Постанова

від 19.09.2018 по справі 810/1895/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2018 року

Київ

справа №810/1895/17

адміністративне провадження №К/9901/52566/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області

на постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 (суддя - Панова Г.В.)

та Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 (судді - Мельничука В.П., Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А.)

у справі №810/1895/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛМПАК

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним, недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВАЛМПАК (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2017.

Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки ДФС дійшла помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентом не мали реального характеру. Відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення щодо зменшення Товариству розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018, позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.05.2017 №0017371401;

- стягнуто на користь позивача судовий збір у сумі 4 500 грн.;

Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову невірно оцінивши при цьому докази, що містяться у матеріалах справи.

Товариство у своєму відзиві на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ТОВ ГРУПА РЕАЛ складено акт від 24.04.2017.

В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем підпункту а пункту 198.1, абзацу 1 пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України внаслідок чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2016 року на 300 000 грн.

На цій підставі відповідачем 16.05.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0017371401, яким зменшено Товариству розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 300 000 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДФС мотивує тим, що господарські операції позивача з ТОВ ГРУПА РЕАЛ не носили реального характеру та фактично не виконувались.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статей 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , статей 14,44,185,188,198,200,201 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДФС щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні спростовано під час розгляду справи.

Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладеного між позивачем та ТОВ ГРУПА РЕАЛ договору поставки від 01.11.2016, фактичне отримання позивачем обумовленої господарською угодою продукції - гранула вторинна та використання отриманого Товариством у його господарській діяльності під час виробництва та подальшої реалізації поліетиленових плівок.

Натомість, в порушення приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.

По суті, доводи відповідача щодо безтоварності укладеної між Товариством і його контрагентом господарської угоди та її нереальності зводяться до того, що ТОВ ГРУПА РЕАЛ подало податкову декларацію з податку на додану вартість за звітній період 2016 рік у якій задекларувало нульові показники по податковим зобов'язанням, податковому кредиту та розрахункам за звітній період.

Судами попередніх інстанцій надано належну оцінку всім доводам та запереченням сторін, зроблено правильний висновок щодо відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують правильність викладеного в акті перевірки від 24.04.2017 висновку про нереальність та фіктивність укладеної між позивачем та ТОВ ГРУПА РЕАЛ угоди.

Касаційна скарга ДФС не спростовує правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 та Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова