Рішення

від 17.09.2018 по справі 906/673/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/673/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- довіреність б/н від 14.09.2018

від відповідача: ОСОБА_2- довіреність № 58 від 17.09.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел-СБ12"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Хліб"

про стягнення 5133,34 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вимпел-СБ12" подало позов до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Хліб" 5133,34 грн. заборгованості за договором №029 від 06.03.2017 про надання охоронних послуг.

Ухвалою від 15.08.2018 суд прийняв позову заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.09.2018.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем умов договору №029 від 06.03.2017 про надання охоронних послуг щодо оплати наданих послуг у квітні 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на ст.ст. 11, 509, 901, 903, 530 ЦК України та ст. ст. 173,174 ГК України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову в повному обсязі.

Свої заперечення відповідач ґрунтує на тому, що працівники позивача недобросовісно виконували свої зобов'язання за договором та вчинили крадіжку майна відповідача 22.04.2018 та 26.04.2018. Зазначає, що станом на 20.08.2018 матеріали щодо скоєної крадіжки знаходяться на розгляді в Ємільчинському районному суді. Вказує, що ТОВ "Полісся-Хліб" погодилось би заплатити борг 5133,34 грн. за мінусом невиплаченої зарплати працівникам ТОВ " Вимпел-СБ 12", які скоїли крадіжку за період з 14.04.2018 по 26.04.2018 (а.с. 49).

З огляду на викладені обставини позовні вимоги вважає безпідставними та просить відмовити в задоволені позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

06.03.2017 між ТОВ "Вимпел-СБ12" (виконавець, позивач) та ТОВ "Полісся-Хліб" (замовник, відповідач) укладено договір № 029 про надання охоронних послуг (а.с. 12-15).

01.01.2018 між сторонами укладеного додаткову угоду № 1 до Договору № 029 від 06.03.2017 про надання охоронних послуг (а.с. 16).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник передає, а виконавець приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації (Додаток №1) в подальшому ОБ'ЄКТ. Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова. передає, а виконавець приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації (Додаток №1) в подальшому ОБ'ЄКТ. Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова.

За умовами п. 1.3 договору охорона об'єкту здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (Додаток №1) до цього Договору та згідно регламенту несення служби на постах, вказаних у Додатку №2, а також згідно Додатку № 3 , щодо прийому приміщень під охорону. Система охорони об'єкт та дислокація постів визначається виконавцем та узгоджується із замовником у додатках, вказаних у п. 1.4 цього договору.

За умовами п. 2.1 договору з урахуванням додаткової угоди, загальна сума щомісячної плати за даним договором та Додатковою угодою складатиме 14000,00грн. без ПДВ.

У пункті 2.2. договору сторони погодила, що оплата суми договору, яка визначена пунктом 2.1 цього договору, здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно до 5-го числа місяця, що слідує за звітним.

Згідно п. 2.3. договору, фактичне надання виконавцем послуг згідно договору фіксується сторонами у двосторонньому акті виконаних робіт, який складається не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяця. У разі, якщо на протязі 10 діб після вказаного у п. 2.2 цього договору терміну замовник не підписав акт виконаних робіт та не надав мотивованих пояснень відмови його підписання, послуги вважаються наданими у повному обсязі.

У відповідності до п. 2.4 договору, у разі розірвання договору "Про надання охоронних послуг", замовник зобов'язаний сплатити повну вартість фактично наданих охоронних послуг згідно актів виконаних робіт пізніше не 15 календарних днів.

Пунктом 2.5 договору сторони передбачили, що претензії щодо якості виконаних робіт замовник зобов'язаний пред'являти виконавцю не пізніше 10 днів від дати їх виявлення. Претензії можуть стосуватися як поточного так і закінченого періоду, за який підписано ОСОБА_1 виконаних робіт.

За умовами п.п. 9.1, 9.2 , договір набирає чинності з 06.03.2017 і діє до 31.12.2017. Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається продовженим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону за 10 діб.

Відповідно до умов п. 6.1.1 виконавець несе матеріальну відповідальність за збитки, спричинені внаслідок неналежного виконання зобов'язань, а саме заподіянні розкраданням товарно-матеріальних цінностей, під час знаходження об'єкту під охороною, здійснене шляхом крадіжки, пограбування, розбійного нападу, внаслідок незабезпечення належної охорони або невиконання виконавцем встановленого на об'єкті порядку вивозу (виносу) товарно-матеріальних цінностей.

Згідно приписів п. 6.3 договору сторони погодили, що факти крадіжки, пограбування, а також знищення, або пошкодження майна замовника сторонніми особами, які проникли на об'єкт, або в наслідок пожежі, або в силу інших причин з вини працівників, які здійснюють охорону об'єкту, встановлюється тільки органами дізнання, слідства та судом.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що відшкодування замовнику заподіяних з вини виконавця збитків здійснюється за поданням замовником виконавцю постанови органу дізнання, слідства та рішення суду, який встановив факт крадіжки, пограбування, розбійного нападу, а також знищення або пошкодження майна сторонніми особами, котрі проникли на об'єкт, або внаслідок пожежі або ж в силу інших обставин. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами і розрахунками вартості вкрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, складених за участю виконавця та звірених з бухгалтерськими даними замовника. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або пошкодженого майна, розмір зниження у ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей або витрати, проведені на відновлення пошкодженого майна.

Листом від 26.04.2018 за № 3 позивач повідомив відповідача про припинення договору № 029 про надання охоронних послуг від 06.03.2017 з 26.04.2018 у зв'язку з тим, що працівники ТОВ " Вимпел-СБ12" були не допущені до об'єкту охорони , що перешкоджає виконанню умов договору (а.с. 19-21).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору ним було надано відповідачу послуги з охорони, зокрема, за період з 01.04.2018 по 26.04.2018 на загальну суму 11666,67грн., що підтверджується актом № ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.04.2018 (а.с. 17).

Вказаний акт № ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт позивачем направлено відповідачу для підписання разом з листом про дострокове розірвання договору.

Проте, відповідач зазначений акт не підписав у визначений договором строк, як і не надав в порядку п. 2.2 договору мотивованих заперечень щодо відмови від підписання такого.

За послуги охорони в період з 01.04.2018 по 26.04.2018 розрахунки відповідачем проведено частково на суму 6533,33 грн., що підтверджується випискою з картки рахунку: 361 за період з 01.03.2017 по 31.05.2018 (а.с. 23-25).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання охоронних послуг у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 5133,34 грн.

В зв'язку з несплатою відповідачем охоронних послуг в повному обсязі, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 029 про надання охоронних послуг від 06.03.2017 та Додаткової угоди № 1 до договору від 01.01.2018.

Відповідно до ст. 978 ЦК України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються.

Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України "Про охоронну діяльність" суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

Слід зазначити, що договір охорони є одним із видів договорів про надання послуг.

Як визначено в ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Як наголошувалось вище, сторони в договорі обумовили, що розмір щомісячної плати за даним договором становить 14000,00 грн. без ПДВ.

У пункті 2.2. договору сторони погодили, що оплата суми договору здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно до 5-го числа місяця, що слідує за звітним.

Разом з тим умовами п. 2.4 визначено, що у разі розірвання договору про надання охоронних послуг, замовник зобов'язаний сплатити повну вартість фактично наданих охоронних послуг згідно актів виконаних робіт не пізніше 15 календарних днів.

Умовами п. 2.3. договору, сторони погодили, що фактичне надання виконавцем послуг згідно договору фіксується сторонами у двосторонньому акті виконаних робіт, який складається не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяця. У разі, якщо протягом 10 діб після вказаного у п. 2.2 цього договору терміну замовник не підписав акт виконаних робіт та не надав мотивованих пояснень відмови його підписання, послуги вважаються наданими у повному обсязі.

Таким чином, доказом наданих охоронних послуг є акти виконаних робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 27.04.2018 надіслано відповідачу лист про розірвання договору та надіслано акт № ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт за період з 01.04.2018 по 26.04.20108 на загальну суму 11666,67 грн.

Проте відповідач вказаний акт не підписав у строки визначені у п. 2.3 договору та мотивованих пояснень щодо відмови від його підписання не надав.

Таким чином, з огляду на положення п.п. 2.3 договору послуги згідно акт № ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт за період з 01.04.2018 по 26.04.20108 на загальну суму 11666,67 грн. є такими, що надані у повному обсязі.

З огляду на виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання послуг з охорони, у відповідача виник кореспондуючий обов'язок щодо оплати таких послуг у строк, встановлений п. 2.4 , а саме не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання повідомлення про розірвання договору охорони, тобто до 17.05.2018 (27.04.2018 - дата направлення листа про розірвання договору)+ 4 дні на пересилку згідно Наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" + 15 календарних днів згідно договору).

Відповідач частково оплатив надані відповідачем послуги за заявлений період в сумі 6533,33 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 23-25).

Таким чином, як на дату звернення до суду, так і на час розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за отримані послуги з охорони від позивача на загальну суму 5133,34 грн.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно, зокрема, до закону, інших правових актів, договору, а також відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідача в сумі 5133,34 грн. обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають задоволенню

Водночас, суд вважає безпідставними твердження відповідача про відсутність підстав для оплати наданих послуг в повному обсязі з тих підстав, що працівниками позивача було здійснено крадіжку майна відповідача, оскільки договір містить умов звільнення замовника від оплати послуг з цих підстав.

Разом з тим, умовами договору визначено, що виконавець несе матеріальну відповідальність за збитки, спричинені внаслідок неналежного виконання зобов'язань. Заподіянні розкраданням товарно-матеріальних цінностей, під час знаходження об'єкту під охороною, здійснене шляхом крадіжки, пограбування, розбійного нападу, внаслідок незабезпечення належної охорони або невиконання виконавцем встановленого на об'єкті порядку вивозу (виносу) товарно-матеріальних цінностей. Тобто договором щодо випадків крадіжки майна передбачено відповідальність у вигляді стягнення збитків, які мають бути доведені у встановленому законом порядку.

Крім того, згідно приписів п. 6.3 договору сторони погодили, що факти крадіжки, пограбування, а також знищення, або пошкодження майна замовника сторонніми особами, які проникли на об'єкт, або в наслідок пожежі, або в силу інших причин з вини працівників, які здійснюють охорону об'єкту, встановлюється тільки органами дізнання, слідства та судом.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що відшкодування замовнику заподіяних з вини виконавця збитків здійснюється за поданням замовником виконавцю постанови органу дізнання, слідства та рішення суду, який встановив факт крадіжки, пограбування, розбійного нападу, а також знищення або пошкодження майна сторонніми особами, котрі проникли на об'єкт, або внаслідок пожежі або ж в силу інших обставин. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами і розрахунками вартості вкрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, складених за участю виконавця та звірених з бухгалтерськими даними замовника. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або пошкодженого майна, розмір зниження у ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей або витрати, проведені на відновлення пошкодженого майна.

За приписами ч.ч. 4-6 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували вчинення працівниками позивача крадіжки майна відповідача, а також відсутні судові рішення про встановлення вини працівників позивача у скоєнні крадіжки майна відповідача.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку про задоволення позову на загальну суму 5133,34 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Хліб" (11201, Житомирська область, Ємільчинський район, смт.Ємільчине, вул. Горького, будинок 18, код ЄДРПОУ 39828227)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел-СБ 12" (21027, м.Вінниця, вул. Келецька 53, офіс 430, код ЄДРПОУ 38174196)

- 5133,34 грн. заборгованості;

- 1762,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів розгляду з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.09.18

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід.)