18.06.1986 (18 годин) (а.с. 60).

Не погоджуючись з даною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією, то відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ВАТ "Сквира-Авто" від 16.01.2003 №24, оскільки зазначені у цій довідці дані не підтверджені розрахунковими документами (відомостями), які б свідчили про їх фактичне отримання позивачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон №796-XII) (в редакції, чинній н момент виникнення спірних правовідносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно ч. 4 ст. 15 Закону №796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 112, був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , згідно якого визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Пенсії за бажанням осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної цією особою за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках.

Згідно пп. 4 п. 3 даного Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. №665-195 Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Згідно п.1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 7 травня 1986 року, п.п. 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 5 червня 1986 року, п.1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі №21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі №2-а/576/29/14, Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №376/2559/17, від 13 лютого 2018 року у справі №358/1179/17, від 07 червня 2018 року у справі №577/1982/17, від 24 квітня 2018 року у справі №686/6278/17, від 12 червня 2018 року у справі №458/417/15-а.

В матеріалах справи (а.с. 53-55, 58) містяться:

- виписка з наказу по Сквирському АТП 11033 від 09.06.1986 №174, відповідно до якої наказано водія ОСОБА_2 направити в м. Поліське з 09.06.1986 по 18.06.1986;

- довідка Поліського районного шляхового ремонтно-будівельного управління від 17.06.1986, яка видана водіям Сквирського АТП 11033, зокрема ОСОБА_2, якою підтверджено, що він дійсно працював по перевезенню асфальтобетону в 30 км. зоні Чорнобильської АЕС;

- довідка ВАТ "Сквира-Авто" від 17.05.2002 №299, видана ОСОБА_2, відповідно до якої він дійсно знаходився в 30 км. зоні (м. Прип'ять, м. Чорнобиль) за час перебування у відрядженнях, відмічених в маршрутних листах, підтверджується підвищення заробітної плати. Строк відрядження з 09.06.1986 по 18.06.1986, кількість годин 130, нараховано підвищення заробітної плати - 272 руб. 02 коп. (а.с. 55);

- архівна довідка "Сквирський районний трудовий архів" Сквирської районної ради від 28.02.2012 №186-а, відповідно до якої, у документах архівного фонду ВАТ "Сквира-Авто", бувшого Сквирському АТП 11033, м. Сквира Київської області, у відомостях нарахування заробітної плати працівникам за 1986 рік значиться ОСОБА_2 та його заробітна плата, зокрема, за червень всього 259 руб. 00 коп., окремою графою заробітна плата Чорнобиль - 14 руб 30 коп., 129 руб. 98 коп., 14 руб. 68 коп.

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка ВАТ "Сквира-Авто" від 16.01.2003 №23, відповідно до якої позивач був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою Ради Міністрів СРСР від 5 червня 1986 року, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, а саме в період: з 09.06.1986 по 18.06.1986 (м. Прип'ять, м. Чорнобиль) та архівна довідка "Сквирський районний трудовий архів" Сквирської районної ради від 28.03.2012 №186, відповідно до якої, у документах архівного фонду ВАТ "Сквира-Авто", бувшого Сквирському АТП 11033, м. Сквира Київської області, у книгах наказів по основній діяльності є відомості про стаж роботи ОСОБА_2, а саме приказ від 09.06.1986 №174 по Сквирському АТП 11033 ( а.с. 80, 133).

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що достовірність відомостей, зазначених у довідці ВАТ "Сквира-Авто" від 16.01.2003 №24, була предметом перевірки, за результатами якої відповідачем було складено акт від 16.11.2006, висновками якого встановлено, що ОСОБА_2 працював водієм вантажного автомобіля згідно наказу від 09.06.1986 №174 і був командирований в м. Поліське з 09.06.1986 по 18.06.1986. Командировочне посвідчення не збереглося, так, як термін зберігання їх 3 роки. У відомості про заробітну плату проведення нарахування підвищеної заробітної плати за роботу в зоні 158 руб. 96 коп. (а.с. 134).

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №376/2559/17 (№К/9901/19916/18) висловив свою позицію стосовно того, що суди повинні дослідити, чи підтверджені зазначені в довідці дані первинними розрахунковими документами (відомостями).

Так, відповідно до наказу по Сквирському АТП 11033 від 09.06.1986 №174, наказано командирувати водіїв в м. Поліське з 09.06.1986 по 18.06.1986, зокрема, ОСОБА_2 (а.с. 188).

Відповідно до відомості про нарахування заробітної плати за червень 1986 року, ОСОБА_2 було виплачено за Чорнобиль 14 руб 30 коп., 129 руб. 98 коп., 14 руб. 68 коп., що складає загалом - 158 руб. 96 коп. (а.с. 189)

Порівнюючи дані вказаних відомостей з довідкою ВАТ "Сквира-Авто" від 16.01.2003 №24 про заробітну плату ОСОБА_2 можливо встановити розбіжності в частині оплати, а саме, наявна в матеріалах справи відомість про нарахування заробітної плати за червень 1986 року (а.с. 189) містить інформацію про інший розмір оплати праці позивача за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ніж та, що вказана у довідці ВАТ "Сквира-Авто" від 16.01.2003 №24.

Відтак, оскільки перерахунок пенсії позивача можливий лише виходячи із заробітної плати, яку позивач одержував за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня за умови, якщо такий розрахунок підтверджено первинними документами, то оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ВАТ "Сквира-Авто" від 16.01.2003 №24, оскільки зазначені у цій довідці дані не підтверджені розрахунковими документами (відомостями), які б свідчили про їх фактичне отримання позивачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову задоволенні позовних вимог щодо перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ВАТ "Сквира-Авто" від 16.01.2003 №24, оскільки Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області діяло на підставі та у межах, передбачених законом.

Щодо доводів позивача в апеляційній скарзі, що вказані у довідці ВАТ "Сквира-Авто" від 16.01.2003 №24 складові заробітної плати відповідають діючому на той час законодавству, що регулювало питання оплати праці ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, колегія суддів зазначає, що таке не свідчить про їх фактичне нарахування та отримання позивачем під час роботи в зоні відчуження. Відповідно, відсутність відомостей про фактичне отримання позивачем таких складових заробітку, і не підтвердження їх відповідними первинними документами, не породжує правових підстав для здійснення перерахунку пенсії.

Разом з тим, зважаючи на те, що відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986, для працівників, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було встановлено шестигодинний робочий день при шестиденній робочій неділі та позивачу відповідно до відомості про нарахування заробітної плати за червень 1986 року було виплачено 158 руб. 96 коп., та зважаючи на те, що саме на виконання рішення Сквирського районного суду Київської області від 18.11.2002 у справі №2-1004/2002 позивачу було видано довідку про заробітну плату від 16.01.2003 №24, відповідно до якої позивачеві за роботу в населених пунктах зони відчуження у період з 09.06.1986 по 18.06.1986 було виплачено 791 руб. 85 коп. (оскільки тривалість його робочого часу за час цього відрядження щоденно становила 16 годин в зоні відчуження), у колегії суддів відсутні підстави вважати, що різниця між 791 руб. 85 коп. та 158 руб. 96 коп., дійсно була виплачена позивачу, оскільки вказане не підтверджено жодними первинними документами, які б свідчили про фактичне отримання таких грошових коштів. З довідки від 16.01.2003 №24 вбачається, що виплати зазначені на підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 18.11.2002 у справі №2-1004/2002, а не на підставі фактично отриманих виплат згідно розрахункових листів чи інших первинних документів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що в діях відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу, на підставі вищевказаної довідки відсутні ознаки протиправності, оскільки така довідка про заробіток не підтверджена первинними документами.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачами в даному випадку виконаний.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2018 року.

Головуючий суддя В.Ю.Ключкович

Судді А.Ю. Коротких

В.В. Файдюк