Рішення

від 20.09.2018 по справі 909/720/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.09.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/720/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос-Холдинг",

вул. Мазепи, буд.15, с. Плотича, Тернопільський район,

Тернопільська область,47704

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат"

вул. Симона Петлюри, буд.10, м. Івано - Франківськ, 76005

про стягнення заборгованості в сумі 82598,72 грн

Без виклику представників сторін

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрос-Холдинг" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" про стягнення заборгованості в сумі 82 598,72 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.08.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

          Позиція позивача.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.01.2015 між Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківський м'ясокомбінат", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрос-Холдинг", як продавцем, було укладено Договір купівлі-продажу № 1, відповідно до вимог п. 1.1. якого продавець зобов'язався продати покупцеві, а покупець зобов'язався купити (прийняти та оплатити) товар, асортимент, кількість якого визначена у накладних.

          Позивачем виконано умови даного договору поставлено товар згідно видаткових накладних на суму 202531,44 грн, проте, відповідач здійснив лише часткову оплату в сумі 119932,72 грн, остаточний розрахунок не провів, в зв'язку з чим у відповідача виникла зоборгованість в розмірі 82 598,72 грн (202531,44 грн - 119932,72 грн).

          Позиція відповідача.

          Ухвалою Господарського суду від 20.08.2018 зобов'язано відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали в передбаченому ст. 251 ГПК України порядку надіслати Господарському суду Івано-Франківської області відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

          Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала від 20.08.2018 отримана відповідачем 29.08.2018. Станом на 20.09.2018 відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав; відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, отже суд вирішує справу за наявними матеріалами.

          Обставини встановлені судом.

           02.01.2015 між ТОВ "Петрос-Холдинг" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківський м'ясокомбінат" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1 (а.с. 8).

          Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками юридичних осіб, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

          Термін дії даного договору встановлений в розділі 7 Договору.

          Згідно п. 7.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків. У разі відсутності претензій з обох сторін термін дії автоматично продовжується на наступні періоди, що дорівнюють календарному року.

          Пунктом 1.1 Договору сторони погодили, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товар, асортимент, кількість якого визначена у накладних, рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього Договору.

          У відповідності до умов Договору, продавцем (позивачем) поставлено товар покупцю (відповідачу); виконання позивачем договірних зобов'язань щодо поставки товару відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової видаткових накладних, а саме:

          видатковою накладною № ПХ-0000533 від 24 листопада 2017 року на суму 17157,79 грн (а.с. 9);

          видатковою накладною № ПХ-0000534 від 24 листопада 2017 року на суму 11764,80 грн (а.с. 10);

          видатковою накладною № ПХ-0000564 від 25 грудня 2017 року на суму 19239,36 грн (а.с. 11);

          видатковою накладною № ПХ-0000565 від 25 грудня 2017 року на суму 16316,17 грн (а.с. 12);

          видатковою накладною № ПХ-0000566 від 25 грудня 2017 року на суму 42360,00 грн (а.с. 13);

          видатковою накладною № ПХ-0000567 від 27 грудня 2017 року на суму 21806,59 грн (а.с. 14);          

          видатковою накладною № ПХ-0000070 від 23 лютого 2018 року на суму 15000,00 грн (а.с. 15);

          видатковою накладною № ПХ-0000122 від 2 квітня 2018 року на суму 16964,45 грн (а.с. 16);

          видатковою накладною № ПХ-0000124 від 2 квітня 2018 року на суму 23759,96 грн (а.с. 17);

          видатковою накладною № ПХ-0000156 від 19 квітня 2018 року на суму 11162,32 грн (а.с. 18).          

          При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено факт отримання товару відповідачем на суму 195531,44 грн.

          Порядок проведення розрахунків визначений в розділі 3 Договору.                    

          Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що розрахунок проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця за поставлений товар протягом 10 банківських днів з моменту (дати) поставки товару.

          Покупець прийняті на себе договірні зобов'язання щодо проведення розрахунку за отриманий товар належним чином не виконав. Оплату провів частково в сумі 119932,72 грн. (банківські виписки а.с. 19-24); решта вартості товару відповідачем не оплачено, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 75598,72 грн.          

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

          Порядок укладення, зміни, розірвання та виконання договору купівлі-продажу регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України (далі ГК - України).

          Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Згідно із приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.          

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

          Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

          Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

          Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

          Позивачем в позовній заяві зазначено, що ТзОВ "Петрос-Холдинг" поставило ПАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" товару на суму 202531,44 грн, натомість, згідно поданих позивачем в обгрунтування позовних вимог доказів, а саме, наявних в матеріалах справи видаткових накладних (а.с. 9-18), сума поставленого товару становить 195531,44 грн.

          З матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково проведена оплата отриманого товару в сумі 119932,72грн, а не оплаченою, станом на час прийняття рішення, залишається сума в розмірі 75598,72 грн, отже до стягнення з відповідача підлягає заборгованість в сумі 75598,72 грн .

          Розмір вищевказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується документально.

          Суд не вбачає підстав щодо стягнення решта 7000 грн заявлених позивачем, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено отримання відповідачем товару на суму 195531,44 грн, а не 202531,44 грн, як зазначено позивачем в позовній заяві.

          Судові витрати.

          У відповідності до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 123, 129, ч.9 ст. 165, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос-Холдинг" до Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" про стягнення заборгованості в сумі 82 598,72 грн задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат", вул. Симона Петлюри, буд. 10, м. Івано - Франківськ, 76005 (код ЄДРПОУ 00451636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос-Холдинг", вул. Мазепи, буд.15, с. Плотича, Тернопільський район, Тернопільська область, 47704 (код ЄДРПОУ 35193970) - 75598,72 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень сімдесят дві копійки) заборгованості за отриманий товар та 1612,76(одну тисячу шістсот дванадцять гривень сімдесят шість копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20.09.2018

Суддя                                                             Неверовська Л.М.