Рішення

від 14.09.2018 по справі 442/3691/16-ц

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/3691/16-ц

Провадження №2/442/87/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді - Нагірної О.Б.,

за участю секретаря - Харіва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №442/3691/16

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя ,

учасники справи

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_3,

відповідач ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася з позовом до відповідача, просить визнати будинковолодіння по вул. Надгірна, 32 в с. Рибник Дрогобицького району Львівської області з допоміжними приміщеннями та земельну ділянку, кадастровий номер 4621286500:01:001:0006, автомобіль марки Опель Омега спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2; поділити між подружжям спільне майно подружжя таким чином: припинити за ОСОБА_2 право власності на будинковолодіння, що розташоване по вул. Надгірна, 32 у с. Рибник Дрогобицького району Львівської області та допоміжні приміщення та господарську будівлю разом з земельною ділянкою площею 0,2576 г. кадастровий номер 4621286500:01:001:0006 та визнати за ОСОБА_1, право власності на 1\2 ідеальну частку в спірному будинковолодінні з допоміжними приміщенням та господарською будівлею разом із земельною ділянкою кадастровий номер 4621286500:01:001:0006 без його реального розподілу і залишити зазначене будинковолодіння з земельною ділянкою у спільній частковій власності ОСОБА_1 з 1\2 ідеальною часткою та ОСОБА_5 з 1\2 ідеальною часткою. Припинити за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки Опель Омега вартістю 5000 грн. та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 ідеальну частку такого автомобіля без його реального розподілу. Судові витрати по справі покласти на відповідача.

В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 03.09.1983 уклала шлюб з відповідачем. Вказує на те, що після укладення шлюбу, сторони як подружжя проживали ІНФОРМАЦІЯ_1. Такий будинок належав матері відповідача, яка в 04.02.2005 згідно договору дарування подарувала будинок своєму сину, відповідачу ОСОБА_2 За час спільного проживання за спільні кошти та спільними зусиллями сторонами було здійснено будівельно - архітектурні роботи у спірному будинковолінні, внаслідок чого площа будинку збільшилась майже в два рази. Було встановлено нову електропроводку, водопровід, каналізацію, центральне індивідуальне опалення. Поряд з тим, проведено фундаментальні будівельно - технічні роботи по реконструкції господарської споруди. Також, подружжям придбано автомобіль марки Опель Омега.

Угоди про добровільний розподіл майна між ними не досягнуто, відтак, змушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до розпорядження Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області № 272 від 30.09.2016 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя передано судді Нагірній О.Б. для розгляду справи по суті.

Відповідно до п.п. 9 п. 1 Перехідних положень Закону України № 2147 від 03.10.2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, а саме: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 30.09.2016 справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 01.03.2018 провадження в справі зупинено для проведення судову будівельно - технічної експертизи.

Ухвалою суду від 22.05.2018 поновлено провадження в справіта визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.06.2018 провадження в справі зупинено для проведення судову будівельно - технічної експертизи.

Ухвалою суду від 23.08.2018 поновлено провадження в справіта визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали є в повному обсязі з підстав, викладених у позові, просили такий задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2. відзив на позовну заяву не подав, в судовому засіданні проти позову частково заперечив, зокрема пояснив, що будинок є подарунком його матері, тобто та частина будинку, яка була подарована йому його матір'ю не може бути поділена між подружжям як спільна сумісна власність, оскільки є його особистою власінстю, як і земельна ділянка, яка приватизована ним ще до укладення договору дарування будинку. Щодо поділу автомоблія та добудови до житлового будинку не заперечив.

Вислухавши вступне слово учасників просу, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження..

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Принцип змагальності в цивільному судочинстві забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу , як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до змісту нормативних положень глав 7 та 8 СК України власність у сім'ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя, залежно від якого регулюється питання розпорядження таким майном.

Відповідно до п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 03.09.1983 року, зареєстрований Новокропивницькою сільською радою Дрогобицького району, про що було складено відповідний актовий запис №22 та видано свідоцтво серії І-СГ № 465442 (а/с 29 ).

Згідно копії договору дарування від 04.02.2005 ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок загальною площею 67,7 кв м з господарськими будівлями по вул. Надгірна, 32 в с. Рибник Дрогобицького району Львівської області (а/с 16) За останнім зареєстровано право власності на такий будинок (а/ 17,18).

У ст. 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Як вбачається з декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11.12.2015 Реконструкція з добудовою житлового будинку з господарською будівлею по вул. Надгірній, 32 в с. Рибник Дрогобицького району Львівської області таке будівництво закінчено в 2008 та загальна площа якого становить 107,3 кв.м., площа господарських будівель - 68,1 кв м (а/с 26-28).

Відповідно до положень ст. 62 СК України , якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, виходячи зі змісту вищезазначених норм, майно дружини, чоловіка може бути визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя лише за умови, що воно істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя.

Поняття істотно збільшилося є оціночним поняттям, однак, в будь-якому випадку висновок про те, що майно істотно збільшилось може бути зроблений, шляхом порівняння майна, яке існувало (в даному випадку на момент укладення договору дарування, а саме станом на 04.02.2005 року) та майна, яке існує на момент розгляду справи.

Так, висновком проведеної по справі судової експертизи встановлено, що ринкова вартість частини житлового будинку по вул..Надгірній,32 в с.Рибник, що була предметом договору дарування 04.02.2005 , збільшилась порівняно із сумою, вказаною в цьому договорі (24902 грн), та проіндексовано на дату дослідження на 154877, чи на 89% . Дійсна вартість будинковолодіння становм на дату дослідження збільшилось порівняно з вартістю станом на 04.02.2005р.(в сумі 174130грн.) , та проіндексовано станом на 01.07.2018 (в сумі 461713грн. ) на 165%, тобто в 2,65 рази . (а/с176-186).

Для застосування передбачених зазначеною статтею правил збільшення вартості майна повинно відбуватися якраз внаслідок затрат подружжя, незалежно від інших факторів, (зокрема, тенденцій до загального подорожчання чи здешевлення конкретного майна) і наявним повинно бути істотне збільшення вартості майна як об'єкта, його якісних характеристик.

Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з'ясуванню шляхом порівняння станом на час вирішення спору вартості об'єкта в стані, що існував до поліпшення, та його вартості після поліпшення.

Як встановлено в судовому засіданні вартість спірної нерухомості зросла за рахунок добудови, реконструкції, ремонту за спільні кошти подружжя ОСОБА_2 та їх спільними зусиллями.

ОСОБА_7 надала суду докази про її витрати по ремонту будинку: товарний чек від 14.12.2012 на суму 485 грн; накладна від 06.11.2009 на суму 920,60 грн; накладна від липня 2006 на суму 1363, 20грн; видаткова накладна від 28.10.2013 на суму 249 грн; видаткова накладна від 24.10.2013 на суму 1024,70 грн; товарна накладна від 04.03.2013 на суму 910 грн; товарна накладна від 12.09.2012 на суму 3866 грн; товарна накладна від 05.10.2012 на суму 446 грн; видаткова накладна від 10.09.2008 на суму 96 грн; видаткова накладна від 06.10.2008 на суму 105 грн; видаткова накладна від 19.09.2008 на суму 653 грн; видаткова накладна від 05.03 .2008 на суму 1011 грн; видаткова накладна від 13.03.2008 на суму 187,50 грн; видаткова накладна від 04.03.2008 на суму 2794 грн; накладна № 1545 від 27.09.2013 на суму 3676 грн; З копії кредитного договору №БВ - Р-2528 від 12.03.2010 та квитанції прибуткового ордера № 2882 від 09.04.2010 вбачається, що ОСОБА_1 оформила кредит, предметом якого були 5000 грн. Договір споживчого кредиту № БВ -Т-773 від 04.03.2008 про придбання товару в ПП ОСОБА_8Б. на суму 5022; кредитний договір (споживчий кредит) № 261 Кр145 від 04.07.2007 на суму 10000 грн; кредитний договір № 89 від 05.12.2003 2500 грн. на ім'я ОСОБА_1 Такі кошти позивачка брала в позику для закупівлі будівельних матеріалів необхідних для ремонту спірного будинку. Така обставина не оспорюється відповідачем.

ОСОБА_9 представив довідку № 42 про те, що він є пенсіонером і отримав пенсію за вислугу років за період 2016 в розмірі всього 20528,64 грн (а/с 111).

Згідно довідки № 6 виданої Бориславтеплоенерго в тому, що ОСОБА_1 працює в КП Бориславтеплоенерго на посаді головного бухгалтера з 09.1.21999 по теперішній час (а/с 119), та згідно довідок про її доходи, остання отримала заробітну плату за період 2005 - в розмірі всього 13770,15 грн; за період 2006 - в розмірі всього 17873,92 грн; за період 2007 - в розмірі всього 20606,36 грн; за період 2008 - в розмірі всього 28240,44 грн; за період 2009 - в розмірі всього 40929,84 грн; за 2010 - в розмірі всього 54179,13 грн; за 2011 - в розмірі всього 65683 грн; за 2012 - в розмірі всього 75049,48 грн; за 2013 - в розмірі всього 86770,90 грн; за 2014 - в розмірі всього 3097,41 грн; (а/с 111 -119).

Таким чином, оскільки подружжям ОСОБА_1 спільними зусиллями здійснювались добудова, реконструкція, ремонт майна, подарованого ОСОБА_2, за рахунок чого вартість будинковолодіння збільшилась в 2,65 рази порівняно з моментом укладення договору дарування, добудова є невід' ємною складовою будинку та не може бути поділена окремо від іншої його частини, суд вважає, що будинковолодіння повинно бути визнано спільною сумісною власністю подружжя, так як вартість такого істотно збільшилась за час шлюбу та завдяки спільним зусиллям та капіталовкладенням подружжя.

Стаття 70 СК України встановлює рівність часток подружжя у разі поділу спільного майна подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина 1).

Законом передбачено право співвласників на виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, і на поділ майна, що є у спільній сумісній власності (статті 370 , 372 ЦК , статті 69 - 71 СК ).

У порядку, встановленому статтею 364 ЦК , з дотриманням вимог статті 370 ЦК щодо рівності часток співвласників, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду, здійснюється і виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності.

Винятком є, зокрема, положення частин 2 статті 70 СК України , якими передбачено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Суд вважає істотною обставиною для справи те, що частина житлового будинку була набута відповідачем за довогором дарування, і з врахуванням принципу справедливості вважає за необхідне відійти від принципу рівності часток у спільному майні подружжя, та виділити у власність позивачу 2/5 його частин, а відповідачу відповідно - 3/5 ідеальних частин будинку.

Крім цього, судом встановлено, що за час перебування у шлюбі сторони 28.07.2005року придбали автомобіль марки Opel Omega 2.01, 1987 року випуску, бежевого кольору, тип легковий седан, р.н. НОМЕР_1, шасі № WOL00017J1005587 , що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником якого є ОСОБА_2 (а/ 30).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя роз'яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60 , 69 СК , ч. 3 ст. 368 ЦК ), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери,паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Таким, чином, суд дійшов висновку про те, що будинок з господарськими будівлями та спорудами Надгірній, 32 в с.Рибник Дрогобицького району Львівської області та автомобіль марки Опель Омега слід визнати об єктами спільної власністі подружжя ОСОБА_2.

Крім цього, ОСОБА_2 належить земельна ділянка по вул. Надгірна, 32 в с. Рибник Дрогобицького району площею 0,2476 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель на підставі договору купівлі - продажу та підтверджується актом про право власності на земельну ділянку (а/с 20). Позивачка ОСОБА_1 претендує на ? ідеальної частки такої земельної ділянки, оскільки вважає, що це є також об єктом права спільного майна подружжя.

В цій частині позову слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Як роз'яснено в абз. 1 п. 182 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", зі змінами та доповненнями, відповідно до положень статей 81, 116 ЗК України окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Як встановлено згідно державного акту серії ЯА№421105 від 12.04.2005 на право власності на земельну ділянку по вул..Надгірна,32 в с.Рибник Дрогобицького району Львівської області така надана ОСОБА_2 на підставі рішення 12 сесії 4 скликання від 27.09.2004року №275 Рибницької сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а.с.20), тобто є приватизованою.

А тому, відсутні підстави для визнання за позивачкою права власності на ? ідеальну частину земельної ділянки, яка приватизована ОСОБА_2 і позов в цій частині не підлягає до задоволення через його безпідставність.

Керуючись 12 , 13 , 81 , 263 , 264 , 265, 368, 372 ЦПК України , ч.2 ст. 104 , ст.ст. 60,69,70,71 , 105 , 110 , 112 СК України, суд -

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Визнати будинковолодіння по вул..Надгірній, 32 в с.Рибник Дрогобицького району Львівської області, загальною площею 107,3 кв.м, житловою площею 79,2 кв.м., з допоміжними приміщеннями площею 28,1 кв.м, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Припинити за ОСОБА_2 право власності набудинковолодіння по вул..Надгірній, 32 в с.Рибник Дрогобицького району Львівської області, загальною площею 107,3 кв.м, житловою площею 79,2 кв.м., з допоміжними приміщеннями площею 28,1 кв.м.

Визнати право власності ОСОБА_1 на 2/5 ідеальних частокбудинковолодіння по вул..Надгірній, 32 в с.Рибник Дрогобицького району Львівської області, загальною площею 107,3 кв.м, житловою площею 79,2 кв.м., з допоміжними приміщеннями площею 28,1 кв.м., яке складається з коридору, 5-ти кімнат, кухні, санвузлу та господарською будівлею, яка складається з гаражу, площею 20,3 квм., коридору 2,7 кв.м., санвузла 3,7 кв.м., кухні 11,3 кв.м., стодоли 11,8 кв.м., стайні 18,3 кв.м., загальною площею 61,7 кв.м.

Визнати право власності ОСОБА_2 на 3/5 ідеальних частокбудинковолодіння по вул..Надгірній, 32 в с.Рибник Дрогобицького району Львівської області, загальною площею 107,3 кв.м, житловою площею 79,2 кв.м., з допоміжними приміщеннями площею 28,1 кв.м., яке складається з коридору, 5-ти кімнат, кухні, санвузлу та господарською будівлею, яка складається з гаражу, площею 20,3 кв.м., коридору 2,7 кв.м., санвузла 3,7 кв.м., кухні 11,3 кв.м., стодоли 11,8 кв.м., стайні 18,3 кв.м., загальною площею 61,7 кв.м.

Визнати автомобіль марки Opel Omega 2.01, 1987 року випуску, бежевого кольору, тип легковий седан, р.н. НОМЕР_1, шасі № WOL00017J1005587 , об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Припинити за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки Opel Omega 2.01, 1987 року випуску, бежевого кольору, тип легковий седан, р.н. НОМЕР_1, шасі № WOL00017J1005587 та визнати право власності ОСОБА_1 на ? ідеальну частку автомобіля марки Opel Omega 2.01, 1987 року випуску, бежевого кольору, тип легковий седан, р.н. НОМЕР_1, шасі № WOL00017J1005587 без його реального розподілу.

В задоволенні вимог про визнання земельної ділянки площею 0,2576 га по вул..Надгірній, 32 в с.Рибник Дрогобицького району Львівської області спільною сумісною власністю та припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку відмовити за безпідставністю вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.09.2018 року.

Суддя: О.Б.Нагірна