Постанова

від 12.09.2018 по справі 2-1090/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 2-1090/11

провадження № 61-28325св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач) , КратаВ. І., Курило В. П.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 24 липня 2017 року в складі судді Адамович М. Я. та постанови Апеляційного суду Львівської області

від 23 березня 2018 року в складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління державного казначейства України у Львівській області про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 25 серпня

2011 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22 листопада 2011 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Держави України в особі Головного управління державного казначейства України у Львівській області про стягнення

1 600,00 грн відшкодування моральної шкоди у результаті протиправних дій судді Львівського апеляційного адміністративного суду, що спричинило приниження його честі, гідності, ділової репутації.

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 25 серпня 2011 року. Посилаючись, як на нововиявлену обставину на постанову Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі

№ 6-3139цс16, у якій встановлено, що належним відповідачем у таких справах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.

Ухвалою Сокальського районного суд Львівської області від 24 липня 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Львівської області

від 23 березня 2018 року, закрито провадження у справі.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що провадження підлягає закриттю, оскільки воно було відкрито на ухвалу суду, яка не є судовим рішенням (ухвалою), яким закінчено розгляд справу, а тому не може бути об'єктом перегляду за нововиявленими обставинами.

18 травня 2018 рокуОСОБА_3 подавдо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було захищено права позивача, гарантовані статтями 8, 40, 55, 56, 124, 129 Конституції України.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що заявник ставить питання про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду першої інстанції, якою відмовлено у відкритті провадження.

Відповідно до вимог частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

У зв'язку із цим такому перегляду підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими рішення було змінено або ухвалено нове рішення. Ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду. У зв'язку з нововиявленими обставинами може бути переглянуто чи змінено судовий наказ, який набрав законної сили. Ухвали суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими скасовано судове рішення і направлено справу на новий розгляд, ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження не є ухвалами, якими закінчено розгляд справи, тому вони не можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Таким чином, зі змісту норм ЦПК Українислідує, що ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у відкритті провадження, не може бути переглянута за нововиявленими обставинами (тобто не є об'єктом перегляду у відповідний спосіб), оскільки не входить до переліку ухвал, якими закінчено розгляд справи.

Отже, постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, установивши, що ухвалою суду про перегляд якої звернувся заявник було відмовлено у відкритті провадження у справі, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ухвала суду, у відповідності до вимог статті 361 ЦПК України 2004 року, не може бути переглянута у зв'язку із нововиявленими обставинами, оскільки вона не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

Частиною другою статті 410 ЦПК України встановлено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвали судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 24 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: В. І. Журавель

В.М. Коротун

В.І. Крат

В. П. Курило