Рішення

від 21.09.2018 по справі 910/9876/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 21.09.2018Справа №  910/9876/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор охорони» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельно-монтажна група» про стягнення боргу в розмірі 29 000,00 грн. Без повідомлення (виклику) сторін. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор охорони» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельно-монтажна група» про стягнення боргу в розмірі 29 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна й матеріальних цінностей № 01/09-2017 від 01.09.2017 в частині здійснення розрахунків. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 відкрито провадження у справі. З огляду на малозначність справи №910/9876/18 в розумінні п. 1 ч. 5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.07.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01601, м. Київ, Печерський узвіз, будинок 5, кабінет 109. Відповідач ухвалу суду від 27.07.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 01.08.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103047356052. 08.08.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що станом на 07.08.2018 заборгованість відповідача становить 25  000,00 грн., на підтвердження чого відповідачем додано копії платіжних доручень № 4678 від 05.07.2018 на суму 2  000,00 грн. та № 4859 від 27.07.2018 на суму 2  000,00 грн. 15.08.2018 представником позивача подано відповідь на відзив. 28.08.2018 представником відповідача подано клопотання, у якому відповідач зазначає про сплату коштів у розмірі 1 000,00 грн., на підтвердження чого долучає копію платіжного доручення № 5052 від 23.08.2018 на суму 1 000,00 грн. 20.09.2018 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог – до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає предмет спору і ціну позову з їх урахуванням. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,             ВСТАНОВИВ: 01 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша будівельно-монтажна група» (далі – замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор охорони» (далі – виконавець, позивач) укладено Договір про надання послуг з охорони та збереження майна й матеріальних цінностей № 01/09-2017 (далі – Договір), за умовами якого, замовник доручає за грошову винагороду, а виконавець приймає на себе обов'язок з охорони певної території (далі – об'єкт), шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна замовника, яке здано під охорону в установленому порядку, за адресами, що вказані в Додатку № 1 до даного Договору (дислокація). Відповідно до п. 5.1 Договору вартість наданих послуг із охорони об'єкту і особистої безпеки фізичних осіб на об'єктів за календарний місяць визначається в розмірі 25  000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Згідно з п. 5.3 Договору акт виконаних робіт за місяць підписується сторонами в двох примірниках щомісячно і по закінченню терміну дії цього Договору. Акт виконаних робіт надається виконавцем замовнику першого числа наступного місяця за попередній місяць, у якому були надані послуги. Замовник на протязі п'яти днів з моменту отримання акту виконаних робіт підписує його та повертає виконавцю. В разі існування претензій до виконаних робіт, замовник в п'ятиденний термін надає  виконавцю обґрунтовану претензію. Якщо замовник не повертає підписаний примірник акту виконаних робіт виконавцю в зазначений термін та не надає обґрунтовану претензію такий акт вважається підписаний замовником автоматично. У відповідності до п. 5.4 Договору при отриманні обґрунтованої претензії виконавець та замовник у розумні терміни зобов'язані врегулювати предмет такої претензії. За умовами п. 5.5 Договору оплату за надання послуг відповідно до визначеного тарифу у п. 5.1 цього Договору замовник перераховує на поточний рахунок виконавця до десятого числа поточного місяця за попередній місяць. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2017 (п. 10.1 Договору). Відповідно до п. 10.2 Договору, якщо жодна із сторін за 10 календарних днів до закінчення Договору не повідомила про розірвання Договору. то Договір пролонговується автоматично на тих же умовах до наміру однією із сторін розірвати цей Договір. Додатком до Договору сторонами погоджено дислокацію об'єктів. 21.12.2017 позивачем направлено Лист вих. № 20/12 від 20.12.2017, у якому позивач зазначив, що керуючись п. 10.1 та 10.2 Договору, 31.12.2017 включно припиняє дію Договору. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином, однак відповідачем порушено договірні зобов'язання внаслідок чого, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, у відповідача виникла заборгованість Договором, яка становить 20  000,00 грн. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для сторін. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Так, матеріали справи містять Акт наданих послуг № 52 за грудень 2017 року на суму 25  000,00 грн. який підписаний сторонами без заперечень та зауважень. Як зазначає позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, за відповідачем обліковується заборгованість за отримані у грудні 2017 року послуги з охорони у розмірі 20 000,00 грн. За умовами п. 5.5 Договору оплату за надання послуг відповідно до визначеного тарифу у п. 5.1 цього Договору замовник перераховує на поточний рахунок виконавця до десятого числа поточного місяця за попередній місяць. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Таким чином відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 20  000,00 грн. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Доказів на підтвердження оплати отриманих послуг у грудні 2017 року у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання послуг позивачем відповідачу та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 20  000,00 грн. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 – 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -         ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельно-монтажна група»  (01601, м. Київ, Печерський узвіз, будинок 5, кабінет 109; ідентифікаційний код: 40051731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор охорони» (02068, м. Київ, вулиця Анни Ахматової, будинок 7/15; ідентифікаційний код: 40366004) заборгованість в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1  762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення»  Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.           Повне рішення складено: 21.09.2018.           Суддя                                                                                                         О.А. Грєхова