Рішення

від 13.09.2018 по справі 554/5481/18

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 13.09.2018 Справа № 554/5481/18

Справа № 554/5481/18

Провадження № 2/554/2521/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Шевської О.І.

при секретарі - Дроздові Д.А.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Диканський районний ВДВС про змніну розміру аліментів ,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 в якому просила змінити розмір аліментів, встановлений за рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 31.03.2015 року №554/19327/14-ц, з стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/9 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, на стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з набрання рішенням законної сили до повноліття дитини. Враховуючи те, що державою підвищено мінімальний розмір аліментів, які повинен сплачувати один з батьків на утримання дитини, а судом було прийнято рішення про стягнення аліментів в розмірі лише 30% від прожиткового мінімуму, тому просить змінити розмір аліментів, встановлених рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 31.03.2015 року та стягувати з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з набрання рішенням законної сили до повноліття дитини.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовільнити, пояснення надала аналогічні тексту заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засіданні не з'явився, подавши заяву без їх участі, вказав, що при вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Відповідач попередньо подав на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому вказав, що 03.04.2013 року в результаті нещасного випадку випав з 5-го поверху будинку та зламав хребет, кістки тазу, стегна та стопи. В результаті отримав безтермінову інвалідність першої А групи , потребує постійного стороннього догляду. Прикутий до ліжка та не має можливості управляти своїм тілом. Вказав, що за рішеннями Октябрського районного суду м. Полтави від 31.03.2015 року та від 20.02.2013 року з відповідача стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по 1/9 частки всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Даний розмір аліментів судом був визначений з урахуванням стану здоров'я відповідача , а саме того що він інвалідом першої групи, має на утримання двох дітей , позбавлений можливості рухатися та заробляти собі на життя, розмір пенсії. Вказав, що позивач просить стягнути аліменти в твердій грошовій сумі, проте не зазначає конкретний розмір аліментів , тому вважає, що вимоги сформовані не коректно. Зазначає, що тверда грошова сума в розмірі 50 % від прожиткового мінімуму може перевищити його розмір пенсії. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дитини.

Статтями 8,11 Закону України Про охорону дитинства визначено, що батько та мати мають рівні права та обовязки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов"язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Окрім того, ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов`язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров`я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачОСОБА_3 є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно Октябрського районного суду м.Полтави від 31.03.2015 року №554/19327/14-ц, стягнуто аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/9 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейним кодексом України не передбачена можливість зміни розміру аліментів у зв'язку зі змінами в законодавстві, не передбачено перегляду судом визначеного рішенням суду розміру аліментів в зв'язку з такими змінами і Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів від 17 травня 2017 року № 2037-VIII.

За ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із врахуванням наданих доказів судом встановлено, що позивач не зверталася із письмовою заявою до державного виконавця про визначення мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 30% на 50%, в зв'язку зі змінами в законодавстві. Доказів про те, що майновий стан позивача або відповідача змінився, суду також не надано.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що підставою звернення до суду з позовом є внесення змін в чинне законодавство щодо мінімального розміру стягуваних аліментів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що судом у рішенні від 31.03.2015 року визначено розмір аліментів на дитину в розмірі 1/9 частки доходів відповідача, а забезпечення отримання дитиною, гарантованого державою мінімального розміру аліментів, чинного на час нарахування заборгованості (50% прожиткового мінімуму) не є зміною розміру аліментів, оскільки розмір аліментів визначався судом у частці від доходу боржника, а не в мінімальному розмірі.

Доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зміни (збільшення) розміру аліментів, оскільки такий розмір аліментів (не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) передбачено для всіх батьків, без врахування матеріального стану їх батьків чи інших обставин, а незабезпечення державним виконавцем отримання стягувачем гарантованого кожній дитині мінімального розміру аліментів є підставою для оскарження його дій або бездіяльності.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає, оскільки позовні вимоги не стосуються збільшення розміру аліментів в розумінні ст.192 СК України, а зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановленого раніше судового рішення у справі про стягнення аліментів.

Положеннями ст.1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141,211, 265-268 ЦПК України, ст.ст.182,183,192 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Диканський районний ВДВС про зміну розміру аліментів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Позивач: гр.України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаюча за адресою: АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_3 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, ІПН НОМЕР_1.

Відповідач: гр.України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючий за адресою : АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2.

Третя особа: Диканський районний Відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, місце знаходження: вул.Пушкіна, селище Диканька, Код ЄДРПОУ 34274765.

Повний текст рішення виготовлено 21.09.2018 року.

Суддя: О.І.Шевська