Ухвала

від 21.09.2018 по справі 0440/7100/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

21 вересня 2018 р.Справа №0440/7100/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю А.Р.І.С. про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А.Р.І.С. до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю А.Р.І.С. звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить: - визнати протиправними дії ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ А.Р.І.С. на підставі наказу від 27.08.2018р. №4831-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ А.Р.І.С. ; - скасувати наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.08.2018р. №4831-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ А.Р.І.С. .

Разом із адміністративним позовом позивач звернулася із заявою про забезпечення адміністративного позову, в якому просить: вжити захід забезпечення позову у вигляді заборони Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області вчиняти дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ А.Р.І.С. на підставі наказу від 27.08.2018р. №4831-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ А.Р.І.С. до ухвалення рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А.Р.І.С. до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування наказу №4831-п від 27.08.2018р.

Позивач обґрунтовує свою заяву тим, що виконання оскаржуваного наказу №4831-п від 27.08.2018р. може заподіяти шкоди правам та законним інтересам позивача. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що захист прав та інтересів позивача стане неможливим або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, на підставі наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано главою 10 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, в певний період наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

На підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності відповідних підстав, покладається саме на позивача. Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося запобігти.

Суд звертає увагу, що заборонити вчиняти будь-які дії щодо проведення (здійснення) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю А.Р.І.С. можлива у випадку встановлення порушень діючого законодавства в процедурі та в документах, що передували проведенню таких перевірок, а тому прийняття судом рішення щодо такої заборони фактично буде стосуватися позовних вимог, що недопустимо без розгляду справи по суті, а також правовідносин, які на момент звернення до суду відсутні.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що видання керівником податкового органу наказу про призначення позапланової перевірки зазвичай не створює небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Ухвала про забезпечення позову може бути постановлена лише в разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 01.07.2014 року по справі №К/800/17592/14.

Судом встановлено, що фактично в заяві про забезпечення позову викладені ті самі обставини, що і у позовній заяві, які підлягають дослідженню судом під час розгляду справи по суті.

Позивачем не надані докази, які підтверджують необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме такі, що доводять існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Відсутні такі докази також в матеріалах справи.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом ОСОБА_1 Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу рівності сторін, як складової концепції справедливого судового розгляду та який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах «Кресс проти Франції» (Kress v. France), «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy), «Т. проти Італії» (Т. v. Italy) та «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria).

Необхідно звернути увагу на те, що у разі забезпечення позову, суд фактично надасть правову оцінку правомірності оскаржуваного наказу до розгляду справи по суті, що у свою чергу не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Доводи викладені у заяві про забезпечення позову, суд не находить достатньо обґрунтованими та змістовними для задоволення вказаної заяви.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю А.Р.І.С. про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А.Р.І.С. до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування наказу, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.09.2018р.

Суддя ОСОБА_2