Постанова

від 20.09.2018 по справі 914/107/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р. Справа № 914/107/18

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Желік М.Б.,

Костів Т.С.;

секретар судового засідання: Шевчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Хабконстракт вих. № 31 від 20.04.2018р. (вх. № 01-05/1254/18 від 23.04.18) та вих. № 38 від 17.05.2018р. (вх. № 01-05/1532/18 від 21.05.18),

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2018р. (суддя Стороженко О.Ф., повний текст рішення складено 02.04.2018р.)

та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2018р. (суддя Стороженко О.Ф., повне додаткове рішення складено 02.05.2018р.)

у справі № 914/107/18,

порушеній за позовною заявою

позивача: Приватного підприємства Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Хабконстракт , м. Львів,

про стягнення коштів в сумі 34919,42 грн., з яких: 24011,20 грн. основний борг, 7200,06 грн. пеня, 794,92 грн. три відсотки річних, 2913,24 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог вх. № 302/18 від 06.02.2018 р.) та стягнення судових витрат.

за участю представників:

від апелянта/відповідача: Огородник О.І.,

від позивача: Івашків Л.В.

ВСТАНОВИВ :

Приватним підприємством Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 17.01.2018 р. подано до Господарського суду Львівської області позовну заяву, яка поступила на адресу суду першої інстанції 22.01.2018 р. за вхідним № 149, з вимогами до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Хабконстракт , про стягнення 127638,84 грн., з яких: 118324,41 грн. заборгованість за надані послуги з врахуванням індексу інфляції в сумі 3643,01грн., 928,04 грн. - 3% річних, 8386,39 грн. - пені та стягнення судових витрат (том І, а. с. 8).

Підставою вище заявленого позову зазначено факти порушення Відповідачем грошових зобов'язань, передбачених умовами двох окремих Договорів: № 12-08/17Л від 19.07.2017 р. та №16-08/17Л від 26.07.2017 р.

Так, як у позовній заяві було об'єднано декілька вимог, не пов'язаних між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 173 ГПК України, місцевий господарський суд, виходячи з приписів ч. 6 ст.173 ГПК України, визнав наявність підстави для роз'єднання заявлених позовних вимог і виділення їх в самостійні провадження.

Згідно з ухвалою місцевого суду від 22.01.2018 р. про роз'єднання позовних вимог, позовні вимоги, підставою яких є умови Договору № 12-08/17Л від 19.07.2017р., розглядаються у межах даної справи № 914/107/17.

06.02.2018 р. за вх. № 302/18 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 34919,42 грн., з яких: основного боргу - 24011,20 грн., пені - 7200,06 грн., 3% річних - 794,92 грн., інфляційних втрат - 2913,24 грн. та стягнення судових витрат (том І, а. с. 57), яка була прийнята місцевим судом, ухвалою від 21.02.2018 року у даній справі (том І, а. с. 79-80).

Відповідно, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення грошових коштів у загальній сумі 34 919,42 грн., а саме: основного боргу - 24 011,20 грн., пені - 7200,06 грн., 3% річних - 794,92 грн. та інфляційних втрат - 2913,24 грн.

22.02.2018 р. за вх. № 6548/18 позивачем подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (том І, а. с. 81), згідно якої просив місцевий господарський суд стягнути з відповідача на свою користь 35637,97 грн., в т.ч. 27328,30 грн. заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції, 818,61 грн. - 3% річних, 7491,06 грн. - пені та судові витрати.

Як вбачається з матеріалів даної справи, заява позивача від 22.02.2018 р. про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог залишена судом першої інстанції без розгляду, у зв'язку з пропущенням строку на її подання (ст.ст. 46 (п.2 ч.2), 118 (ч.2) ГПК України).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.03.2018 р. у справі № 914/107/18 у задоволенні позову відмовлено частково: у частині вимог щодо стягнення пені у сумі 6508,09 грн., трьох процентів річних у сумі 753,58 грн. та інфляційних втрат у сумі 2553, 07 грн. Позов стосовно решти позовних вимог - задоволено (пункти 1, 2 резолютивної частини судового рішення ). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Хабконстракт на користь Приватного підприємства Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 борг у сумі 24011, 20 грн., пеню у сумі 691,97 грн., три проценти річних (від простроченого платежу) у сумі 41,34 грн. та інфляційні втрати у сумі 360,17 грн.(пункт 3 резолютивної частини судового рішення ) та призначено на 23.04.2018 р., на 15:00, судове засідання для вирішення питання стосовно розподілу судових витрат у справі (пункт 4 резолютивної частини судового рішення )(том І. а. с. 110-111, 112-116).

23.04.2018 р. Господарський суд Львівської області прийняв додаткове рішення у справі № 914/107/18, згідно якого, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на судовий збір відмовити частково: у частині стягнення коштів у сумі 538,13 грн. У задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу відмовити частково: у частині стягнення коштів у сумі 8766,00 грн. Вимоги позивача про стягнення з відповідача решти судових витрат - задовольнив та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Хабконстракт на користь Приватного підприємства Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 витрати на судовий збір у сумі 1376,46 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7471,79 грн. (пункти 1, 2, 3 та 4 резолютивної частини додаткового судового рішення )(том І, а. с. 136-137, 138-142).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.05.2018 р. у справі № 914/107/18 місцевим судом виправлено арифметичну помилку у Додатковому рішенні Господарського суду Львівської області від 23.04.2018 р. у справі № 914/107/18, а саме: у пункті другому резолютивної частини Додаткового рішення, після слів у сумі цифри і знак 8766,00 замінено цифрами і знаком 7808,71 )(том І, а. с. 149).

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням місцевого господарського суду, апелянт (Товариство з обмеженою відповідальністю Хабконстракт ) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою Вих. № 31 від 20.04.2018 р. (вх. № 01-05/1254/18 від 23.04.2018), просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/107/18 за позовом Приватного підприємства Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Хабконстракт та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позову - відмовити.

17.05.2018 р. апелянт подав наступну апеляційну скаргу на додаткове судове рішення місцевого господарського суду від 23.04.2018 р. у справі № 914/107/18 (том І, а. с. 204-207), просить скасувати додаткове рішення Господарського суду у даній справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог щодо судових витрат відмовити.

Скаржник обгрунтовує апеляційні скарги на рішення місцевого господарського суду щодо стягнення боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат та додаткове рішення місцевого суду щодо стягнення з нього на користь позивача судового збору у сумі 1376,46 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7471,79 грн. по даній справі тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що висновки суду першої інстанції які викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального і процесуального права, а тому підлягають скасуванню в повному обсязі.

Так, апелянт в апеляційній скарзі про скасування судового рішення зазначає, що відповідачем сплачено вартість послуг наданих позивачем за договором № 12-08/17Л від 26.07.2017 р., який було укладено між позивачем та відповідачем, включно з листопадом місяцем 2017 року, що оплата за вказаний період здійснювалась після отримання від позивача належним чином оформлених актів та рахунків, тому нарахування штрафних санкцій - безпідставне, що акт та рахунок за грудень 2017 року не надійшли Товариству, так як позивач надіслав їх за місцем реєстрації, за яким знаходиться лише будівельний майданчик, де відсутні повноважні представники для отримання кореспонденції, що позивачу добре відомо, що фактичним місцем знаходження Товариства с на вулиці Б.Хмельницького, 106 (м. Львів), який він охороняв і куди до 01.01.2018 надавались усі попередні Акти та Рахунки; відтак апелянт вважає безпідставним стягнення з нього на користь позивача судового збору у сумі 1376,46 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7471,79 грн. згідно додаткового судового рішення у даній справі.

В процесі розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу (том І, а. с. 192-193), проти апеляційної скарги на рішення місцевого суду та на додаткове судове рішення заперечує повністю з тих підстав, що доводи апелянта/позивача не відповідають фактичним обставинам справи, не спростовують наявних у справі доказів та висновків місцевого господарського суду, а також такими, що взагалі не мають відношення до даної справи, на підставі викладеного у відзиві, просить рішення місцевого суду та додаткове рішення у даній справі залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 р. у справі № 914/107/18 апеляційна скарга ТзОВ Хабконстракт була залишена без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків (том І, а. с. 158-160).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 р. у справі № 914/107/18 відкрито апеляційне провадження (том І. а. с. 186-188), ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 р. справу № 914/107/18 призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2018 р. (том І, а. с. 195-196), про що сторони були належним чином повідомлені, рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, що підтверджується оригіналами повідомлень про вручення (том І, а. с. 189, 190, 19, 197, 198).

17.05.2018 р. апелянт подав апеляційну скаргу на додаткове судове рішення місцевого суду від 23.04.2018 р. у справі № 914/107/18 (том І, а. с. 204-207), просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області у даній справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог щодо судових витрат відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 р. у справі № 914/107/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на додаткове судове рішення від 23.04.2018 р. у справі № 914/107/18.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 р. у справі № 914/107/18 об'єднано в одне апеляційне провадження розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Хабконстракт Вих. № 31 від 20.04.2018 р. (вх. № 01-05/1254/18 від 23.04.2018) на рішення Господарського суду Львівської області у справі від 23.03.2018 р. та ТзОВ Хабконстракт Вих. № 38 від 17.05.2018 р. (вх. № 01-05/1532/18 від 21.05.2018) на додаткове рішення Господарського суду Львівської області у справі від 23.04.2018 р. у справі № 914/107/18 та призначено дану справу до розгляду на 25.06.2018 р., про що сторони були повідомлені у порядку визначеному приписами чинного законодавства (том І, а. с. 216-224 та 225).

Кореспонденція, яка надсилалася за двома (2) адресами Товариства з обмеженою відповідальністю Хабконстракт (м. Львів, вул. Джерельна, 69, п. і. 79058 та вул. Б.Хмельницького, 106, м. Львів, п. і. 79024) повернулася в суд без вручення отримувачу з написами працівників поштових відділень: За закінченням терміну зберігання .

Судове засідання, яке було призначено на 25.06.2018 р. не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Желіка М.Б. у відрядженні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 р. у справі № 914/107/18 дану справу було призначено до розгляду на 16.07.2018 р. (том І. а. с. 227-228), про що сторони були повідомлені у порядку визначеному приписами чинного законодавства (том І, а. с. 229-231, 232 та 233).

Поштова кореспонденція, яка надсилалася ТзОВ Хабконстракт за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 69, повернулася в суд без вручення отримувачу з написом працівника поштового відділення: За закінченням терміну зберігання , кореспонденція яка надсилалася апелянту за адресою: вул. Б.Хмельницького, 106, м. Львів, п. і. 79024, отримана ним під розписку 03.07.2018 р. (том І, а. с. 232).

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Марка Р.І., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 914/107/18 визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Данко Л.С. судді Костів Т.С. та Желіка М.Б. (том ІІ, а. с. 1-2).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 р. у справі № 914/107/18 розгляд справи призначено на 05.09.2018 р. (том ІІ, а. с. 3), про що сторони були повідомлені рекомендованою поштою, у порядку визначеному приписами чинного законодавства (том ІІ, а. с. 4, 5). Кореспонденція, яка надсилалася ТзОВ Хабконстракт за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 69, повернулася в суд без вручення отримувачу з написом працівника поштового відділення: За закінченням терміну зберігання (том ІІ, а. с. 6-9).

У судове засідання, яке відбулося 05.09.2018 р. представники сторін не прибули, про причини неприбуття у судове засідання - не повідомили, у зв'язку з чим, розгляд даної справи відкладено на 20.09.2018 р., про що сторони були належним чином повідомлені (докази - в матеріалах справи).

В судове засідання 20.09.2018 р. представник апелянта/відповідача (адвокат Огородник Олег Ігорович, № свідоцтва 001025 про право на зайняття адвокатською діяльністю від 06.06.2018 р. ) прибув, надав усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційних скаргах на рішення місцевого суду від 23.03.2018 р. та додаткове судове рішення від 23.04.2018 р., доводи апеляційних скарг підтримав, просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2018 р. та додаткове рішення Господарського суду Львівської області у справі від 23.04.2018 р. у справі № 914/107/18 та ухвалити нові рішення у даній справі, якими у задоволенні позову Підприємства Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Хабконстракт відмовити повністю, як за рішенням суду, так і за додатковим судовим рішенням.

Представник позивача (адвокат Івашків Любомир Володимирович) прибув, проти апеляційних скарг відповідача/апелянта заперечив, надав усні пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційні скарги щодо рішення місцевого суду від 23.03.2018 р. та додаткового судового рішення від 23.04.2018 р., доводи наведені у відзиві підтримав, просить залишити рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2018 р. та додаткове рішення Господарського суду Львівської області у справі від 23.04.2018 р. у справі № 914/107/18 без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний господарський суд, заслухав пояснення представників апелянта/відповідача та позивача, обговорив доводи апеляційних скарг, здійснив аналіз наявних у справі письмових доказів, перевірив юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2018 р. у справі № 914/2505/17 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2018 р. у справі № 914/2505/17 залишити без змін, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що позивач по справі - Приватне підприємство Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 є юридичною особою, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 79005, м. Львів, вул. Коцюбинського, 6, код ЄДРПОУ 37929516.

Апелянт/відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Хабконстракт є юридичною особою, місцезнаходження юридичної особи згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том І, а. с. 169-179): 79058, Львівська обл., м. Львів, вул. Джерельна, будинок, 69, код ЄДРПОУ 38243332.

Як зазначено вище у цій постанові, Приватним підприємством Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 подано позовну заяву до місцевого суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Хабконстракт грошових коштів у загальній сумі 127 638,84 грн., а саме: основного боргу - 118 324,41 грн., 3% річних - 928,04 грн., пені - 8386,39 грн. та інфляційних втрат - 3643,01 грн.

Підставою позову зазначено факти порушення відповідачем грошових зобов'язань, передбачених умовами двох окремих Договорів: № 12-08/17Л від 19.07.2017 р. та № 16-08/17Л від 26.07.2017 р.

Так як у позовній заяві було об'єднано декілька вимог, не пов'язаних між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, що суперечить приписам ч. 1 ст. 173 ГПК України, місцевий господарський суд, керуючись ч.6 ст.173 ГПК України, визнав наявність підстави для роз'єднання заявлених позовних вимог і виділення їх в самостійні провадження та ухвалою суду від 22.01.2018 про роз'єднання позовних вимог, позовні вимоги, підставою яких є умови Договору № 12-08/17Л від 19.07.2017 р., розглядаються у межах справи № 914/107/17.

06.02.2018 р. позивачем подано Заяву про зменшення розміру позовних вимог до 34919,42 грн., у зв'язку зі сплатою відповідачем частини суми основного боргу, при цьому, проведено донарахування сум пені, відсотків річних та інфляційних втрат, яка була прийнята місцевим господарським судом, що підтверджується ухвалою від 21.02.2018 р. у даній справі.

Відповідно, предметом спору у справі № 914/107/18 є вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у загальній сумі 34 919,42 грн., а саме: основного боргу - 24 011,20 грн., пені - 7 200,06 грн., трьох процентів річних - 794,92 грн. та інфляційних втрат - 2 913,24 грн.

Як зазначено вище у цій постанові, заява позивача від 22.02.2018 р. про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог залишена судом без розгляду, у зв'язку з пропущенням строку на її подання (ст.ст. 46 (п.2 ч.2), 118 (ч.2) ГПК України).

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено місцевим господарським судом, 19.07.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Хабконстракт (Замовник - за договором, відповідач/апелянт - по справі) та Приватним підприємством Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 (Виконавець - за договором, позивач - у справі) було укладено Договір № 12-08/17Л на виконання робіт з охоронного обслуговування та додаток № 1 до цього договору Відповідальність виконавця (далі за текстом - Договір)(том І, а. с. 14-16 та додаток № 1 а. с. 18).

Зазначений договір складено сторонами у письмовій формі єдиного документа, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи посвідчено печатками, що відповідає приписам ст. 181 ГК України, ст.ст. 207, 208 ЦК України, є правомірним правочином в силу ст. 204 ЦК України, оскільки сторонами суду не доведено зворотнього.

Згідно з умовами Договору №12-08/17Л на виконання робіт з охоронного обслуговування (п. 1.1. договору), позивач (Виконавець) надавав Відповідачу послуги з охорони об'єкта: будівельного майданчика, що знаходиться у місті Львові, вул. Джерельна, 69 (далі за текстом - Об'єкт охорони).

У розділі 2 Договору сторони передбачили обов'язки та права сторін, зокрема, виконавець зобов'язувався надавати охоронні послуги в повному обсязі і в терміни, передбачені даним Договором і додатками до нього (п. 2.1.1.), а замовник, серед іншого, сплачувати своєчасно та в повному розмірі вартість послуг виконавцю (п. 2.4.5. Договору).

У розділі 3 Договору сторони погодили порядок прийняття (здачі) об'єкта під охорону.

Так у п. 3.1. Договору сторони передбачили, що об'єкт вважається прийнятим (зданим) під охорону після підписання акту прийому об'єкта під охорону уповноваженими службовими особами.

Відповідно до даних двостороннього Акту прийому (передачі) під охорону від 01.08.2017 р., складеного та підписаного замовником: Товариством з обмеженою відповідальністю Хабконстракт та виконавцем: Приватним підприємством Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 , згідно якого, замовник передав, а виконавець прийняв під охорону об'єкт за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 69, який належить замовнику (перебуває у користуванні замовника)(том І, а. с. 17).

Зазначений вище Акту прийому (передачі) під охорону від 01.08.2017 р. підписаний представниками сторін замовника та виконавця без будь-яких застережень, в т.ч. до інженерного та технічного укріплення Об'єкта та без жодних приміток та/або висновків.

У розділі 4 Договору сторони визначили Порядок оплати .

Згідно з умовами п. 4.5 Договору, надання послуг повинно підтверджуватись двостороннім Актом, який формується позивачем (Виконавцем) і подається (надсилається) відповідачу (Замовнику) на підпис.

Відповідно до умов п.4.3 Договору, оплата вартості послуг здійснюється щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, а підстава розрахунків - Акти про надання послуг.

У розділі 5 Договору сторони погодили Форс-мажорні обставини , у розділі 6 Договору порядок врегулювання розбіжностей, у розділі 7 Договору Додаткові умови .

Так у п. 7.1. сторони визначили, що всі зміни та доповнення до даного договору дійсні тільки у випадку відповідного оформлення в письмовій формі за підписами обох сторін, у п. 7.2. сторони обумовили порядок розірвання цього договору.

Як зазначено у п. 7.4. Договору, даний Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2017 року. Після закінчення договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, Договір вважається пролонгованим до 31 грудня 2018 року, з подальшою щорічною пролонгацією.

У Додатку № 1 до Договору №12-08/17Л від 19 липня 2017 р. сторони погодили відповідальність виконавця.

На виконання умов вищезазначеного Договору, сторонами, відповідно 31 серпня 2017 р. та 30 вересня 2017 р., підписано, без застережень, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень і вересень місяці 2017 року (том І, а. с. 24, 25).

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за жовтень і листопад місяці 2017 року (том І, а. с. 23, 22) відповідачем - не підписано, про причини - не повідомлено (не зазначено), хоча оплату за ними - здійснено, що встановлено місцевим господарським судом, не заперечується представниками обох сторін по даній справі.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2017 р. надіслано позивачем 03.01.2018 р., і, за твердженнями апелянта/відповідача, ним не отримано.

При цьому, апелянт/відповідач не заперечує факту надання позивачем послуг з охорони об'єкта до 14 грудня 2017 року, включно, проте, заперечує факт своєчасного надання позивачем належним чином оформлених Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вересень-листопад місяці 2017 року, що, за його ствердженнями, унеможливило сплату коштів у строк, встановлений п.4.3 Договору.

Також, апелянт/відповідач зазначив, що Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2017 року, який надіслано позивачем 03.01.2018 р., разом із Претензією, за юридичною адресою Товариства, не доставлено, так як Товариство фактично знаходиться за іншою адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 106, про що, як стверджує апелянт, позивачу було добре відомо.

Відтак, апелянт/відповідач стверджує, що, у зв'язку з відсутністю у Товариства Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2017 року, оплата за вказаний місяць - не здійснена, а вимога про стягнення відповідних коштів, на його думку, передчасна.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що оплата відповідачем вартості послуг з охорони Об'єкта за вересень - листопад 2017 року підтверджує факт отримання ним від позивача відповідних щомісячних Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Проте, як встановив місцевий суд, з чим погоджується суд апеляційної інстанції дослідивши докази, дату вручення позивачем Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) встановити неможливо, у зв'язку з відсутністю розписки відповідача про отримання, що унеможливлює і визначення початку періодів прострочення платежів (за послуги, надані у вересні-листопаді 2017 року), які здійснено, відповідно, 29.11.2017 р., 04.12.2017 р. та 18.01.2018р., що підтверджується виписками по особових рахунках наданих ПАТ ВіЕс Банк (том І, а. с. 38-47).

Предметом спору , згідно заяви про зменшення позовних вимог у даній справі, є стягнення боргу з оплати вартості послуг по охороні Об'єкта за грудень 2017 року у сумі 24 011,20 грн., а також стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, розрахованих за прострочення оплати вартості послуг, наданих у вересні-грудні 2017 року.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що заперечення відповідача (апелянта) щодо позовної вимоги про стягнення суми боргу за грудень 2017 року є безпідставним, так як Акт № 02/12 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.12.2017 р. (том І, а. с. 20) надіслано позивачем 03.01.2018 р. за місцем знаходження Товариства, яке зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том І, а. с. 170-179), а також, зазначено у Договорі (том І, а. с. 16): м. Львів, вул. Джерельна, буд. 69.

Будь-які докази про те, що відповідач/апелянт повідомляв позивача про зміну юридичної адреси та/або про його фактичну адресу, в матеріалах справи - відсутні, апелянтом/відповідачем суду першої інстанції - не подано, до апеляційних скарг - не долучено, тому покликання апелянта в апеляційній скарзі на те, що позивачу було відомо про місцезнаходження відповідача, колегією суддів до уваги не приймається.

Оскільки відповідач/апелянт не повідомляв позивача про неотримання ним кореспонденції за юридичною адресою та про необхідність її надіслання за іншою адресою (фактичним місцем знаходження), тому, Товариство з обмеженою відповідальністю Хабконстракт несе усі негативні наслідки такої бездіяльності.

При цьому, важливо, що у відповідача/апелянта, згідно з нормою ч.2 ст.193 ГК України, наявним був обов'язок із вжиття усіх заходів, необхідних для належного виконання договірного зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони правочину.

Отже, факт надіслання позивачем 03.01.2018 року Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2017 року, за зареєстрованим місцем знаходження відповідача/апелянта, є належним виконанням обов'язку позивача з надання такого Акту.

Тому, згідно з умовами п.4.3 Договору, відсутність оплати відповідачем вартості послуг охорони Об'єкта за грудень місяць 2017 року (при відсутності заперечень щодо факту надання послуг) є порушенням зазначеного грошового зобов'язання.

Даний спір лежить в площині його регулювання нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умовами укладеного сторонами договору на виконання робіт з охоронного обслуговування.

Згідно ст. ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 ГК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Колегія суддів за наведених вище обставин, які підтверджені доказами у справі, погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення суми боргу 24 011,20 грн. за грудень 2017 року, є повністю обґрунтованою та відповідає приписам статей 173-175, 193 ГК України, статей 629, 903 (ч. І) ЦК України, якими встановлено обов'язковість виконання договірного зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь, згідно із заявою про зменшення позовних вимог, 7200,06 грн. пені, розрахованої відповідно до умов договору, та, відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, 794,92 грн. - 3% річних та 2913,24 грн. інфляційних втрат.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11.07.13 №7-рп/2013).

Таким чином, діюче законодавство передбачає неустойку в якості засобу виконання зобов'язань й міру майнової відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання, а правом на пом'якшення неустойки наділений суд за для усунення явної її неспіврозмірності й подальшого порушення зобов'язань.

Враховуючи комплексний характер цивільно-правової відповідальності, під співрозмірністю суми неустойки у результаті порушення зобов'язань, кодекс допускає виплату кредитору такої компенсації його втрат, які будуть адекватними й співрозмірними з порушеним інтересом.

Слід зазначити, що стягнення інфляційних втрат та індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України не є штрафними санкціями (пенею та/або штрафом), а іншим самостійним видом відповідальності.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а частиною 2 зазначеної статті, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно, обгрунтованою є й вимога позивача про стягнення сум пені, процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих з 11.01.2018 року за прострочення сплати вартості послуг за грудень 2017 року, при цьому, важливо, що, згідно з умовами визначеними у п. 4.3 Договору, строк оплати (за грудень 2017 р. ) тривав до 10.01.2018 р., включно.

Ураховуючи, що вартість наданих позивачем послуг з охорони Об'єкта за жовтень і листопад 2017 року апелянтом/відповідачем - оплачена, проте, як уже було зазначено, початок періодів прострочення платежів встановити неможливо, тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що правомірним є лише нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат, починаючи з 11.01.2018 р., так як позивачем Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за жовтень і листопад місяці 2017 року надіслано разом з Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2017 р., а саме: 03.01.2018 р., за зареєстрованим (юридичним) місцезнаходженням апелянта/відповідача, що підтверджується матеріалами даної справи та зазначено вище у цій постанові.

Враховуючи, що станом на 11.01.2018 р. борг за жовтень 2017 року був відсутнім, наявні підстави для нарахування з 11.01.2018 р. до 18.01.2018 р. (дня оплати коштів за листопад місяць 2017 р.) пені, процентів річних та інфляційних втрат за прострочення оплати вартості послуг, наданих у листопаді місяці 2017 року.

Оскільки вимоги позивача про стягнення сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат до 11.01.2018 р. є безпідставними, тому обгрунтованим є висновок місцевого суду про те, що наявні підстави для стягнення зазначених додаткових нарахувань, починаючи з 11.01.2018 р., а саме:

- пені у сумі 691,97 грн., нарахованої, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення (без включення дати оплати), згідно з умовами п.4.4 Договору та приписами статей 216-218, 230-232 ГК України, статей 546-551 ЦК України;

- трьох процентів річних у сумі 41, 34 грн. та інфляційних втрат у сумі 360,17 грн., нарахованих згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України.

З огляду на все вищезазначене, місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що відсутні підстави для стягнення іншої, зазначеної позивачем, частини пені (6508, 09 грн.), трьох процентів річних (753, 58 грн.) та інфляційних втрат (2553, 07 грн.), так як вони нараховані до 11.01.2018 року.

Колегія суддів заслухала пояснення та доводи представників апелянта та позивача, оглянула та дослідила фактичні обставини, що мають значення для вирішення даного спору, перевірила правильність перерахунку місцевим судом розмірів пені, 3% річних та інфляційних втрат, приходить до висновку, що місцевий господарський суд відповідно до приписів чинного законодавства, правомірно прийшов до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити частково: у частині вимог щодо стягнення пені у сумі 6508,09 грн., трьох процентів річних у сумі 753,58 грн., та інфляційних втрат у сумі 2553, 07 грн., а позов стосовно решти позовних вимог - задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хабконстракт (79058, м. Львів, вул. Джерельна, 69; фактична адреса: 79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 106; ідент.код 38243332) на користь Приватного підприємства Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 (79005, м. Львів, вул. Коцюбинського, 6; ідент.код 37776298) борг у сумі 24 011, 20 грн., пеню у сумі 691,97 грн., три проценти річних розрахованих від простроченого платежу, у сумі 41,34 грн. та інфляційні втрати у сумі 360,17 грн.

За наслідками розгляду апеляційним судом апеляційної скарги відповідача вих. № 38 від 17.05.2018р. (вх. № 01-05/1532/18 від 21.05.18) поданої на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2018 р. (суддя Стороженко О.Ф., повне додаткове рішення складено 02.05.2018 р.), колегія суддів встановила наступне.

Ураховуючи подану позивачем 21.02.2018 р. Заяву про вирішення питання щодо розподілу судових витрат після ухвалення рішення у справі, у місцевого суду були наявні підстави, передбачені приписами статей 129 (ч.8), 233 (ч. 3), 238 (п.5 ч. 6), 244 (п. 3 ч. І) ГПК України, для призначення додаткового судового засідання з вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат у справі. 28.03.2018 у суд надійшла Заява Позивача з остаточним визначенням суми судових витрат, понесених Приватним підприємством Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 , при цьому, позивачем заявлено про стягнення з відповідача/апелянта:

50% судового збору за подання позовної заяви у сумі 957,29 грн.

Витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 15280,50грн., до складу якої входять:

- вартість консультацій - 500,00 грн. (за 0,5 годин); - вартість претензійної роботи - 750,00 грн. (за 0,75 годин); - вартість робіт і послуг з підготування (та подання) Позовної заяви - 1500,00 грн. (за 1,5 години); - вартість робіт і послуг з підготування (та подання) Заяви щодо зменшення позовних вимог та виконання Ухвали суду про відкриття провадження у справі - 1500,00 грн. (за 1,5 години); - гонорар за добровільне часткове погашення боргу відповідачем після подання позову - 5025,60 грн. (10% від суми платежу); - оплата за участь адвоката у судових засіданнях - 3500,00 грн. (за 3,5 год.); - гонорар за задоволення позову - 2504,90 грн. (10% від суми задоволених позовних вимог).

На підтвердження факту понесення судових витрат позивачем надано та знаходяться в матеріалах даної справи:

Платіжне доручення № 450 від 11.01.2018 про сплату судового збору у сумі 1914,59 грн. за подання позовної заяви, яку оформлено позивачем з порушенням вимог ч. І ст.173 ГПК України, що зумовило постановлення судом ухвали від 22.01.2018 р. про роз'єднання вимог, зазначених у позові, та виділення їх у два самостійні провадження.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу:

- Договір № 4/01 від 02.01.2018 про надання правової допомоги та Додаток №1 (до Договору) від 17.01.2018 р.;

- Акти приймання-передавання наданої правничої допомоги № 4-02/18 від 01.02.2018 р. та №2-03/18 від 26.03.2018 р.;

- Платіжні доручення: № 481 від 02.02.2018 про оплату позивачем коштів у сумі 9275,60 грн. та № 506 від 28.03.2018 р. про сплату коштів у сумі 6004,90 грн.

Апелянтом/відповідачем в апеляційній скарзі зазначено про безпідставне завищення адвокатом розміру витрат на правничу допомогу та не співрозмірність їх із уточненою сумою позову - 35 637,97 грн., при цьому, апелянтом/відповідачем зазначено про необхідність врахування: факту часткового погашення відповідачем суми боргу ще до часу відкриття провадження у справі; факту роз'єднання судом позовних вимог; наявність кількох однотипних спорів між сторонами, у яких позивачем підготовлено однотипні позови, що виключає необхідність тих витрат часу, які зазначено в описі судових витрат.

Місцевий господарський суд, керуючись приписами ч. 4 ст.126 ГПК України, визначив розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката, виходячи із його співрозмірності щодо: - складності спору, яка, фактично, як визначив місцевий суд, була незначною; - фактичного виконання адвокатом робіт (надання послуг), враховуючи, при цьому врахував, неналежну якість певних робіт (послуг) та невиправдане завищення їх вартості; - витраченого часу адвоката, враховуючи його розумну необхідність; - обсягу робіт (послуг), враховуючи, при цьому, чи були вони фактичними і неминучими (обґрунтованими); - ціни позову, яка, фактично, була незначною (згідно з ч. 5 ст.12 ГПК України, - малозначна справа).

Факт наявності двосторонньої домовленості позивача та Адвокатського об'єднання Івашків і Партнери (на підставі Договору №1/01 від 02.01.2018) щодо оплати вартості робіт (послуг) адвоката не зумовлює безумовного виникнення у Відповідача, який не є стороною Договору (про надання правової допомоги), обов'язку з відшкодування усіх фактично понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу, так як на особу, що не є стороною правочину, місцевий господарський суд прийшов до висновку, покласти на відповідача лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співрозмірними та розумними (розумно необхідними).

При цьому, місцевий господарський суд правомірно врахував, що саме такі критерії щодо судових витрат застосовує у своїй практиці Європейський суд з прав людини (п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України ; п.80 Рішення у справі Двойних проти України ; п. 88 Рішення Меріт проти України ), яка, згідно з нормою ч.4 ст.11 ГПК України, є джерелом права.

Враховуючи фактичні обставини та критерії розумності судових витрат, місцевий господарський суд правомірно встановив наявність підстав для зменшення розміру певних витрат адвоката, які заявлено до стягнення з відповідача/апелянта, а саме:

На претензійну роботу - на 50%, та як: в Акті від 01.02.2018 р. зазначено про витрати на підготовку Претензії та її надсилання, хоча фактично окремої претензії щодо боргу за Договором №12-08/17Л від 19.07.2017 р., який є предметом позову у даній справі, не було; наявною є претензія від 03.01.2018 р., де, без будь-яких обґрунтувань та розрахунків, зазначено загальну суму боргу за двома окремими Договорами, у тому числі за Договором № 16-08/17Л від 26.07.2017, борг за яким є предмет розгляду в іншій справі № 914/142/18).

На підготування позовної заяви - на 2/3, так як позов підготовлено неякісно, що підтверджується наступним:

Усупереч вимогам ч. І ст.173 ГПК України, у Позовній заяві безпідставно об'єднано декілька вимог, не пов'язаних між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, що зумовило роз'єднання судом позовних вимог, ухвалою від 22.01.2018 р.; до позовної заяви додано неналежний доказ: Акт № 02/12 від 01.12.2017; до позовної заяви додано рахунок № 02/12, дата складання якого не відповідала дійсності, і адвокат дану обставину не зауважив; розрахунок сум додаткових нарахувань, доданий до позовної заяви, не містив необхідної конкретизації, виходячи з фактичної суми боргу за Договором № 12- 08/17Л; у позовній заяві зазначено невідповідний ідентифікаційний код Позивача.

На підготування та подання Заяви, якою зменшувались позовні вимоги та усувались недоліки, допущені при поданні позовної заяви, згідно з вимогами ухвали суду від 22.01.2018 р. про відкриття провадження у справі - на 2/3, так як, проведення розрахунку зменшення суми боргу, у зв'язку з фактом часткової сплати відповідачем, та донарахування сум пені, відсотків річних та інфляційних втрат, за наступний період прострочення, не потребує значних зусиль та часу; недоліки у позовній заяві допущені з вини адвоката, тому, вчинення дій на їх усунення повинно здійснюватись виключно за рахунок адвоката.

Гонорару за добровільне часткове погашення боргу відповідачем після подання позовної заяви - на 50%, так як відсутні докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між дією (адвоката) з подання позову та сплатою відповідачем частини боргу до часу відкриття провадження у справі.

Разом з тим, місцевий суд врахував факт сплати відповідачем/апелянтом частини боргу, що зумовило зменшення позивачем розміру позовних вимог, що підтверджується матеріалами даної справи, не заперечується сторонами.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що обґрунтованими, розумними та співрозмірними є витрати адвоката, який надавав професійну правничу допомогу позивачеві, на загальну суму 10 392,90 грн.

Місцевий господарський суд, ураховуючи факт часткового задоволення позову (рішення Господарського суду Львівської області у даній справі від 23.03.2018 р. стягнуто кошти у загальній сумі 25 104,68 грн.), прийшов до правомірного висновку про те, що наявні підстави, передбачені нормою п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, для покладення на сторін витрат позивача на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та тому стягнув з відповідача/апелянта витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 7471,79 грн.

Згідно з нормою ч.6 ст.6 Закону України Про судовий збір , суд, роз'єднуючи позовні вимоги (Ухвалою від 22.01.2018), усі витрати Позивача на судовий збір (за подання Позовної заяви) врахував лише у справі № 914/107/18, тому, відповідно до норми п. 2 ч. І ст.129 ГПК України, такі судові витрати (1914,59 грн.) підлягають покладенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, місцевий суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що наявні підстави для покладення на відповідача витрат на судовий збір у сумі 1376,46 грн.

Колегія суддів заслухала пояснення представника апелянта та позивача, дослідила обставини справи в цій частині вимог, погоджується з висновком місцевого суду про те, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача/апелянта витрат на судовий збір відмовити частково: у частині стягнення коштів у сумі 538,13 грн.; що у задоволенні Заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу відмовити частково: у частині стягнення коштів у сумі 8766,00 грн., а вимоги позивача про стягнення з відповідача решти судових витрат - задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хабконстракт (79058, м. Львів, вул. Джерельна, 69; фактична адреса: 79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 106; ідент.код 38243332) на користь Приватного підприємства Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 (79005, м. Львів, вул. Коцюбинського, 6; ідент.код 37776298) витрати на судовий збір у сумі 1376,46 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7471,79 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності (ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в редакції від 15.12.2017 р., суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 зазначеної статті).

Отже, враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг скаржника та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2018 р. та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2018 р. у справі № 914/107/18.

Інші доводи апелянта колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 267, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 23 березня 2018 року у справі № 914/107/18 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23 квітня 2018 року у справі № 914/107/18 - залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 21.09.2018 року.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя М.Б.Желік

Суддя Т.С.Костів