Рішення

від 21.09.2018 по справі 0540/6107/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 р. Справа№0540/6107/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Кочетов В.К.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства Азовнерудгеологія до Головного управління ДФС у Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У липні 2018 року приватне підприємство Азовнерудгеологія (далі - ПП Азовнерудгеологія ) звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, зокрема, що Головним управлінням ДФС у Донецької області на підставі акту перевірки від 20.03.2018 року № 269/05-99-14-12-35114692 прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2018 року №0003081412, яким позивачу донараховано податок на додану вартість на загальну суму 294636,25 грн., з них податкові зобов'язання - 235 708 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 58 927,25 грн.

Податкове повідомлення-рішення позивач вважав неправомірним, оскільки воно ґрунтується на висновках акту перевірки про відсутність реальності господарських операцій по угодам, що укладені між позивачем та контрагентами, які вважав необґрунтованими, оскільки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджений факт їх дійсності.

Також зазначав, що правомірність включення сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) до складу податкового кредиту позивачем підтверджена фактичним отриманням товарів (робіт, послуг), наявністю у платника податку належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, передбачених законодавством.

Вважаючи свої права порушеними позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецької області від 19.04.2018 року №0003081412.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що під час перевірки податковим органом встановлений факт здійснення між позивачем та його контрагентами-постачальниками фінансово-господарської діяльності без спричинення реального настання юридичних наслідків, що позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат по операціям з вказаними контрагентами. На думку відповідача, позивачем не доведено факт придбання, постачання та переміщення товарів від контрагентів-постачальників, оскільки деякі документи були складені з порушенням вимог законодавства чи не надані до перевірки.

Так у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних у розділі Водій відсутній номер посвідчення водія; у розділі Відпуск за довіреністю вантажоодержувача відсутні серія, номер, дата, ким виданою, не зазначено кількість місць та маса брутто; у розділі Водій/експедитор не зазначено посаду особи; у розділі Бухгалтер - відповідальна особа вантажовідправника не зазначено посаду відповідальної особи; у розділі Супровідні документи на вантаж не зазначено жодного документу на супровід вантажу; у розділі Вантажно-розвантажувальні операції відсутня інформація щодо навантаження та розвантаження та відсутні підписи відповідальних осіб, що не дає змоги встановити реальність здійснення господарської операції.

Не були надані документи, які призначені для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а саме: карток складського обліку, які підтверджують рух та оприбуткування отриманих товарів на склад від контрагентів-постачальників.

Крім цього, контролюючим органом було встановлено відсутність у контрагентів-постачальників власних чи орендованих основних фондів (в т.ч. про відсутність достатньої кількості трудових ресурсів), транспортних засобів, необхідних для перевезення товару, власних чи орендованих складських приміщень, необхідних для зберігання товарно-матеріальних цінностей. Не підтверджено придбання товару, реалізованого контрагентами на адресу скаржника по ланцюгу його постачання.

Висновки про нереальність здійснення господарських операцій підтверджені даними, що містяться в АІС Податковий блок щодо контрагентів позивача, та даними результатів опрацювання податкової інформації, що зібрана іншими податковими органами щодо контрагентів позивача, на підставі чого встановлено, що контрагентами позивача порушувалися норми податкового законодавства. Вважав, що у зв'язку з порушенням Податкового кодексу України щодо позивача контролюючим органом правомірно в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством з питань оподаткування, прийняті податкові повідомлення-рішення. Просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення. Представник позивача просив задовольнити позов. Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ПП Азовнерудгеологія як платник податків перебуває на обліку в Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецької області. Є платником, зокрема, податку на додану вартість.

Головним управлінням ДФС у Донецької області на підставі наказу на проведення перевірки від 01.03.2018 року № 320 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП Азовнерудгеологія з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками:

ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ 39924910) за березень 2016 року,

ТОВ Делівері Груп (код ЄДРПОУ 40396579) за червень та серпень 2016 року,

ТОВ Форесто Транс (код ЄДРПОУ 40377520) за жовтень 2016 року,

ТОВ Хіт Лайн (код ЄДРПОУ 40379354) за жовтень 2016 року,

ТОВ Екто-Плюс (код ЄДРПОУ 40639998) за жовтень 2016 року,

ТОВ Пром-Аспект (код ЄДРПОУ 40982991) за грудень 2016 року,

ТОВ Інжекс (код ЄДРПОУ 40797627) за січень 2017 року,

ТОВ Аспект-Про (код ЄДРПОУ 40925713) за березень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 20.03.2018 року № 269/05-99-14-12-35114692, яким встановлені порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 235 709 грн., в т.ч.: за 1 квартал 2016 року на 19 990 грн., за 2 квартал 2016 року на 29 385 грн., за 3 квартал 2016 року на 68 484 гри., за 4 квартал 2016 року на 89 735 грн., за 1 квартал 2017 року на 28 115 грн.

Актом встановлено, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість: за 1 квартал 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 за березень 2016 року на суму 19990,33 грн., за 2 квартал 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ Делівері Груп за червень 2016 року на суму 29385 грн., за 3 квартал 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ Делівері Груп за серпень 2016 року на суму 68484,01 грн., за 4 квартал 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ Форесто Транс за жовтень 2016 року на суму 16142 грн., з ТОВ Хіт Лайн за жовтень 2016 року на суму 9905 грн., ТОВ Екто-Плюс за жовтень 2016 року на суму 20328 грн., з ТОВ Пром-Аспект за грудень 2016 року на суму 43360 грн., за 1 квартал 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ Інжекс за січень 2017 року на суму 11760 грн., з ТОВ Аспект-Про за березень 2017 року на суму 16355,04 грн.

Контролюючий орган виходив з того, що господарські операції по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами протягом періоду, що перевірявся, не мали реального характеру і не здійснювалися.

На акт перевірки подані заперечення.

16.04.2018 року на заперечення надана відповідь №1644/10/05-99-/4-12/35114692.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2018 року №0003081412, яким позивачу донараховано податок на додану вартість на загальну суму 294636,25 грн., з них податкові зобов'язання - 235 708 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 58 927,25 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 04.07.2018 № 22368/6/99-99-11-01-02-25 скаргу позивача на вказані податкові повідомлення-рішення залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Судом також встановлено, що згідно з довідкою з ЄДРПОУ видами діяльності позивача є: код КВЕД 43.13 розвідувальне буріння (основний); код КВЕД 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; код КВЕД 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 36.00 забір, очищення та постачання води; код КВЕД 42.21 будівництво трубопроводів.

Протягом періоду, що перевірявся, між ПП Азовнерудгеологія та його контрагентами були укладені наступні договори.

16.02.2016 року між позивачем як покупцем та ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 як постачальником укладено договір поставки №22/02, згідно з яким постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар (бурове обладнання та буровий інструмент), а покупець прийняти та оплатити його. Відповідно до договору асортимент, одиниці виміру, загальна кількість і вартість визначаються у видаткових накладних; поставка здійснюється на умовах EXW м.Краматорськ згідно з правилами Інкотермс-2000 .

На підставі вказаного договору позивач придбав долото шарошечне 0=112 К , бурову твердосплавну коронку СА-6 ф 93, бурову твердосплавну коронку СА-6 ф112.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є наступні докази: специфікації від 01.03.2016 року та від 16.03.2016 року до вказаного договору; рахунки; видаткові накладні на відповідну суму податку на додану вартість: від 01.03.2016 року №11 на суму 84942 грн., в т.ч. ПДВ 14157 грн. та від 16.03.2016 року №118 на суму 35000 грн., в т.ч. ПДВ 5833,33 грн.; платіжні доручення; товарно-транспортні накладні; податкові накладні з квитанцією №1 на відповідну суму податку на додану вартість (від 01.03.2016 року - на суму ПДВ 14157 грн. та від 16.03.2016 року - на суму ПДВ 5833,33 грн., що разом становить - 19990,33 грн.) з витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631, рахунок 20 за березень 2016 року, акти списання ТМЦ у виробництво).

01.06.2016 року між позивачем як покупцем та ТОВ Делівері Груп як постачальником укладено договір поставки №01/16-01/04, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити покупцю продукцію (будматеріали, запчастини, сировину, бурове обладнання та буровий інструмент), а покупець прийняти та оплатити його. Відповідно до договору поставка здійснюється на умовах EXW м.Краматорськ згідно з правилами Інкотермс-2000 .

На підставі вказаного договору позивач придбав долото шарошечне 0=215 К , долото шарошечне 0=190,5 СГВ , долото шарошечне 0=132 К , долото шарошечне 0=190,5 СЗГВ , долото шарошечне 0=215 ТЗЦН -Р-15-Н, долото трьохшарошечне 111 215,9 ТКЗ , долото трьохшарошечне 111 132 К , замок бурильний ЗН-95, коронку бурову СА-6 ф112, коронку бурову СА-6 ф93, коронку бурову СА-6 ф 132, долото шарошечне 111 112К-ЦВ, елеватор на обертач УРБ-2-А2, замок ф50, РК гідравлічної частини насоса НБ 32, РК механічної частини насоса НБ 32, буровий ловильний інструмент, ротор бурової установки УРБ 2.5 А, долото шарошечне ф 263 Т .

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є наступні докази: специфікації від 01.06.2016 року, 13.06.2016 року, 24.06.2016 року, 04.08.2016 року, 10.08.2016 року, 11.08.2016 року, 16.08.2016 року, 25.08.2016 року до вказаного договору; рахунки; видаткові накладні на відповідну суму податку на додану вартість, а саме: від 01.06.2016 року № 34 на суму 42720 грн., в т.ч ПДВ 7120 грн., від 13.06.2016 року № 114 на суму 61230 грн., в т.ч ПДВ 10205 грн., від 24.06.2016 року № 201 на суму 72360 грн., в т.ч ПДВ 12060 грн., від 04.08.2016 року №32 на суму 59856 грн., в т.ч ПДВ 9976 грн., від 10.08.2016 року № 50 на суму 92112 грн., в т.ч ПДВ 15352 грн., видаткова накладна від 11.08.2016 року № 273 на суму 72060 грн., в т.ч ПДВ 12010 грн., від 16.08.2016 року № 277 на суму 109620,05 грн., в т.ч ПДВ 18270,01 грн., від 25.08.2016 року № 375 на суму 77256,00 грн., в т.ч ПДВ 12876,00 грн.; платіжні доручення; банківські виписки; товарно-транспортні накладні; податкові накладні з квитанцією №1 на відповідну суму податку на додану вартість (від 01.06.2016 року - на суму ПДВ 7120 грн., від 13.06.2016 року - на суму ПДВ 10205 грн., від 14.06.2016 року - на суму ПДВ 12060 грн., від 04.08.2016 року - на суму ПДВ 9976 грн., від 10.08.2016 року - на суму ПДВ 15352 грн., від 11.08.2016 року - на суму ПДВ 12010 грн., від 16.08.2016 року - на суму ПДВ 18270,01 грн., від 25.08.2016 року - на суму ПДВ 12876 грн.) з витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631, рахунок 20 за червень, серпень 2016 року, акти списання ТМЦ у виробництво).

10.10.2016 року між позивачем як покупцем та ТОВ Форесто Транс як постачальником укладено договір поставки №10102016, згідно з яким постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар (бурове обладнання та буровий інструмент), а покупець прийняти та оплатити його. Відповідно до договору асортимент, одиниці виміру, загальна кількість і вартість визначаються у видаткових накладних; поставка здійснюється на умовах EXW м.Харків згідно з правилами Інкотермс-2000 .

На підставі вказаного договору позивач придбав гідромотор 250/100.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є наступні докази: специфікація від 11.10.2016 року до вказаного договору; рахунок; видаткова накладна від 11.10.2016 року №114 на суму 96852 грн., в т.ч. ПДВ 16142,00 грн.; платіжне доручення; товарно-транспортна накладна; податкова накладна на відповідну суму податку на додану вартість (від 11.10.2016 року - на суму ПДВ 16142 грн.) з витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631, рахунок 20 за жовтень 2016 року, акти списання ТМЦ у виробництво).

30.09.2016 року між позивачем як покупцем та ТОВ Хіт Лайн як постачальником укладено договір поставки №3000916, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити покупцю продукцію (бурові матеріали, запчастини, сировину та інші товарно-матеріальні цінності), а покупець прийняти та оплатити його. Відповідно до договору поставка здійснюється на умовах EXW м.Харків згідно з правилами Інкотермс-2000 .

На підставі вказаного договору позивач придбав коронку СА-6 -93, коронку СА-6 - 112.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є наступні докази: специфікація від 03.10.2016 року до вказаного договору; рахунок; видаткова накладна від 03.10.2016 року №16 на суму 59430 грн., в т.ч. ПДВ 9905 грн.; платіжне доручення; товарно-транспортна накладна; податкова накладна на відповідну суму податку на додану вартість з квитанцією №1 (від 03.10.2016 року - на суму ПДВ 9905 грн.) з витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631, рахунок 20 за жовтень 2016 року, акти списання ТМЦ у виробництво).

28.10.2016 року між позивачем як покупцем та ТОВ Екто-Плюс як постачальником укладено договір поставки №2710, згідно з яким постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар (бурове обладнання та буровий інструмент), а покупець прийняти та оплатити його. Відповідно до договору асортимент, одиниці виміру, загальна кількість і вартість визначаються у видаткових накладних; поставка здійснюється на умовах EXW м.Запоріжжя згідно з правилами Інкотермс-2000 .

На підставі вказаного договору позивач придбав бурову штангу ф75 1=4,5м.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є наступні докази: рахунок; видаткова накладна від 28.10.2016 року №146 на суму 121968 грн., в т.ч. ПДВ 20328 грн.; платіжне доручення; товарно-транспортна накладна; податкова накладна на відповідну суму податку на додану вартість (від 28.10.2016 року - на суму ПДВ 20328 грн.) з витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631, рахунок 20 за листопад 2016 року, акти списання ТМЦ у виробництво).

19.12.2016 року між позивачем як покупцем та ТОВ Пром-Аспект як постачальником укладено договір поставки №1912, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити покупцю продукцію (бурові матеріали, запчастини, сировину та інші товарно-матеріальні цінності), а покупець прийняти та оплатити його. Відповідно до договору асортимент, одиниці виміру, загальна кількість і вартість визначаються у видаткових накладних; поставка здійснюється на умовах EXW м.Харків згідно з правилами Інкотермс-2000 .

На підставі вказаного договору позивач придбав долото 111-295 М , долото 111-244,5 Т , долото 111-215 ТЗК , долото 295,3 USА, долото 244,5 USА.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є наступні докази: специфікації від 19.12.2016 року та від 21.12.2016 року до вказаного договору; рахунки; видаткові накладні на відповідну суму податку на додану вартість від 19.12.2016 року № 8 на суму 120558 грн., в т.ч. ПДВ 20093 грн., від 21.12.2016 року № 15 на суму 139602 грн., в т.ч. ПДВ 23267 грн.; платіжні доручення; товарно-транспортні накладні; податкові накладні на відповідну суму податку на додану вартість з квитанцією №1 (від 19.12.2016 року - на суму ПДВ 20093 грн., від 21.12.2016 року - на суму ПДВ 23267 грн.) з витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631, рахунок 20 за грудень 2016 року, акти списання ТМЦ у виробництво).

16.01.2017 року між позивачем як покупцем та ТОВ Інжекс як постачальником укладено договір поставки № 1601, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити бурове обладнання та буровий інструмент в кількості, по загальній вартості, визначеним у видаткових накладних; поставка здійснюється на умовах EXW м. Харків згідно з правилами Інкотермс 2010 .

На підставі вказаного договору позивач придбав долото 111-190,5 ТКЗ 8207, замок ф50, коронку СА-6.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є наступні докази: рахунок; видаткова накладна від 24.01.2017 року №105 на суму 70560 грн., в т.ч. ПДВ 11760 грн.; платіжне доручення; товарно-транспортна накладна; податкова накладна на відповідну суму податку на додану вартість з квитанцією №1 (від 24.01.2017 року - на суму ПДВ 11760 грн.) з витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631, рахунок 20 за січень 2017 року, акти списання ТМЦ у виробництво).

01.03.2017 року між позивачем як покупцем та ТОВ Аспект-Про як постачальником укладено договір поставки № 0103, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити бурове обладнання та буровий інструмент в кількості, по загальній вартості , визначеним у видаткових накладних; поставка здійснюється на умовах EXW м.Харків згідно з правилами Інкотермс 2010 .

На підставі вказаного договору позивач придбав долото 111-112 К , коронку СА-6 ф 112, коронку СА-6 ф93.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є наступні докази: рахунок; видаткова накладна від 23.03.2017 року № 350 на суму 98130,24 грн., в т.ч. ПДВ 16355,04 грн.; платіжне доручення; товарно-транспортна накладна; податкова накладна на відповідну суму податку на додану вартість з квитанцією №1 (від 23.03.2017 року - на суму ПДВ 16355 грн.) з витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631, рахунок 20 за березень 2017 року, акти списання ТМЦ у виробництво).

Також позивачем до спірних договорів надані банківські виписки за його особовим рахунком щодо спірного періоду.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України).

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства з питань оподаткування з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені ст. 44 Податкового кодексу України, відповідно до п.п. 44.1 та 44.2 якої для цілей оподатковування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

На підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами, надані первинні документи.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначений ч. 2 ст. 9 цього Закону.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, яке містить аналогічні норми.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ по укладеним договорам позивачем надані відповідні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Надані документи підтверджують факт здійснення господарських операцій та правомірність включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Посилання відповідача на певне недотримання податкового законодавства контрагентами позивача є неприйнятними.

Так, законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов'язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, що прийняті в справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), ОСОБА_3 Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами. Зокрема, зазначено, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності платника податків міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №816/809/17.

Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС Податковий блок та податкової інформації щодо контрагентів позивача є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 року в справі №К/800/39786/15.

Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами, щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, є неприйнятною, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року в справі №816/809/17.

Посилання відповідача на те, що товарно-транспортні документи не надані чи складені з порушенням вимог законодавства, оскільки в них неповно заповнені всі реквізити, є неприйнятними, оскільки між позивачем та його контрагентами укладено не договори перевезення, а договори поставки, і саме щодо господарських операцій по вказаним договорам відповідачем зроблені висновки в акті перевірки. Товарно-транспортна накладна, подорожній лист, тобто документи, що передбачені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, і в операціях з поставки товару не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18).

Посилання відповідача на ненадання позивачем інших документів, зокрема, карток складського обліку, які підтверджують рух та оприбуткування отриманих товарів на склад від контрагентів-постачальників, є також неприйнятними оскільки такі документи не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку щодо господарських відносин, які виникли між позивачем та контрагентами, а тому їх ненадання під час перевірки (в тому числі недоліки при складанні) не мають вирішального значення для встановлення фактичного руху активів і не спростовують факт реальності здійснених господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Крім того, певні дефекти в оформленні документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні) не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію, обсяг товару, його вартість, тощо, і не повин ні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі реального здійснених господарських операцій.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду від 28.10.2013 року в справі К/9991/8144/12 (справа №2а/0570/17166/2011).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування не надано.

Вказане свідчить про необґрунтованість його висновків.

Отже, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про те, що господарські операції по договорам, що укладені між позивачем та контрагентами, не мали реального характеру, і про порушення позивачем податкового законодавства в частині декларування податку на додану вартість.

Вказане призвело до помилкового винесення податкового повідомлення-рішення, яким позивачу протиправно донараховано податок на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на наведене прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення не можна вважати законними і обґрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов приватного підприємства Азовнерудгеологія (85206, АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Донецької області (Донецька обл., м.Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецької області від 19.04.2018 року №0003081412.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецької області (Донецька обл., м.Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь приватного підприємства Азовнерудгеологія (85206, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35114692) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 4419 (чотири тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 54 (п'ятдесят чотири) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 21 вересня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.