Рішення

від 11.09.2018 по справі 922/1738/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1738/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Стела Агро» , 61176, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36457195;

до Державного підприємства «Дослідне господарство «Гончарівка» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України» , 62570, Харківська область, Вовчанський район, с. Гончарівка, вул.. Дмитрівська, б.102, код ЄДРПОУ 01203834;

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №34 від 25.06.2015 у розмірі 44229,34 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 довіреність № б/н від 03.09.2018 року;

відповідача - ОСОБА_2, договір №000036 від 01.09.2017 року;

Суть спору:

ПП "Стела Агро", м. Харків звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААНУ с. Гонтарівка, с. Гонтарівка суму боргу в розмірі 44229,34 грн. за довгостроковим купівлі-продажу №34 від 25.06.15р. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов договору купівлі-продажу №34 від 25.06.2015, укладеним між позивачем та відповідачем, як зазначає позивач, було передано у власність відповідача товар на загальну суму 44 229,34грн., як зазначає позивач оплата згідно договору купівлі-продаж за передані товари станом на момент розгляду справи від відповідача не надходила, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2018 (суддя Шарко Л.В.) позовну заяву ПП "Стела Агро", - залишено без руху та надано позивачеві строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надання до суду оригінали платіжних доручень №368 від 22.06.18р. на суму 1098,56 грн. та №348 від 15.06.18р. на суму 663,44 грн.

09.07.2018 через канцелярію господарського суду Харківської області надійшла заява на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 26.06.2018, в які позивач просить приєднати до матеріалів справи оригінали платіжних доручень №368 від 22.06.18р. на суму 1098,56 грн. та №348 від 15.06.18р. на суму 663,44 грн..

Відповідно до розпорядження №383/2018 від 09.07.2018 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ» , у зв'язку з перебуванням судді Шарко Л.В. на лікарняному понад 14 днів задля уникнення порушення процесуальних строків призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №922/1738/18. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи (заяви) між суддями від 09.07.2018 суддею для розгляду справи обрано ОСОБА_3, на підставі чого, розгляд заяви (вх. №19526 від 09.07.2018) буде здійснюватись відповідним суддею.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2018 (суддя - Новікова Н.А.) відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 11 год. 00 хв. 06.08.2018 року.

У судовому засіданні 06.08.2018 відкрито судове засідання з розгляду справи посуту та за для надання можливості відповідачу ознайомитсь з відповіддю на відзив, суд на підставі статті 216 ГПК України оголосив перерву у судовому засіданні до15.08.2018 о 12.00.

15.08.2018 у звязку хворобою головуючого судді по справі ОСОБА_4, перенесено судове засідання на 11.09.2018 о 12.45.

У судовому засіданні 11.09.2018 повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та присив стягнути з відповідача суму заборгованості за договором купівлі-продажу №34 від 25.06.2015 у розмірі 44229,34 грн., свою позицію позивач обґрунтовує тим, що протягом 2016-2017 років позивач поставляв на усне замовлення відповідача товар визначений видатковими накладними, які додаються до матеріалів справи, у порушення умов договору купівлі-продажу №34 від 25.06.2015 відповідач не оплатив вартість поставленого товару на суму 44 229,34грн., а тому позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості за договором купівлі-продажу №34 від 25.06.2015.

Повноважний представник відповідача заперечував проти задоволення позову, вказує на те, що вимоги ПП Стела Агро є безпідставними, необґрунтованими та непідтвердженими, оскільки, як зазначає відповідач, єдиним доказом на який посилається відповідач є договір купівлі-продажу №34 від 25.06.2018, разом з цим, відповідач звертає увагу суду на те, що між позивачем та відповідачем фактично жодних відносин не виникало, оскільки, згідно умов договору товар поставляється відповідно до замовлень відповідача та приймається уповноваженою особою відповідача, разом з цим оплата за вказаним договором здійснюється шляхом перерахуванням 100% передоплати за замовлений товар на рахунок позивача, але жодних замовлень відповідача, довіреностей на прийняття товару від імені відповідача в матеріалах справи немає, разом з цим, у видаткових накладних, які подані позивачем в якості доказів отримання відповідачем товару, не зазначено даних осіб, які приймали товар, а також і в рахунках наданих позивачем, і в видаткових накладних, і в акті звіряння жодних посилань на договір купівлі-продажу немає, у зв'язку з чим, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

25 червня 2015 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений довгостроковий договір купівлі-продажу № 34 від 25.06.2018, згідно якого позивач (продавець) зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, и у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити названий товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунках-фактури та в накладних на відпуск товару (п. 1.1 договору). Загальна сума договору визначається як сума усіх партій товару, зазначених в видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1 договору покупець оплачує поставлений продавцем товар, що є предметом поставки за цим договором, за ціною, передбаченою у рахунках на оплату. Ціна включає вартість обладнання, пакування, транспортування, страхування у дорозі до місця призначення, податки та збори, що підлягають оплаті в Україні.

Згідно п. 3.1 договору, товар повинний бути поставлений покупцю на умовах та в строки, що передбачені в замовленнях покупця.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в українській валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування 100% передоплати на банківський рахунок боржника.

Відповідно до п. 9.1 договору договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявляє про його припинення, договір вважається пролонгованим на наступний рік.

Позивачем на підтвердження виконання договору купівлі-продажу №34 в частині поставки товару відповідачу на загальну суму 44229,34грн. надано видаткових накладних:

- видаткова накладна № 155 від 15.06.2016 року в сумі 4300,00 грн., (мийний засіб CircoSuper AFM 32 кг. Для промивки та дезінфекції доїльних установок охолоджувачів молока (країна походження: Європейський Союз), артікул 7724-1023-500 -Зшт. та мийний засіб CircoSuper AFM 32 кг. Для промивки та дезінфекції доїльних установок, охолоджувачів молока (країна походження Європейський Союз), артікул 7724-3023-500 - 1 шт.);

- видаткова накладна № 160 від 21.06.2016 року в сумі 2101,99 грн. ; (Гума дійкова 041А -50 шт.; Йорш для чистки дійкової гуми ДПР -8 - 20шт.; Йорш трубопроводний ДПР-210 d20мм. - 20шт.; Відро-поїлка для телят з сосками, пласмасове - 2шт.)

- видаткова накладна № 194 від 27.07.2016 року в сумі 5350,00 грн. (мийний засіб CircoSuper AFM 32 кг. Для промивки та дезінфекції доїльних установок охолоджувачів молока (країна походження: Європейський Союз), артікул 7724-1023-500 -Зшт., мийний засіб CircoSuper AFM 32 кг. Для промивки та дезінфекції доїльних установок охолоджувачів молока (країна походження: Європейський Союз), артікул 7724-3023-500 - 2 шт.)

- видаткова накладна № 246 від 14.09.2016 року в сумі 5778,00 грн.; видаткова накладна № 293 від 02.11.2016 року 4320,00 грн.; (серветки для вимені Super багаторазові, 1x50 sheets,27x29 - 14шт., мийний засіб CircoSuper AFM 32 кг. Для промивки та дезінфекції доїльних установок і охолоджувачів молока (країна походження: Європейський Союз), артікул 7724-1023-500 -2шт., мийний засіб CircoSuper AFM 32 кг. Для промивки та дезінфекції доїльних установок і охолоджувачів молока (країна походження: Європейський Союз), артікул 7724-3023-500 -1шт.);

- видаткова накладна № 260 від 04.10.2016 року в сумі 8165,03 грн., (мийний засіб CircoSuper AFM 32 кг. Для промивки та дезінфекції доїльних установок і охолоджувачів молока (країна походження: Європейський Союз), артікул 7724-1023-500- 4 шт., мийний засіб CircoSuper AFM 32 кг. Для промивки та дезінфекції доїльних установок і охолоджувачів молока (країна походження: Європейський Союз), артікул 7724-3023-500 - 3 шт.);

- видаткова накладна № 294 від 02.11.2016 року в сумі 5669,99 грн. (мийний засіб CircoSuper AFM 32 кг. Для промивки та дезінфекції доїльних установок і охолоджувачів молока (країна походження: Європейський Союз), артікул 7724-1023-500-3шт., мийний засіб CircoSuper AFM 32 кг. Для промивки та дезінфекції доїльних установок і охолоджувачів молока (країна походження: Європейський Союз), артікул 7724-3023-500 -2шт.);

- видаткова накладна № 358 від 23.12.2016 року в сумі 8697,89 грн. (Перехідник АДМ 03.007 - 2 шт., Кришка доїльного відра «Майга» 1 шт. Пристрій зоотехнічного обліку молока ММ-04В - 6шт. Комплект оглядових конусів f Classic Pro (20x7021-2088-100) - 0,15шт. арт.7021-9926-260);

- видаткова накладна №60 від 23.02.2017 року в сумі 3600,00 грн. (шланг ПВХ 14*24 - 50 м. трубка 11х5,0мм.ПХВ - 50м.);

а також рахунки на оплату поставленого товару: рахунок на оплату № 168 від 15.06.2016 року в сумі 4300,00 грн., рахунок на оплату № 176 від 21.06.2016 року в сумі 2101,99 грн., рахунок на оплату № 214 від 27.07.2016 року в сумі 5350,00 грн., рахунок на оплату № 266 від 09.09.2016 року в сумі 10098,00 грн.; рахунок на оплату № 290 від 04.10.2016 року в сумі 8165,03 грн., рахунок на оплату № 318 від 01.11.2016 року в сумі 5669,99 грн., рахунок на оплату № 383 від 23.12.2016 року в сумі 8697,89 грн., рахунок на оплату №66 від 17.02.2017 року в сумі 3600,00 грн.,

За твердженнями позивача, товар був поставлений відповідачу саме на виконання договору купівлі-продажу № 34 від 25.06.2018, при цьому відповідачем, не зважаючи на неоднаразові усні претензій, а також наданий останнім позивачу гарантійний лист №69 від 23.03.2017р., де визнано заборгованість, а також запропоновано графік її погашення до 30.09.2017р., заборгованість за договором не сплачено. Крім того, за твердженнями позивача поза увагою лишилась претензія №1/11, а також направлений відповідачу акт звірки взажмних розрахунків за період 01.01.2016р. - 28.11.2017р., у звязку з чим позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно до ч. 7 ст. 179 ГПК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує про те, що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу №34 не здійснив оплати товару згідно рахунків на оплату та видаткових накладних, які підписані відповідачем, про що, як вказує позивач свідчить наявність відбитків печатки відповідача у видаткових накладних, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі оплати товарів в сумі 44229,34грн..

Відповідно до умов договору купівлі-продажу №34 товар поставляється покупцю на умовах та в строки, що передбачені в замовленнях покупця. Оплата за товар здійснюється в українській валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування 100% передоплати на банківський рахунок боржника. Ціна ж товару визначається як сума усіх партій товару, зазначених в видаткових накладних.( пункти договору 2.1, 3.1, 4.1)

Отже, із визначених сторонами умов договору № 34 від 25.06.2015 року вбачається, що товар, що є предметом за цим договором, поставляється продавцем на підставі замовлень покупця. Також, оплата здійснюється покупцем за виставленими продавцем рахунками на оплату та на умовах 100% передоплати. Відповідно, товар поставляється продавцем вже після 100% передоплати покупцем його повної вартості на банківський рахунок продавця.

Таким чином, в даному випадку, умовами договору виключається можливість виникнення заборгованості покупця перед продавцем за поставлений товар, оскільки його вартість повинна бути сплачена покупцем у повному обсязі до моменту поставки товару.

Позивачем не надано доказів здійснення відповідачем на виконання умов договору купівлі-продажу №34 замовлень на передачу товару, в видаткових накладних міститься посилання на договір купівлі - продажу без номера та дати, при цьому розрахунковими документами зазначено рахунки: рахунок на оплату № 168 від 15.06.2016 року в сумі 4300,00 грн., рахунок на оплату № 176 від 21.06.2016 року в сумі 2101,99 грн., рахунок на оплату № 214 від 27.07.2016 року в сумі 5350,00 грн., рахунок на оплату № 266 від 09.09.2016 року в сумі 10098,00 грн.; рахунок на оплату № 290 від 04.10.2016 року в сумі 8165,03 грн., рахунок на оплату № 318 від 01.11.2016 року в сумі 5669,99 грн., рахунок на оплату № 383 від 23.12.2016 року в сумі 8697,89 грн., рахунок на оплату №66 від 17.02.2017 року в сумі 3600,00 грн., - в яких також є посилання на договір купівлі-продажу без номера та без дати. При цьому доказів направленння чи отримання відповідачем таких рахунків суду не надано.

Таким чином, судом встановлено те, що в даному випадку сторони не дотримувались умов договору про порядок замовленя товару та порядок оплати,фактично відійшли від умов договору, доказів досягнення домовленностей в будь-який спосіб в письмовій формі щодо змін до договору купівлі- продажу №34 суду не надано, а відтак суд вважає, що в даному випадку мала місце позадоговірна поставка товару.

За приписами ч. 1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом; правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття (аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі № 927/1232/13).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підстав можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно частини 1 статі 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до закону повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначені правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні та у статті 1 наведено визначення термінів, за якою для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

За приписами статті 8 цього Закону, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вказаної норми передбачені обов'язкові реквізити первинних документів, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповдіно до ч. 5 ст. 65 ГК України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Статтею 244 ЦК України визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Виходячи з аналізу вказаних норм представництво підприємства без довіреності здійснюється безпосередньо керівником підприємства, всі інші особи, які наділяються повноваженнями щодо вчинення юридично значущих дій від імені підприємства, здійснюють свої повноваження на підставі, в межах та в строки встановлені в довіреності, питання щодо видачі та дії котрих регулюється Цивільним та Господарським кодексами.

Як вбачається з видаткових накладних № 155 від 15.06.2016 року в сумі 4300,00 грн., № 160 від 21.06.2016 року в сумі 2101,99 грн., № 194 від 27.07.2016 року в сумі 5350,00 грн., № 246 від 14.09.2016 року в сумі 5778,00 грн., № 293 від 02.11.2016 року на сумі 4320,00 грн., накладна № 260 від 04.10.2016 року в сумі 8165,03 грн., № 294 від 02.11.2016 року в сумі 5669,99 грн., № 358 від 23.12.2016 року в сумі 8697,89 грн., №60 від 23.02.2017 року в сумі 3600,00 грн., у них не вказано відомостей про осіб, які отримували товар по накладним (фактично підписи на накладних не є схожими, є відмінним, що свідчить про те, що отримували товар різні особи), водночас жодних посилань на документи, які б підтверджували повноваження осіб, які приймали товар від позивача, у перелічених видаткових накладних не міститься, а тому у суду не має змоги встановити чи були такі особи уповноважені на прийняття визначеного товару від позивача згідно умов договору, окрім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які копії довіреностей виданих відповідачем на прийняття товару від позивача.

Так, в постанові ВСУ від 29.04.15р. у справі №903/679/14 дійсно зроблено викладено позицію, що відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Однак, при цьому накладна на передачу товару, що була предметом дослідження судами, відповідала вимогам ст. 9 ЗУ ""Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В даному випадку видаткові накладні не відповідають цим вимогам, оскільки не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції тому, що вказані видаткові накладні не містять жодних відомостей про осіб, які здійснювали приймання товару з боку відповідача, а також посилань на документи, які підтверджують їх повноваження щодо приймання товару, у зв'язку з чим, суд вважає, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження поставки товару за накладними.

Що стосується гарантійного листа №69 від 23.03.17, який направлений відповідачем на адресу позивача, в якому, відповідач визнав наявність загального боргу перед позивачем у розмірі 292 775грн.35коп., запропоновано графік погашення заборгованості, то жодних посилань на те, що вказана заборгованість включає в себе заборгованість за договором купівлі-продажу №34 у ньому немає, окрім цього, як вбачається з платіжних доручень наданих позивачем, як доказ здійснення оплати заборгованості за графіком вказаним в гарантійному листі №69, (платіжних доручень № 4649 від 10.05.2017р. на суму 5000 грн., № 4828 від 01.06.2017р. на суму 5000 грн., № 5128 від 27.07.2017р. на суму 10000 грн.), оплата здійснювалась, згідно рахунку №15 від 25.04.2017 за тех. уход. платіжне доручення № 4649 від 10.05.2017р. на суму 5000 грн., згідно рахунку 173 від 19.05.2017 за виконані роботи № 4828 від 01.06.2017р. на суму 5000 грн., згідно рахунку 218 від 27.06.2017 за виконані роботи № 5128 від 27.07.2017р. на суму 10000 грн., і взагалі не стосується заборгованості за договором купівлі-продажу №34, чи то видаткових накладних, які надані позивіачем в якості доказів поставки товару. Тому суд не може вважати вказані платіжні доручення доказами, які свідчать про визнання відповідачем заборгованості за договором купівлі-продажу №34.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2017 року на адресу відповідача була направлена Претензія № 1/11 від 28.11.2017р. у письмовій формі з вимогою сплати боргу, але станом на момент подання позову, як зазначає позивач, відповідач жодним чином не повідомив про результати розгляду претензії.

Втім, вказана претензія стосується вимог позивача щодо заборгованості за договором поставки товару №160616, на який позивач безпосередньо посилається в претензії, а відтак, суд дійшов висновку про те, що вказана претензія стосується зовсім інших правовідносин і не підтверджує обставин на які посилається позивач, як на обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки вказана претензія не стосується відносин щодо виникнення заборгованості за договором купівлі-продажу №34, які є предметом дослідження у даній справі.

Беручи до уваги те, що позивачем не доведено факту замовлення відповідачем товару та здійснення його передачі відповідачу, враховуючи, що позивач не надав відповідних та належних доказів, які підтверджували прийняття товару відповідачем, суд вважає, що вимоги та позиція позивача є недоведеною, а, отже у суду не має підстав для задоволення позову.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 21.09.2018.

Суддя ОСОБА_4