Ухвала

від 20.09.2018 по справі 906/777/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" вересня 2018 р. Справа № 906/777/18.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Кудряшової Ю.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край" (вх. №02-44/149/18 від 18.09.2018) про забезпечення позову у справі №906/777/18 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод"

про стягнення 525789 грн. 22 коп.

Без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 459685,17 грн. основного боргу, 48193,48 грн. інфляційних, 17910,57 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "04" жовтня 2018 р. о 12:00.

18.09.2018 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край" (вх. №02-44/149/18 від 18.09.2018) про забезпечення позову у справі №906/777/18 шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод" в сумі заявлених позовних вимог 524889,22 грн. та знаходяться на банківських рахунках.

В обґрунтування вимог поданої заяви, позивач зазначив наступне.

Заборгованість відповідача перед позивачем виникла в 2017 році і до моменту подання позову не зменшувалась.

Також позивач зазначив, що звертався до відповідача з пропозицією реструктуризації боргу, про що направляв відповідний лист та проект договору реструктуризації. ТОВ Бердичівський хлібозавод" проігнорував зазначене вище звернення, хоч така пропозиція в разі згоди унеможливлювала б застосування до відповідача економічних санкцій за попередні порушення строків оплати.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову, на думку позивача, обґрунтовується також тим, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТОВ "Бердичівський хлібозавод" всі об'єкти нерухомого майна знаходяться у іпотеці і на них нотаріусом накладено заборону на відчуження. Тобто позивач навіть в разі прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог унеможливлюється реалізація майна відповідача в межах примусового виконання рішення, оскільки останнє, знаходиться в іпотеці.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, застосування заходів до забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту заяви, а також, поданих позивачем матеріалів, заява про вжиття заходів до забезпечення позову ґрунтується лише на особистому припущенні позивача щодо неможливості або суттєвого ускладнення стягнення коштів за даним позовом.

Однак, належних доказів в обґрунтування наведених обставин позивачем не надано, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства (статтею 74 ГПК України), обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Крім того, позивачем не подано доказів, які б свідчили, що відповідач вчиняє дії щодо реалізації належного йому майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем.

Посилання позивача на те, що заборгованість не зменшується з 2017 року, а також на те, що відповідач проігнорував пропозицію реструктуризації боргу та на накладені заборони щодо відчуження нерухомості ТОВ "Бердичівський хлібозавод", не може свідчити про ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у даній справі в разі невжиття судом заходів до забезпечення позову.

За наведених обставин, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про об'єктивну відсутність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача, в межах позовних вимог, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовляє.

Керуючись статтями 136 -137, 140, 234-235 ГПК України , господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край" (вх. №02-44/149/18 від 18.09.2018) про забезпечення позову у справі №906/777/18 шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод" в сумі заявлених позовних вимог 524889,22 грн. та знаходяться на банківських рахунках.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в строк та в порядку, визначеними ст. 256 ГПК України та п. 17.5) Перехідних положень ГПК України.

Ухвала суду підписана: 20.09.2018.

Суддя ОСОБА_1

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з повід.)