Справа № 274/4801/17
Номер провадження 2-а/0274/64/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2018 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., з участю: секретаря судового засідання Рудич М.О., позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача Алексійчук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бердичівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови щодо призначення пенсії по інвалідності, -
В с т а н о в и в :
В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно якого просить суд визнати рішення Бердичівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в призначенні йому пенсії по інвалідності протиправним ; зобов"язати Бердичівське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити йому пенсію як інваліду 2 групи з дати звернення про її призначення - 18.10.2017 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до рішення МСЕК з 26.04.2017 року його визнано інвалідом 2-ї групи загального захворювання по зору. 18.10.2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до вимог Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та надав відповідний пакет документів. 27.10.2017 року він отримав відповідь від відповідача, що у призначенні йому пенсії по інвалідності відмовлено в зв"язку з відсутністю документального підтвердження необхідного для цього терміну трудового стажу. Відповідач вважає, що для призначення пенсії по інвалідності неможливо зарахувати періоди його роботи з 01.09.1993 року по16.01.1997 року в Міському будинку культури м. Бердичева та з 01.08.2013 року по 19.08.2013 рік в ТзОВ " Мяркіс". Як зазначає позивач стаж його роботи в Міському будинку культури підтверджується записами в його трудовій книжці. Не вбачаючи можливості вирішити спір в позасудовому порядку він вимушений звернутися до суду з даним позовом .
04.12.2017 року Бердичівське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надало заперечення на адміністративний позов про зобов"язання вчинити дії, згідно якого просять в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю за безпідставністю заявлених у позовній заяві вимог ( а.с.31-34).
В судовому засіданні позивач та його представники ОСОБА_3, ОСОБА_2, позовні вимоги підтримали з підстав зазначених в позові.
Представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у запереченні на адміністративний позов.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом 2 групи загального захворювання ( а.с.6).
Відповідно до копії довідки МСЕК від 17.05.2018 року друга група інвалідності встановлена ОСОБА_1 з 26.04.2017 року ( а.с. 7).
Як вбачається з відповіді відповідача на ім"я ОСОБА_1 від 27.10.2017 року йому відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003 року , так як ним не підтверджено документально необхідну кількість загального страхового стажу. Згідно поданих документів позивач має 7 років 4 місяці 21 загального страхового стажу роботу, що недостатньо для призначення пенсії по інвалідності. За матеріалами відмовної справи для призначення пенсії по інвалідності неможливо зарахувати періоди роботи з 01.09.1993 по 16.01.1997 в Міському будинку культури, так як звільнення завірено печаткою старого зразка ( УРСР). З 01.08.2013 року по 19.08.2013 в ТОВ " Мяркіс" в індивідуальних відомостях про застраховану особу ( Форма ОК-5 ) прізвище Лукащук , а згідно паспортних даних прізвище заявника ОСОБА_1 ( а.с. 11-12).
Згідно відповіді в.о. директора МПК ім. Шабельника О.А. Бабич В.Є., від 11.07.2017 року вих. № 202 на ім"я заступника начальника Бердичівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області , дані щодо роботи громадянина ОСОБА_1 за період з 01.09.1993 по 16.01.1997 в міському Палаці культури ім. Шабельника О.А. відстуні ( а. с. 23).
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно із ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).
Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно з статтею 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: трудові пенсії; за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Як передбачено ст. 25 Закону №1788-XII пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання призначаються при наявності такого стажу роботи на час настання інвалідності: від 41 року до досягнення 46 9 років стажу роботи. Позивачу на час звернення до відповідача виповнилося 45 років.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
В судовому засіданні судом оглянуто оригінал трудової книжки позивача.
Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_3 , заповненої на ім"я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, дата заповнення трудової книжки 03.08.1990 року, на а.с. 4-7 трудової книжки містяться наступні записи : Міський будинок культури : 01.09.1993 - принят маляром по договору ПР № 32-К 01.09.1993 ; 16.01.1997 - уволен по собственному желанию, ст. 38 КЗоТ Украины Пр № 1-к 16.01.1997 ; Міський будинок культури : 27.03. 1997 прийнятий підмінним черговим автостоянки для парковки машин Нак № 9-к від 27.03.1997 ; 02.09.1997 переведений монтувальником сцени Нак № 32-к від 02.09.1997 ; 02.02.1998 переведений пожежником МПК Нак № 5-к 02.02.98; 09.04.1999 звільнений за власним бажанням, ст. 38 КзпП України Нак ; 25 - к від 09.04.1999. Дані записи скріплені відбитком печатки з надписом : Міський Палац Культури Ідентифікаційний код 03002136 Відділ культури Бердичівського міськвиконкому Україна ( а.с. 8-10). Вказані записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, які завірені підписом та печаткою роботодавця.
Отже, трудовою книжкою позивача підтверджено період роботи ОСОБА_1 з 01.09.1993 року по 16.01.1997 рік в Міському будинку ( палаці) культури.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги при призначенні позивачу пенсії за віком.
Крім того дані відомості підтверджені копіями наказів, по Міському Палацу культури , оскільки як вбачається з копії наказу № 25-к від 09.04.1999 року параграф 1 в ньому зазначено : Пожежника ОСОБА_1 звільнити 09.04.1999 р за власним бажанням, ст. 38 КзпП України . Підстава заява. Директор ОСОБА_8 ( а.с. 71). Згідно копії наказу № 9-к від 27.031997 параграф 3 зазначено : ОСОБА_1 прийняти підмінним черговим автостоянки для парковки машин з 27.03.1997 р з з повною матеріальною відповідальністю , з оплатою за відпрацьований час із ставки 55-60 грн., згідно штатного розкладу . Підстава заява Лукашук. Наказ підписано директором ОСОБА_8 Дані накази завірені відбитком печатки Міського палацу культури імені Шабельника О.А. ідентифікаційний код вказано як і на відбитку печатки , яка міститься в трудовій книжці ОСОБА_1 : 03002136 ( а.с. 74-75). Копії даних наказів в судовому засіданні до матеріалів справи долучено свідком - директором МКП ім. Шабельника О.А. ОСОБА_8
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії по інвалідності , оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по інвалідності.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
За таких обставин, відповідач безпідставно не врахував до загального стажу роботи позивача увесь період роботи в Міському будинку ( палаці) культури.
Як зазначалося судом вище Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою КМ України № 637 від 12.08.1993р. Згідно п.18 даної Постанови, за відсутності архівних документів, про наявний стаж роботу і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства. установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п.17 цього порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботи на одному підприємстві, і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Законодавець не пов'язує можливість підтвердження трудового стажу показами свідків лише при ліквідації підприємства.
Обставини щодо періоду роботи ОСОБА_1 в Міському палаці культури з 01.09.1993 року по 16.01.1997 рік також підтвердженні в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Судом оглядалися трудові книжки свідків в яких періоди їх роботи в Міському будинку (палаці ) культури співпадали з періодами роботи ОСОБА_1 в Міському будинку ( палаці) культури .
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішень.
Враховуючи викладене, адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови щодо призначення пенсії по інвалідності підлягає задоволенню.
Ні підставі частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судові витрати в розмірі 704 грн. 80 коп. ( судовий збір), оскільки позивач є інвалідом 2 групи та звільнений від сплати таких витрат при зверненні до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст.9,77,90, 139, 242-246, 293, 295 КАС України, суд,-
В и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бердичівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови щодо призначення пенсії по інвалідності задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ( вул. Л. Карастоянової , 29 м. Бердичів , код ЄДРПОУ 37752900) щодо відмови ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року.
Зобов"язати Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ( вул. Л. Карастоянової, 29 , м. Бердичів, код ЄДРПОУ 37752900) призначити ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсію по інвалідності відповідно до Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року з 18 жовтня 2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ( вул. Л. Карастоянової, 29 , м. Бердичів , код ЄДРПОУ 37752900 ) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 17 вересня 2018 року.
Головуючий Т.М. Вдовиченко
Суд | Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2018 |
Оприлюднено | 21.09.2018 |
Номер документу | 76578879 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Вдовиченко Т. М.
Адміністративне
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Вдовиченко Т. М.
Адміністративне
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Вдовиченко Т. М.
Адміністративне
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Вдовиченко Т. М.
Адміністративне
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Вдовиченко Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні