Ухвала

від 18.09.2018 по справі 0540/8725/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

18 вересня 2018 р. Справа №0540/8725/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Лазарєв В.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Онлайн Україна до Держави Україна, в особі Міністерства юстиції України, військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 підприємство Служба єдиного замовника Авдіївської міської ради про визнання протиправними дій з незаконного втручання держави в господарську діяльність підприємства, -

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ Онлайн Україна до Держави Україна, в особі Міністерства юстиції України, військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області (далі - ВЦА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунальне підприємства Служба єдиного замовника Авдіївської міської ради (далі - КП СЄЗ ) про визнання протиправними дій з незаконного втручання держави в господарську діяльність підприємства.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 02.08.2018 року в приміщенні ВЦА за їх ініціативою відбулась нарада, на якій розглядалися питання діяльності на території міста провайдерів телекомунікаційних послуг ТОВ Онлайн Україна та ПП Телерадіокомпанія Хімік , на якій пролунали погрози нам адресу ТОВ Онлайн Україна з боку керівника ВЦА, в частині відключення їх телекомунікаційного обладнання від електроенергії.

29.08.2018 року працівниками КП СЄЗ , на виконання розпорядження керівників КП СЄЗ та відповідача ВЦА розпочало незаконне втручання в діяльність провайдера телекомунікаційних послуг ТОВ Онлайн Україна та демонтувало телекомунікаційне обладнання і обрізало мідний дріт, що є власністю позивача, після цього все сховали на складі КП СЄЗ Авдіївської міської ради. В період часу з 30.08.2018 р. по 05.09.2018 р. вищевказані особи продовжили незаконне втручання в діяльність ТОВ Онлайн Україна шляхом заварювання металевих ящиків, в яких знаходиться телекомунікаційне обладнання ТОВ Онлайн Україна , а робилося це, попередньо змінив замки на дверях до нежитлових (технічних) приміщень, де знаходяться, крім ящиків з телекомунікаційним обладнанням ТОВ Онлайн Україна , ящики інших осіб, які також надають телекомунікаційні послуги споживачам в м. Авдіївка Донецької області. 03.09.2018 року відбувся особливо кричущий незаконний акт, коли працівники КП СЄЗ , на виконання розпорядження керівників КП СЄЗ та відповідача ВЦА продовжили незаконне втручання в діяльність провайдера телекомунікаційних послуг ТОВ Онлайн Україна та в ЗОШ №6 м. Авдіївки, на очах дітей та їх батьків, використовуючи автовишку, просто зрізали магістральний оптоволоконний кабель телекомунікаційних мереж, через який надаються інформаційні послуги мешканцям м. Авдіївка. 12.09.2018 року відбулося повне припинення телекомунікаційних послуг у місті Авдіївка шляхом обрізання 71,5 погонного метру оптоволоконного кабелю, що належить ТОВ Онлайн Україна .

У зв'язку із цим, позивач, посилаючись на порушення відповідачами норм Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, звернувся до суду з даними позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідачів, які полягають у незаконному втручанні в господарську діяльність ТОВ Онлайн України .

У відповідності до частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України:

адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ;

адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом;

публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У відповідності до частин 1-3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Основною визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. Сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій. Отже, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України ).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейська комісія з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії вказала, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з &?р;…&?м; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ≪…&g"; . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом. Аналогічна позиція була висловлена Європейським судом з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України .

Позовні вимоги ТОВ Онлайн Україна про визнання протиправними дій щодо незаконного втручання відповідачів в господарську діяльність підприємства, ґрунтуються на протиправності дій останніх, що полягають у погрозах знищення майна, пошкодженні майна підприємства, незаконному заволодінні майном, що належить позивачу, та інших діях.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам (частини 1 статті 1 Кримінального кодекесу України).

Об'єктом кримінально-правової охорони є матеріальні об'єкти, що мають певну цінність, та сукупність суспільних відносин, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням такими об'єктами.

Статтею 206 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за протидію законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна або захоплення цілісного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об'єктів будівництва, інших об'єктів та незаконне припинення або обмеження діяльності на цих об'єктах та обмеження доступу до них за відсутності ознак вимагання.

Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) - карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років (частина 1 статті 185 КК України).

Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк (частина 1 статті 194 КК України).

Частина 1 статті 195 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за погрози знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Отже, враховуючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, та наведені норми чинного кримінального законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ Онлайн України за своєю суттю фактично є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки всі наведені позивачем протиправні дії з боку відповідачів мають ознаки кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що до позову не додано жодного доказу та відсутнє будь-яке посилання, які б свідчили про вчинення відповідачами протиправних дій, що могли би бути предметом судового розгляду в порядку адміністративного судочинства. Фактично відповідач хоча і є суб'єктом владних повноважень, однак у спірних правовідносинах не виконує ніяких владних управлінських функцій, в тому числі, делегованих повноважень в сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, спір між сторонами не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, оскільки фактично є захистом прав та інтересів позивача від вчинення суспільно небезпечних діянь, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності та враховуючи зміст позовної заяви, яка за своєю суттю фактично є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, суд, з огляду на завдання та принципи адміністративного судочинства, дійшов висновку, що позовну заяву ТОВ Онлайн Україна не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За приписами частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Суд роз'яснює позивачу, що дана справа підлягає розгляду у порядку кримінального судочинства.

У відповідності до частини 3 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Згідно платіжного доручення № 1-1240К від 13.09.2018, позивачем сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 1762,00 грн.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір в разі відмови у відкритті провадження у справі, сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, для повернення сплаченої суми судового збору, позивачу необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Онлайн Україна до Держави Україна, в особі Міністерства юстиції України, військо-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 підприємства Служба єдиного замовника Авдіївської міської ради про визнання протиправними дій з незаконного втручання держави в господарську діяльність підприємства.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Лазарєв В.В.