Ухвала

від 20.09.2018 по справі 0340/1392/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

20 вересня 2018 рокуЛуцькСправа № 0340/1392/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф. А.

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ватинської сільської ради Горохівського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Ватинської сільської ради Горохівського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення Ватинської сільської ради Горохівського району Волинської області № 16/10 від 05.07.2017 року.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, а також зазначено, що судовий розгляд справи необхідно проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, ОСОБА_3 рішенням Ватинської сільської ради від 16.02.1994 року №10/1 передано у приватну власність безоплатно земельні ділянки. 08.12.1997 року ОСОБА_3 помер. Спадкоємцем був чоловік позивача ОСОБА_4, який помер 29.06.2013 року. ОСОБА_1 стала спадкоємцем ОСОБА_4 та успадкувала земельну ділянку площею 2,2235 га, кадастровий номер 0720881000:00:001:0026, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, згідно свідоцтва про право на спадщину №1-612 від 04.09.2015 року. Позивач звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації, щодо встановлення меж земельної ділянки, для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтованою площею 0,25 га по вул. Центральній у селі Ватин та для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 0,31 га по вул. Центральній, у селі Ватин. Листами від 09.02.2018 року та від 06.03.2018 року сільська рада відмовила позивачу у задоволенні заяви, та повідомила, що вказана земельна ділянка рішеннями сесії від 05.07.2017 року №1/10 була передана у власність ОСОБА_2

Не погодившись із відмовою сільської ради у наданні дозволу на розробку технічної документації, ОСОБА_1 звернулася до Горохівського районного суду Волинської області. Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 05.07.2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ватинської сільської ради Горохівського району Волинської області, ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, обґрунтовуючи таке рішення тим, що спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності підлягають розгляду лише в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала суду від 24.07.2018 року, а також копія позовної заяви була надіслана та вручена Ватинській сільській раді Горохівського району Волинської області 30.07.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 23). Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву і не надав жодних пояснень щодо позову.

Ухвала суду від 24.07.2018 року, а також копія позовної заяви була надіслана ОСОБА_2 на адресу вказану позивачем, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду не врученим 31.07.2018 року із відміткою відділення поштового зв'язку інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення , тобто зазначена копія ухвали не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак, в силу вимог частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі вручена третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача належним чином (а. с. 24-40). Станом на дату винесення ухвали ОСОБА_2 жодних пояснень щодо позову не надано.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів … . Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, встановленим законом .

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулися позивачі, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Як слідує із тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, спір між сторонами виник внаслідок прийняття оскаржуваного рішення від 05.07.2017 року №16/10, яким Ватинська сільська рада надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_2 на земельну ділянку орієнтованою площею 0,65 га для ведення особистого селянського господарства по вул. Центральній.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася із заявою до відповідача про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтованою площею 0,25 га по вул. Центральній у селі Ватин та для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 0,31 га по вул. Центральній, у селі Ватин. До вказаної заяви додала рішення Ватинської сільської ради від 16.02.1994 року та свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином, підставою для відмови позивачу в реалізації її права щодо земельної ділянки стало прийняте відповідачем рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки у власність іншій фізичній особі.

Тобто, предметом оскарження у даній справі є рішення відповідача, яким по суті було надано цивільне право щодо спірної земельної ділянки іншій фізичній особі.

Відтак предметом спору у даній справі є цивільне право фізичних осіб на одну й ту ж земельну ділянку.

Як визначено частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею; суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно із статтею 80 цього ж Кодексу суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

З наведеного слідує, що відповідач від імені територіальної громади при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин, а тому є вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права власності на земельну ділянку в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснює владних управлінських функцій. У спірних правовідносинах відсутня підпорядкованість одного учасника земельних відносин іншому, як це має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій. Отже, в даному випадку, у спірних правовідносинах відповідач владних управлінських функцій не здійснював і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не був, а виступав лише рівноправним учасником земельних відносин і власником землі.

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Отже, прийняте відповідачем рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність третій особі є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. У такому випадку захист порушеного права залежно від суб'єктного складу сторін має вирішуватися за нормами цивільного (господарського) судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.10.2015 року справа №21-1306а15, а також Верховного суду - від 03.04.2018 року №761/33504/14, від 10.04.2018 року №910/11164/16.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Тому, позов про скасування рішення Ватинської сільської ради Горохівського району Волинської області № 16/10 від 05.07.2017 року, предметом якого є перевірка правомірності прийняття цього рішення, не може бути розглянутий за правилами КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд закриває провадження у справі та роз'яснює позивачу на його право звернення із даним позовом до Горохівського районного суду Волинської області, в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за ОСОБА_1 до Ватинської сільської ради Горохівського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення закрити.

Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ф. А. Волдінер