Ухвала

від 10.09.2018 по справі 613/1073/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційне провадження № 11сс/790/1401/18 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа №613/1073/18 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора Богодухівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури процесуального керівника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області про арешт майна у кримінальному провадженні №42018221280000106 від 12.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області про арешт майна у кримінальному провадженні №42018221280000106 від 12.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор Богодухівськоговідділу Дергачівськоїмісцевої прокуратури процесуальнийкерівник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Богодухівського районногосуду Харківськоїобласті від30серпня 2018року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт в межах кримінального провадження №42018221280000106 від 12.06.2018.

В обґрунтування скарги прокурор зазначив наступне. ОСОБА_8 порушено вимоги наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.02.2018 №1014-СГ і самовільно здійснено обробку земельної ділянки, яка перебуває у власності держави та умисно вчинено дії, направлені на незаконне отримання прибутку. Таке самовільне зайняття земельної ділянки запасу на території Сіннянської сільської ради, шляхом її оброблення та використання для вирощування сільськогосподарських культур є незаконним та самовільним. Сільськогосподарські культури, які вирощуються на території земельних ділянок запасу є речовим доказом, який підтверджує обробку та використання даних земельних ділянок. Збирання зазначених сільськогосподарських культур з земельних ділянок, може привести до знищення доказів у кримінальному провадженні, що унеможливлює вивчення органом досудового розслідування всебічного та повного вивчення усіх обставин кримінального провадження. Тому на даний час виникла необхідність у арешті неявних на земельній ділянці запасу площею 30,16 га, яка розташована за межами населеного пункту Сіннянської сільської ради Богодухівського району Харківської області та знаходиться поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 632088800:01:007:0021, сільськогосподарських культур, а саме кукурудзи, що посіяна на вказаній земельній ділянці. Право користування зазначеною земельною ділянкою, яка розташована за межами населених пунктів на території Сіннянської сільської ради Богодухівського району Харківської області, згідно з наказу ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 28.02.2018 №1014-СГ та державного акту на право постійного користування землею серії Б №045819 від 1993 року, припинено у зв`язку зі смертю ОСОБА_8 . Вказану земельну ділянку, площею 30,16 га віднесено до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення на території Сіннянської сільської ради Богодухівського району Харківської області. Тому орган досудового розслідування звернувся з вказаним клопотанням про арешт.

Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області про арешт майна у кримінальному провадженні №42018221280000106 від 12.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.197-1КК України єземельна ділянкаяк об`єктправа власності,а не врожай зернових культур соняшника. Санкція ч. 1 ст. 197-1 КК України не містить додаткового покарання у вигляді конфіскації врожаю. Відомостей про наявність цивільного позову у вказаному кримінальному провадженні №42018221280000106 від 12.06.2018 немає, а слідчим питання про накладення арешту на вказаний врожай з метою забезпечення цивільного позову не порушувалося. Клопотання слідчого про накладення арешту на врожай не узгоджується з вимогами ст. 171 КПК України щодо необхідності зазначення точної кількості та індивідуальних характеристик майна зазначеного в клопотанні та не доведено необхідності арешту та наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. Враховуючи, що в матеріалах справи наявні дані про користування спільною ділянкою Селянським (фермерським) господарством «Берізка-К» та наявності цивільного спору, який на даний час вирішується в апеляційній інстанції, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав накладення арешту на сільськогосподарську культуру кукурудзу, розташовану на земельній ділянці запасу за межами населеного пункту Сіннянської сільської ради.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

В клопотанні слідчий зазначає, що сільськогосподарські культури, які вирощуються на території земельних ділянок запасу є речовим доказом, який підтверджує обробку та використання зазначених земельних ділянок і на які необхідно накласти арешт, оскільки такий речовий доказ може зберігати сліди злочину та може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, проте доказів на підтвердження цих припущень до матеріалів клопотанні не додав.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані, лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Однак слідчим не доведено існування таких обставин, а клопотання в цій частині не відповідає вищезазначеним нормам закону.

Слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб та не доведено значення вилучення майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказ у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2 ч. 3 ст.132 КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності, про який ідеться в клопотанні.

Як вбачається з матеріалів справи, користування земельною ділянкою площею 30,16 га Сіннянської сільської ради Богодухівського району Харківської області здійснювалось згідно з наявною копією виданого державного акту ОСОБА_8 , який являвся головою СФГ «Берізка-К», однак ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Правонаступником ОСОБА_8 є ОСОБА_9 , за яким згідно рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 17.01.2018 визнано право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 , в тому числі право власності на цілісний майновий комплекс СФГ «Берізка-К», з усіма правами засновника СФГ «Берізка-К», до складу якого входить і зазначена земельна ділянка 30,16 га. ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до заповіту від 26.06.2018 року та реєстрації у спадковому реєстрі ОСОБА_10 є правонаступником ОСОБА_9 по заповіту і успадковує все майно та права від ОСОБА_9 , в тому числі і право на СФГ «Берізка-К», головою якого був ОСОБА_8 , якому згідно державного акту була надана у постійне користування зазначена земельна ділянка 30,16 га на території Сіннянської сільської ради. На даний час вказаної земельною ділянкою користується ОСОБА_10 , як спадкоємець вказаного майна, до спливу 6-місячного строку на прийняття спадщини. Земельна ділянка засіяна кукурудзою.

Слідчим фактично не з`ясовано вартість майна для вирішення питання відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням для вирішення питання співрозмірності завданої шкоди вартості арештованого майна.

За наведених вище обставин судова колегія вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора оскільки вони не спростовують висновки ухвали слідчого судді і не підтвердженні належними доказами.

Доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи клопотання слідчого, які були належним чином досліджені слідчим суддею та цим доводам дана належна оцінка.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для скасування або зміни ухвали слідчого судді за доводами апеляційної скарги не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Богодухівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури процесуального керівника ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2018 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий-

Судді-