Рішення

від 20.09.2018 по справі 348/1279/18

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1279/18

20 вересня 2018 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді: Грещука Р.П.

секретаря: Дмитрук С.І.,

з участю представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспро" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспро" про стягнення заборгованості.

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та просив їх задоволити в повному обсязі. Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспро" в судове засідання не прибув, про час і місце слухання справи повідомлявся заздалегідь та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутності не поступало.

Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що 06.12.2017 року ОСОБА_2 з відповідачем уклав договір-поставки № 6, за яким ТОВ Транспро зобов'язалось поставити та передати позивачу у власність: деревооб робну автоматичну ленточну машину МР-360, двохрядну свердлильну машину МZ73212 та повітряний компресор 7,5 kw 300L 380V 50hz., загальною вартістю 290632,00 грн. (а.с.4-10) .

Згідно п.3.1 Договору строк поставки товару становив 50 календарних днів з моменту оплати грошових коштів. На виконання умов п.5.1 даного договору ОСОБА_2 11.12.2017 року було здійснено передоплату на рахунок ТОВ Транспро в сумі 233512 грн. 00 коп., а залишок в розмірі 57120 грн. 00 коп. позивач повинен був оплатити в м.Надвірна Івано-Франківської області, після отримання товару.

Згідно п.7.4 Договору, при затримці поставки товару більше 30 календар них днів, товар вважається непоставленим і ТОВ Транспро зобов'язане впродовж 21 банківського дня повернути перераховані кошти на розрахунковий рахунок покупця.

Разом з тим, як перевірено в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання не виконав та письмові, телефонні та електронні претензії позивача про повернення сплачених коштів ігнорує. Крім того, 04.04.2018 року, 15.05.2018 року та 19.06.2018 року ОСОБА_2 направив відповідачу претензії, в яких вимагав добровільно повернути здійснену передо плату, однак відповідач на претензії не відповідає (а.с.12-14).

Відповідно до вимог ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.529 ЦК України, кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення зазначених норм закону та умов укладеного договору відповідач свої зобовязання за вказаним договором позики належним чином не виконав. На неодноразову вимогу позивача повернути суму сплачених ним грошових коштів, відповідач не відповідає.

Поставка деревообробної автоматичної ленточної машини МР-360, двохрядної свердлильної машини МZ73212 та повітряного компресору 7,5 kw 300L 380V 50hz, не проведена, сума сплачених ОСОБА_2 грошових коштів залишилася не повернутою, хоча термін сторони встановили конкретний, вимога позивача була, але борг відповідач на вимогу позивача і в зазначений термін не повернув. Після звернення позивача до суду відповідач так і не повернув суму боргу. В добровільному порядку спір не вирішено і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду а також: усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.901 ЦК України виконавець зобовязаний за завданням замовника надати послуги, а замовник зобовязаний оплатити ці послуги.

За умовами домовленості між сторонами цього спору одна сторона (позивач) передав другій стороні (відповідач) грошові кошти, визначені родовими ознаками, позичальник зобовязався надати послугу або повернути позивачеві таку ж суму грошових коштів.

В судовому засіданні також з'ясовано, що 11.12.2017 року позивачем на виконання умов п.5.1 даного договору було здійснено передоплату на рахунок ТОВ Транспро в сумі 233512 грн. 00 коп., а залишок в розмірі 57120 грн. 00 коп. позивач повинен був оплатити в м.Надвірна Івано-Франківської області, після отримання товару, що стверджується копією квитанції, долученою до матеріалів справи (а.с.11).

Однак відповідач умови договору поставки не виконав і гроші не повернув.

Суд приймає до уваги також і ті обставини, що свої зобов'язання по вказаному договору поставки позивач виконав повністю, термін поставки закінчився, відповідач в добровільному порядку грошей не повертає, коштами користується по даний час.

Відповідно до вимог ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином неправомірними діями відповідача, пов'язаними з невиконанням договору поставки і використанням коштів позивача було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв'язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи (відповідача).

Згiдно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, відповідач повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.

Згідно ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові могли бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, оскільки це прямо передбачено статтею 629 ЦК України.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, викладені позивачем обставини знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, переконливих доказів на спростування позиції позивача відповідач суду не надав, позовна заява ґрунтується на законі та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, згідно вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір в розмірі 2429 грн. 00 коп. та 3000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу згідно квитанції серії АЕ № 0149 від 25.06.2018 року.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.15, 16, 22, 509, 529, 530, 626, 628, 712, 901ЦК України, керуючись ст.ст.4, 19, 43, 49, 76-81, 84, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспро" (код ЄДРПОУ 41531558, м.Київ, вул.Автозаводська, бул.24/7, оф.419)на користь ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 борг за договором поставки №6 від 06 грудня 2017 року в загальній сумі 242875 грн. 00 коп. (двісті сорок дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять грн.), з яких: 233512 грн. 00 коп. сплачених за договором грошових коштів та 2764 грн. 00 коп. - сума 3 % річних від прострочених сум заборгованості; 6599 грн. 00 коп. - сума втрат від інфляції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспро" (код ЄДРПОУ 41531558, м.Київ, вул.Автозаводська, бул.24/7, оф.419)на користь ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 - 2429 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспро" (код ЄДРПОУ 41531558, м.Київ, вул.Автозаводська, бул.24/7, оф.419)на користь ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 - 3000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Грещук Р.П.