Постанова

від 19.09.2018 по справі 547/932/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/932/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1971/18Головуючий у 1-й інстанції Харченко В.Ф. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.,

за участю секретаря Ачкасової О.Н.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 21 березня 2018 року та рішення цього ж суду від 20 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання незаконним та скасування (визнання недійсними) наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05 жовтня 2015 року № 2317/0/75-15-СГ та від 14 липня 2014 року № 1683-СГ, треті особи: ОСОБА_3, Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 05 жовтня 2015 року № 2317/0/75-15-СГ, визнати недійсним договір оренди землі від 08 жовтня 2015 року, укладений між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_3, щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки загальною площею 16,3198 га з кадастровим № НОМЕР_1, яка розташована на території Погребняківської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 14 липня 2014 року № 1683-СГ та зобов'язати Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області скасувати державну реєстрацію та записи у Поземельній книзі зареєстрованої у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1 площею 16,3198, що знаходиться на території Погребняківської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Заявлені вимоги вмотивовані тим, що розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області від 03 лютого 2012 № 85 йому надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Погребняківської сільської ради Семенівського району Полтавської області в розмірі 0,6 га.

У 2016 році йому стало відомо, що наказом №1683-СГ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14 липня 2014 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (земельного масиву), на якому розташована земельна ділянка, за якою позивач розпочав процедуру приватизації. Надалі, наказом №2317/0/75-15-СГ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05 жовтня 2015 року ОСОБА_3 передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, право оренди зареєстровано на 20 років.

Вважає, що видаючи спірні накази, відповідач порушив його права і права інших громадян, вказаних у розпорядженні Семенівської РДА від 03 лютого 2012 № 85 на реалізацію права на землю.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 20 червня 2018 року позовні заяви ОСОБА_2 об'єднано в одне провадження.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 21 березня 2018 року прийнято частково відмову від позову ОСОБА_2 та закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3, треті особи: Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 у частині визнання недійсним договору оренди землі від 08 жовтня 2015 року, укладеного між Головним управлінням Держеокадастру у Полтавській області і ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 16,3198 га, кадастровий номер НОМЕР_1, зобов'язання державного кадастрового реєстратора скасувати державну реєстрацію та записи у Поземельній книзі зареєстрованої у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 16,3198, з кадастровим № НОМЕР_1.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 20 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю

ОСОБА_29 в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу від 21 березня 2018 року та рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що з 2004 року позивач сплачував орендні платежі та обробляв спірну земельну ділянку, тому вважає, що має переважне право перед іншими особами на укладення договору землі на новий строк. Передачу спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_3, вважає незаконною, а дії ГУ Держземагенства та Держгеокадастру у Полтавській області такими, що суперечать приписам чинного законодавства в зв'язку з чим накази № 1683-СГ від 14 липня 2014 року та № 2317/0/75-15-СГ від 05 жовтня 2015 року необхідно визнати незаконними.

В обґрунтування підстав для скасування ухвали суду від 21 березня 2018 року постановлену за його заявою, ОСОБА_2 зазначив, що свою відмову від частини позовних вимог, вважає помилковою, тому просить вважати, що її не було.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вважає рішення районного суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Погребняківської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 30 березня 2004 № 03 вирішено погодити надання в оренду Погребняківській загальноосвітній школі земельної ділянки площею 19,8 га з числа земельного резерву сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років (т. 2, а.с. 203).

Згідно протоколу засідання сесії Погребняківської сільської ради від 30 березня 2004 обговорено питання ІІІ порядку денного, що землями за межами сільських населених пунктів розпоряджається райдержадміністрація, сільська рада в межах населених пунктів; школа це не виробнича одиниця (т. 2, а.с 197, 199). Сільська рада надала дозвіл на можливу оренду саме школі, а не позивачеві.

Розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області від 03 лютого 2012 № 85 надано дозвіл землевпорядній організації, що має відповідний дозвіл, на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами с. Погребняки Семенівського району Полтавської області площею 0,60 га позивачеві, а також іншим громадянам, третім особам у цій справі (т.1, а.с. 5,6).

З копії заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 14 травня 2014, вбачається, що останнім надано обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства інформацію з форми 6-зем, перелік обтяжень (обмежень) земельної ділянки, графічний матеріал, відомості про отримані громадянами земельні ділянки для ведення особистого фермерського господарства, розпорядження Семенівської РДА від 03 лютого 2018 № 85 (т. 1 а.с. 55-64).

Наказом ГУ Держемагенства України у Полтавській області від 14 липня 2014 № 1683-СГ ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 17,5 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Погребняківської сільської ради Семенівського району Полтавської області (т. 1, а.с. 55).

Наказом ГУ Держгеокадастру України у Полтавській області від 05 жовтня 2015 № 2317/0/75-15-СГ затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства із земель запасу за межами населеного пункту на території Погребняківської сільської ради Семенівського району Полтавської області; передано ОСОБА_3 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер НОМЕР_1 площею 16,3198 га ріллі для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду терміном на 20 років (т.1 а.с.65).

08 жовтня 2015 між ГУ Держеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі загальною площею 16,3198 га, у тому числі ріллі - 16,3198 га строком на 20 років (т.1, а.с.66-68). Договір зареєстровано службою Семенівського районного управління юстиції Полтавської області 10 грудня 2015 року (т.1 а.с.66- 69).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив правомірно виходив з того, що ОСОБА_2 не доведено незаконності та/або протиправності спірних наказів відповідача, не надано доказів порушення спірними наказами прав, свобод чи законних інтересів позивача, у тому числі доказів набуття позивачем прав на земельну ділянку, яка, можливо, входить у межі отриманої ОСОБА_3 земельної ділянки, не надано.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.

Нормами розділу IV глави 19 ЗК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначені момент виникнення прав на землю, а також порядок набуття прав на землю громадянами та юридичними особами.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Нормами ст.118 і ст.123 ЗК України визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, а також порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

За загальним правилом уповноважений орган, розглянувши заяву зацікавленої особи, надає дозвіл на виготовлення технічної земельної документації, після виготовлення якої затверджує її і ухвалює рішення про передачу землі у власність або ж у користування.

При цьому аналіз норм земельного законодавства, якими врегульований порядок набуття у власність або ж у користування земельних ділянок, дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що ухвалення уповноваженим органом рішення про надання особі дозволу на виготовлення технічної документації на землю не породжує у зацікавленої особи жодних прав на цю землю (земельну ділянку).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вкотре підтвердив ту обставину, що після ухвалення розпорядження Семенівською РДА №85 від 03 лютого 2012 року, яким йому надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, він, зважаючи на матеріальні проблеми, не виконав розпорядження уповноваженого органу - проект землеустрою не був виготовлений, він відсутній до цього часу.

Отже, слід виходити з того, що за станом на час видання оспорюваних наказів землі, передані у подальшому у користування ОСОБА_3, були вільними.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій у постанові ВСУ №6-680цс16 від 05 жовтня 2016 року.

Окрім того, слід звернути увагу, що суд першої інстанції, виконавши вимоги процесуального закону (ст.81, ст.89 ЦПК України), встановив, що позивачем не надано належних і допустимих доказів у підтвердження таких обставин:

-Рішенням Погребняківської сільської ради від 30 березня 2004 року наданий дозвіл на оренду землі саме позивачеві, а не загальноосвітній школі;

-Земельна ділянка, про порушення прав на яку стверджує позивач, була сформована, щодо неї він (позивач) укладав договір оренди та здійснював відповідні платежі за користування нею;

-Відповідачу ОСОБА_3 оспорюваними розпорядженнями передана у користування земельна ділянка, право на яке має позивач;

-Відповідачами порушені приписи закону, якими врегульований порядок надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства, зокрема ст.123 ЗК України, ст.1, ст.7, ст.8 ЗУ Про фермерське господарство .

В апеляційній скарзі відсутні посилання на належні і допустимі докази, які б спростовували наведене.

Відповідно до ст.33 ЗУ Про оренду землі переважне право на продовження строку договору оренди або укладення нового договору має та особа, яка у встановленому порядку набула право користування земельною ділянкою, добросовісно виконувала обов'язки орендаря та дотрималася процедури, передбаченої цієї нормою закону.

У матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази того, що ОСОБА_2 у встановленому порядку укладав договір оренди землі, виконував його, а також вчинив дії, передбачені ст.33 ЗУ Про оренду землі .

Отже, твердження апеляційної скарги про порушення відповідачами переважного права позивача на користування земельною ділянкою не ґрунтуються на законі та не підтверджені фактичними обставинами.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо законності ухвали суду від 21 березня 2018 року, апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до ст.49, ст.206, ст.255 ЦПК України позивач вправі відмовитися від частини позовних вимог на будь-якій стадії судового процесу. Про відмову від позову або частини позовних вимог позивач повідомляє суду у заяві по суті справи або ж в окремій письмовій заяві. За результатами розгляду заяви суд, роз'яснивши позивачеві наслідки відмови від позову (частини позовних вимог), постановляє ухвалу про закриття провадження. При цьому за змістом ч.5 ст.206 ЦПК України суд не приймає відмову від позову у справі, в якій особу (позивача) представляє її законний представник, і його (представника) дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Інших обмежень у частині вирішення судом питання про прийняття відмови позивача від позову або частини вимог процесуальним законом не встановлено.

Єдиним доводом апеляційної скарги є посилання на помилковість заяви про відмову від частини вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 21 березня 2018 року ОСОБА_2 подав суду письмову заяву про відмову від частини заявлених позовних вимог (т.3 а.с.51), у якій мотивів відмови від частини вимог не наведено. Питання про прийняття відмови від частини позовних вимог вирішено судом у судовому засіданні (т.3 а.с.52-54) за участю ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_30, при цьому судом виконані вимоги щодо роз'яснення наслідків вчинення процесуальних дій. У подальшому у справі проведено ще два судових засідання за участю позивача та його представника 11.04.208 року (т.3 а.с.76-78) і 19.06.2018 року (т.3 а.с.108-110). Отже, рішення по суті спору ухвалене судом через два місяці після подання позивачем заяви про відмову від частини позовних вимог. За цей час ні позивач, ні його представник не вчинили жодних дій, які б свідчили про нерозуміння ними вчиненої раніше процесуальної дії. В апеляційній скарзі також не наведено обґрунтованих пояснень про те, у чому саме полягала помилковість такого рішення (подання заяви), чим це було обумовлено, тощо.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 21 березня 2018 року та рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 20 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 19.09.2018 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І. Дорош

В.М.Триголов

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов