Рішення

від 21.08.2018 по справі 808/1747/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 серпня 2018 року Справа № 808/1747/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: не з'явився;

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОФ РЕАЛІТІ»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОФ РЕАЛІТІ» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач ), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 04.04.2018 №0051744901 форми «В3» та №0051664901 форми «В1» .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із висновками контролюючого органу про відсутність у підприємства права на врахування суми від'ємного значення 11002 грн. при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість та отримання даної суми бюджетного відшкодування за листопад 2017 року; про завищення від'ємного значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за листопад 2017 року на суму ПДВ 61092 грн. Позивач не погоджується також і з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями на підставі таких висновків акту перевірки. Вказує, що наявність у позивача податкових накладних складених контрагентами та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту листопада 2017 року та не потребує від позивача будь-якого іншого додаткового підтвердження. Крім того доводи відповідача безпідставно ґрунтуються на відсутності у наданих до перевірки позивачем товарно-транспортних накладних певних реквізитів. Враховуючи вищевикладене позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представником позивача подано клопотання (вх.№26191 від 21.08.2018), яким не заперечує проти закінчення підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті цього ж дня. Просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, зазначених у письмовому відзиві на адміністративний позов (вх. №18410 від 14.06.2018). Зокрема, представник відповідача зазначає, що під час проведення перевірки встановлені порушення позивачем ОСОБА_2 кодексу України, у зв'язку з чим прийнято спірні рішення. Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю виходячи із наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОФ РЕАЛІТІ» (ідентифікаційний код 41517533) зареєстровано як юридичну особу 10.08.2017. Місцезнаходженням підприємства є: 69014, АДРЕСА_1. Основним видом діяльності підприємства є: 26.20 виробництво комп'ютерів і периферійного устаткування.

В період з 12.02.2018 по 16.02.2018 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказу № 151 від 18.01.2018 відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ОСОБА_2 кодексу України, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДОФ РЕАЛІТІ» з питань достовірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2017 року, результати якої викладені в акті перевірки №105/08-01-49-01/41517533 від 16.02.2018.

За наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

підпункти б), в) пункту 200.4 статті 200 розділу V ОСОБА_2 кодексу України, в результаті чого:

-у підприємства відсутнє право на врахування суми від'ємного значення 11002 грн. при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість та отримання даної суми бюджетного відшкодування за листопад 2017 р.;

-ТОВ «ДОФ РЕАЛІТІ» занижено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р.21) на суму 11002 грн.;

-пп. 14.1.36, п.п.14.1.181 п. 14.1 ст.14, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 200.1. пп. б) п. 200.4 ст. 200 ОСОБА_2 кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за листопад 2017 р. на суму ПДВ 61092 грн.;

-п. 187.1 ст.187 ОСОБА_2 кодексу України, а саме завищено обсяг операцій з вивезення товарів за межі митної території України на суму 131851грн. Зазначене порушення не призвело до збільшення (зменшення) податкових зобов'язань за листопад 2017р.

На підставі висновків акту перевірки №105/08-01-49-01/41517533 від 16.02.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області було прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0051664901 від 04.04.2018, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 61092 грн. та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 30546 грн.

-№0051744901 від 04.04.2018, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення з ПДВ на 11002 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Як суд вбачає зі змісту вищевказаного акту перевірки, підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої на рахунок платника у банку, у розмірі 61 092,40 грн. за звітний період, за який подано декларацію - листопад 2017 року, став висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту за листопад 2017 року на суму 61092,40 грн. по операціям з наступними контрагентами: ТОВ «ДП СВ АЛЬТЕРА ЗАПОРІЖЖЯ» , ТОВ «ЕВОКОМ.ЮА» , ТОВ АВ МЕТАЛГРУП , ТОВ «ЕЛСІМ» , ТОВ «АЛЬКОРД» , ТОВ «ТК - ЛІДЕР» , ТОВ «ЦЕНТР «ГАЗ ЗАПЧАСТИНА» , ТОВ РАЙЗ-ПАК , ТОВ ЗАПОРІЗЬКА ОСОБА_3 , ТОВ ОСОБА_4, ЛТД , ТОВ «ОСНОВА-ЮГ , ПАТ «СОЛДІ І КО» , ФОП ОСОБА_5А, ТОВ НОВА ПОШТА .

Зазначений висновок обґрунтовано певним недоліками у складанні товарно-транспортних накладних. Крім того за договором підряду на виготовлення продукції з матеріалів замовника, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_6 передбачено, що зобов'язання по виробництву периферійного устаткування здійснюється ФОП ОСОБА_6, а тому витрати на вказану вище послугу у ТОВ «ДОФ РЕАЛІТІ» мають бути відсутні. Також, до податкового кредиту включено послуги Нова пошта , при цьому у номенклатурі з організації перевезення відправлень зазначені товари, які не використовуються у виробництві периферійного устаткування. Інформація про наявність у ТОВ ДОФ РЕАЛІТІ власних чи орендованих складських, виробничих приміщень відсутня .

Проте суд не може погодитися із такими висновками відповідача та вважає за необхідне зазначити таке.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «ДОФ РЕАЛІТІ» включено до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за листопад 2017 року податкові накладні від контрагента -постачальника ТОВ «ДП СВ АЛЬТЕРА ЗАПОРІЖЖЯ» на загальну суму ПДВ 38683,67 грн. Договір з вказаним контрагентом не укладався, отримано рахунки на оплату товару №2706 від 20.11.2017, №2609 від 09.11.2017, №2590 від 08.11.2017, №2553 від 03.11.2017. На перевірку та до матеріалів справи надані також податкові накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Позивачем включено до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за листопад 2017 р. податкові накладні від контрагента - постачальника ТОВ «ЕВОКОМ.ЮА» на загальну суму ПДВ 8619 грн. Договір з ТОВ «ЕВОКОМ.ЮА» не укладався, від контрагента отримано рахунки на оплату товару №32823 від 21.11.2017, №32438 від 06.11.2017, в ході перевірки надані видаткові накладні по взаємовідносинах з ТОВ «ЕВОКОМ.ЮА» , та товарно-транспортні накладні.

Позивачем включено до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за листопад 2017 р. податкові накладні від контрагента - постачальника ТОВ АВ МЕТАЛ ГРУП на загальну суму ПДВ 4720,87 грн. Договір з ТОВ АВ МЕТАЛ ГРУП не укладався, від контрагента отримано рахунки на оплату товару №800006212 від 13.11.2017, №8000005918 від 31.10.2017, в ході перевірки надані видаткові накладні по взаємовідносинах з ТОВ АВ МЕТАЛ ГРУП , та товарно-транспортні накладні.

Також, позивачем включено до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за листопад 2017 р. податкові накладні від контрагента - постачальника ТОВ «ЕЛСІМ» на загальну суму ПДВ 2600,64 грн. Договір з ТОВ «ЕЛСІМ» не укладався, від контрагента отримано рахунок на оплату товару №СФ-0003691 від 22.11.2017, до перевірки надано податкову накладну, видаткову накладну, а також товарно-транспортну накладну.

ТОВ «ДОФ РЕАЛІТІ» включено до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за листопад 2017 р. податкові накладні від контрагента - постачальника ТОВ «Алькорд» на загальну суму ПДВ 1943,20 грн. Договір з ТОВ «Алькорд» не укладався, від контрагента отримано рахунок на оплату товару №СФ-0003035 від 02.11.2017, в ході перевірки надано також податкову накладну, видаткову накладну та товарно-транспортну накладну.

ТОВ «ДОФ РЕАЛІТІ» включено до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за листопад 2017 р. податкові накладні від контрагента - постачальника ТОВ «ТК-ЛІДЕР» на загальну суму ПДВ 1592,98 грн. Договір з ТОВ «ТК-ЛІДЕР» не укладався, від контрагента отримано рахунки на оплату товару ЛТ0009550 від 20.11.2017. До перевірки надані видаткові накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні.

Також, позивачем включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за року податкові накладні від контрагента - постачальника ОСОБА_5 листопад 2017 року на загальну суму ПДВ 823,50 грн., за надання послуг з нанесення порошково-полімерного покриття на метал. Договір з ОСОБА_5 не укладався. Від контрагента отримано рахунки на оплату послуг №000497 від 28.11.2017, №0000489 від 24.11.2017, №0000486 від 20.11.2017, №0000472 від 09.11.2017, №0000452 від 30.10.2017, №0000465 від 07.11.2011, №0000459 від 02.11.2017. В ході перевірки та до матеріалів справи надані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Позивачем включено до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за листопад 2017 р. податкові накладні від контрагента - постачальника ТОВ «ЦЕНТР «ГАЗ ЗАПЧАСТИНА» на суму ПДВ 518,87 грн. Договір з ТОВ «ЦЕНТР «ГАЗ ЗАПЧАСТИНА» не укладався, від контрагента отримано рахунок на оплату товару №0731715 від 28.11.2017, №0705538 від 14.11.2017, №0703418 від 13.11.2017, під час перевірки також надано податкову та видаткову накладну, товарно-транспортну накладну.

Позивачем включено до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за листопад 2017 р. податкові накладні від контрагента - постачальника ТОВ «РАЙЗ-ПАК» на суму ПДВ 418,33 грн. Договір з ТОВ « РАЙЗ-ПАК » не укладався, від контрагента отримано рахунок на оплату товару №855 від 28.11.2017, №845 від 14.11.2017, №808 від 07.11.2017, під час перевірки також надано податкову та видаткову накладну, товарно-транспортну накладну.

ТОВ «ДОФ РЕАЛІТІ» включено до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за листопад 2017 року податкові накладні від контрагента- постачальника ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА ОСОБА_3» на загальну суму ПДВ 355,95 грн. Договір з ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА ОСОБА_3» не укладався, від контрагента отримано рахунки на оплату товару №0000004117 від 06.11.2017. На перевірку та до матеріалів справи надано податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

ТОВ «ДОФ РЕАЛІТІ» включено до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за листопад 2017 року податкові накладні від контрагента- постачальника ТОВ «НОВА ПОШТА» на загальну суму ПДВ 257,47 грн. Договір з ТОВ «НОВА ПОШТА» не укладався, від контрагента отримано рахунки на оплату товару №НП/4-0048316 від 10.11.2017. На перевірку та до матеріалів справи надано податкові накладні.

ТОВ «ДОФ РЕАЛІТІ» включено до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за листопад 2017 року податкові накладні від контрагента- постачальника ТОВ ФІЛУР ЕЛЕКТРИК на загальну суму ПДВ 245,58 грн. Договір з ТОВ ФІЛУР ЕЛЕКТРИК не укладався, від контрагента отримано рахунки на оплату товару №3850 від 24.11.2017. На перевірку та до матеріалів справи надано податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Позивачем включено до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за листопад 2017 р. податкові накладні від контрагента - постачальника ТОВ «ОСНОВА - ЮГ» на загальну суму ПДВ 230,34 грн. Договір з ТОВ «ОСНОВА-ЮГ» не укладався, від контрагента отримано рахунки на оплату товару №ОСН0001305 від 20.11.2017. В ході перевірки та до матеріалів справи надані податкові накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Крім того, позивачем включено до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за листопад 2017 р. податкові накладні від контрагента - постачальника ПАТ «СОЛДІ І КО» на загальну суму ПДВ 82 грн. Договір з вказаним контрагентом не укладався, від контрагента отримано рахунок на оплату товару №712586 від 29.11.2017, в ході перевірки надано податкову накладну, видаткову накладну та товарно-транспортну накладну.

Ставлячи під сумнів вказані операції контролюючий орган в Акті перевірки посилається на недоліки в наданих під час перевірки товарно-транспортних накладних, таких як: відсутність даних щодо довіреності вантажоодержувача, відсутність даних щодо повної адреси навантаження товару (вулиця, будинок), відсутність даних відповідальної особи вантажовідправника, яка здала товар; номер видаткової накладної на вантаж, зазначений у товарно-транспортній накладній, не відповідає номеру видаткової накладної; відсутність відомості про вантажно-розвантажувальні операції; та інш.

Також, судом досліджено Договір підряду №23/8 від 31.10.2017 укладений між ТОВ «ДОФ РЕАЛІТІ» (замовник) та ФОП ОСОБА_6 (підрядник), за умовами якого підрядник приймає на себе зобов'язання по виробництву периферійного устаткування Крісло-симулятор з матеріалів замовника, а замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію й оплатити вартість виконаних робіт. Згідно з актом здачі-прийняття робіт №11 від 30.11.2017 здійснено виробництво обладнання (периферійного устаткування) на загальну суму 268500 грн.

Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_6 відповідач стверджує, що місце зберігання ТМЦ, місце виробництва периферійного устаткування не відповідає вимогам договору та даним первинних документів (товарно-транспортних накладних, виробничих накладних на переміщення у переробку сировини та матеріалів).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ОСОБА_2 кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом п.135.2 ст.135, п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат та отримання ним доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 138.1 ст.138 ПК України визначає витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, які складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. У п.138.1.1 цієї ж статті визначено, що такі витрати включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 ст.140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що усі придбані товари та послуги відповідають напрямку господарської діяльності позивача. Отже, укладені договори з вищевказаними контрагентами безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

За таких обставин підстави для невключення сум ПДВ по таких податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Щодо посилань контролюючого органу на певні недоліки в реквізитах товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, доводи відповідача ґрунтуються на відсутності певних реквізитів у наданих до перевірки позивачем товарно - транспортних накладних. За даним доводом ТОВ «ДОФ РЕАЛІТІ» не може розглядатися як перевізник згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, так як ним здійснюється перевезення товарно - матеріальних цінностей для власних потреб легковим автомобілем марки SААВ, 1999 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, наданим позивачу у користування засновником згідно договору позички транспортного засобу від 23.08.2017, товарно - транспортні накладні оформлюються на ТОВ «ДОФ РЕАЛІТІ» для внутрішнього впорядкування господарської діяльності.

Крім того, суд звертає увагу, що відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на що, певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 06.02.2018 у справі №821/589/17.

Щодо посилань податкового органу на те, що за договором підряду на виготовлення продукції з матеріалів замовника, між ТОВ «ДОФ РІАЛІТІ» та ФОП ОСОБА_6 виробництво периферійного устаткування здійснюється ФОП ОСОБА_6 тому витрати на вказану вище послугу у ТОВ «ДОФ РЕАЛІТІ» мають бути відсутні, суд зазначає наступне.

Виготовлення продукції є технологічним процесом і його етапи, залучення підрядників, придбання сировини, матеріалів, тощо, позивач має право визначати самостійно без втручання в його господарську діяльність суб'єктів з боку органів державної влади.

Також, суд вважає безпідставними твердження відповідача щодо відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2017 року та права на врахування суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 11002 грн. з посиланням на те, що сам по собі факт сплати коштів контрагентам не є безумовним підтвердженням того, що поставка мала місце. Тобто на думку відповідача при здійсненні передплати та відсутності факту поставки не виконуються вимоги пп.14.1.191 та п. 200.4 ст. 200 ПК України.

Однак, відповідно до пп.б п. 200.4 ст. 200 ОСОБА_2 Кодексу України визначено, що бюджетному відшкодуванню за заявою платника підлягає сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Щодо послуг ТОВ НОВА ПОШТА , то вказаною юридичною особою надаються послуг по організації перевезення відправлень, про що вказується в рахунках, актах - здачі -прийняття робіт, податкових накладних, документах на оплату які досліджувалися під час перевірки. Номенклатура товарів, які перевозяться ТОВ НОВА ПОШТА у вищевказаних документах зазначається узагальнено, що не впливає на зміст проведених господарських операцій та сплату податку на додану вартість за ними.

Що стосується відсутності у ТОВ ДОФ РЕАЛІТІ власних чи орендованих складських, виробничих приміщень, то вказане обумовлено тим, що придбані комплектуючи відразу передаються підряднику (ФОП ОСОБА_6) для виробництва периферійного устаткування, в той час як готова продукція транспортується зі складу підрядника на експорт.

Отже, суд не вбачає допущення позивачем завищення податкового кредиту в листопаді 2017 року на суму 61 092 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку до перевірки, рівно як і до суду, надано весь необхідний перелік документів первинного бухгалтерського обліку, що свідчать про реальність вчинення господарських операцій між підприємствами та про настання змін в майновому стані позивача, що само по собі спростовує висновки контролюючого органу про фіктивність таких операцій.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Враховуючи наведене, суд констатує, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дійшов хибного висновку про порушення позивачем положень ПК України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що податковий кредит підтверджений відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського й податкового обліку, наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № НОМЕР_2 від 04 квітня 2018 року та № НОМЕР_3 від 04 квітня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОФ РЕАЛІТІ» (місцезнаходження: 69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, б. №17, кв. 94, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41517533) судові витрати у розмірі 3524 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складно 31.08.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова