Рішення

від 08.08.2018 по справі 810/1839/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 року № 810/1839/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25 вересня 2017 року №0052841309, податкового повідомлення-рішення від 25 вересня 2017 року №0052811309, податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 вересня 2017 року №Ф-0052241309, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25 вересня 2017 року №0052261309.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, податкова вимога та рішення про застосування штрафних санкцій є необґрунтованими та протиправними, такими, що не базуються на нормах чинного законодавства, та складені відповідачем з перевищенням повноважень. Зазначає, що позивачем вірно та в повному обсязі протягом 2016 року визначались та декларувались показники загального оподаткованого доходу, своєчасно та в повному обсязі подавались відповідні звітні податкові документи та сплачувались суми узгоджених зобов'язань із ПДФО та ЄСВ, а також враховуючи хибність висновків податкового органу щодо заниження позивачем за 2016 рік суми загального оподаткованого доходу в розмірі 335526,00 грн. у відповідача були відсутні правові підстави виносити оскаржені податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій. Спірні рішення відповідача винесені на підставі протиправних, законодавчо необґрунтованих та непідтверджених висновків акту перевірки.

Ухвалою від 16.04.2018 відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 08.05.2018.

Ухвалою від 08.05.2018 за обґрунтованим клопотання сторони провадження у справі зупинено у зв'язку з необхідністю надання часу сторонам для можливого примирення сторін до 29.05.2018.

11 травня 2018 року подано до суду відзив, в якому відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що при прийняті оскаржуваних рішень відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства, а рішення є законними і обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Протокольною ухвалою від 29.05.2018 за клопотанням позивача розгляд питання про поновлення провадження у справі відкладено на 27.06.2018.

Протокольною ухвалою від 27.06.2018 за клопотанням позивача розгляд питання про поновлення провадження у справі відкладено на 16.07.2018.

Ухвалою від 16.07.2018 поновлено провадження у справі.

Представники сторін 16.07.2018 подали до суду клопотання в яких просили подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження без їхньої участі.

В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з чим, ухвалою від 16.07.2018 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 11.04.2014 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 11.04.2014 №23450000000002923), основним видом діяльності якого за КВЕД є діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, неспеціалізована оптова торгівля.

12 вересня 2017 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та законодавства щодо сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. За результатами перевірки складено Акт № 689/10-36-13-09/НОМЕР_1 від 12.09.2017.

За результатами перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, зокрема:

- пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, що виявилось у занижені оприбуткованого доходу за 2016 рік на загальну суму 335526,00 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 60394,68 грн. за 2016 р.;

- пункту 2 частини першої статті 7, пункту 2 статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що виявилось у заниженні грошового зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 73815,72 грн. за 2016 р.;

- пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, а саме заниження військового збору на загальну суму 5032,89 грн. за 2016 р..

За результатами перевірки Головного управління ДФС у Київській області прийнято такі рішення, що оскаржуються:

- податкове повідомлення - рішення форми Р від 25.09.2017 року № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 90592,02 грн., в тому числі за основним платежем - 60394,68 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 30197,34 грн.;

- податкове повідомлення - рішення форми Р від 25.09.2017 року № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 6291,11 грн., в тому числі за основним платежем - 5032,89 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1258,22 грн.;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.09.2017 року № Ф-0052241309 на суму нарахованого зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 73815,72 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25.09.2017 року №0052261309, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 7381,57 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Матеріалами справи встановлено, що у період, що перевірявся, з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування, її дохід формувався за рахунок коштів, одержаних у безготівковій формі в оплату за товар, який був реалізований таким покупцям: приватне підприємство ЮГ-ЮНІВЕРСАЛ (Україна, код ЄДРПОУ 33603575), компанія "S.C.D.F Paleta System S.R.L." (Румунія); компанія "1-AMPLUA S.R.O." (Чеська республіка).

Витрати, що стали підставою для нарахування грошових зобов'язань з ПДФО, ЄСВ та військового збору, складались з коштів, сплачених на користь Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за придбаний товар (піддони дерев'яні).

В основу оскаржених податкового повідомлення-рішення та вимоги в частині господарських операцій господарських операцій з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 посадові особи податкового органу поклали твердження про те, що позивач неправомірно включила до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування,податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військового збору, кошти, сплачені цим контрагентам за поставлений товар (піддони дерев'яні). На думку посадових осіб податкового органу, операції з поставки товару не мали реального характеру.

Разом з тим, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 позивачем (покупець) та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (постачальники) складено ряд первинно-бухгалтерських документів, згідно з яким постачальники зобов'язувались поставити позивачу, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар.

Так, відповідно до договору поставки № 1 від 09.03.2016 р., укладеного з ФОП ОСОБА_2 та видаткової накладної № 1 від 09.03.2016 р., ФОП ОСОБА_1, з метою їх подальшої реалізації, було отримано піддони дерев'яні в кількості 750 шт. на загальну суму 45 000,00 грн.

Згідно, видаткових накладних №21 від 12.04.2016 р., № 24 від 21.04.2016 р., № 25 від 06.05.2016 р., виписані ФОП ОСОБА_6, відповідно яких ФОП ОСОБА_1, з метою їх подальшої реалізації, було отримано піддони в кількості 2 198 шт. на загальну суму 132 730,00 грн.

Згідно, видаткової накладної № 50 від 26.07.2016 р., виписаної ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4), відповідно якої ФОП ОСОБА_1, з метою їх подальшої реалізації, було отримано піддони в кількості 900 шт. на суму 67 500,00 грн.

Згідно, видаткових накладних № 8 від 15.08.2016 р. та № 11 від 30.08.2016 р., виписані ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_1, з метою їх подальшої реалізації, було отримано піддони в кількості 1 218 шт. на суму 78 336,00 грн.

Отже, господарські операції з придбання товарно-матеріальних цінностей (піддонів дерев'яних), що в подальшому було реалізовано та отримано дохід, ФОП ОСОБА_1 було віднесено до складу валових витрат.

Відтак, платіжними дорученнями на оплату ФОП ОСОБА_2 від 11.03.2016 р. №51 на суму 6 400,00 грн. та від 14.03.2016 р. №52 на суму 36560,00 грн. ФОП ОСОБА_1 здійснювалась оплата за придбані 09.03.2016 р. у ФОП ОСОБА_2 товарно-матеріальні цінності (піддони дерев'яні) на суму 45000,00 грн. (без ПДВ), відповідно до договору від 09.03.2016 р. №1 укладеного з ФОП ОСОБА_2 та видаткової накладної від 09.03.2016 р. №1 на поставку товару на суму 45000,00 грн. (без ПДВ).

Платіжними дорученнями на оплату ФОП ОСОБА_6 від 12.04.2016 р. №88 на суму 43200,00 грн., від 22.04.2016 р. №108 на суму 28000,00 грн., від 06.05.2016 р. №129 на суму 45850,00 грн. та від 26.04.2016 р. №117 на суму 15680,00 грн. ФОП ОСОБА_1 здійснювалась оплата за придбані у ФОП ОСОБА_6 товарно-матеріальні цінності (піддони) на суму 132730,00 грн. (без ПДВ), відповідно до видаткових накладних на поставку товару від 12.04.2016 р. №21 на суму 43200,00 грн. (без ПДВ), від 21.04.2016 р. № 24 на суму 43680,00 грн. (без ПДВ) та від 06.05.2016 р. № 25 на суму 45850,00 грн. (без ПДВ).

Платіжним дорученням на оплату ФОП ОСОБА_4 від 26.07.2016 р. №58 на суму 67500,00 грн. ФОП ОСОБА_1 здійснювалась оплата за придбані у ФОП ОСОБА_4 товарно-матеріальні цінності (піддони) на суму 67500,00 грн. (без ПДВ), відповідно до видаткової накладної на поставку товару від 26.07.2016 р. №50 на суму 67500,00 грн. (без ПДВ).

Платіжними дорученнями на оплату ФОП ОСОБА_5 від 12.08.2016 р. №67 на суму 20000,00 грн., від 17.08.2016 р. №71 на суму 14000,00 грн., від 23.08.2016 р. №73 на суму 14068,00 грн., від 01.09.2016 р. № 87 на суму 35000,00 грн., від 07.09.2016 р. №93 на суму 7000,00 грн. та від 13.09.2016 р. №103 на суму 2268,00 грн. ФОП ОСОБА_1 здійснювалась оплата за придбані у ФОП ОСОБА_5 товарно-матеріальні цінності (піддони) та послуги клеймування піддонів на суму 92336,00 грн. (без ПДВ), відповідно до видаткових накладних на поставку товару (робіт, послуг) від 15.08.2016 р. №8 на суму 49068,00 грн. (без ПДВ) та від 30.08.2016 р. № 11 на суму 29268,00 грн. (без ПДВ).

Придбаний у фізичних осіб-підприємців товар позивач реалізував за межі України, "S.C.D.F Paleta System S.R.L." (Румунія); "1-AMPLUA S.R.O." (Чеська республіка).

На підтвердження факту реальності господарських операцій позивачка надала копії видаткових накладних, інвойсів на оплату транспортних послуг, міжнародних автомобільних транспортних накладних (CMR), договорів-заявок на надання транспортно-експедиційних послуг, митних декларацій (експортних), фіто санітарних сертифікатів.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок фізичних осіб-підприємців кошти у загальній сумі 335 526,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується банківськими виписками.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. При цьому розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 даного пункту). Отже, сутність доктрини ділової мети полягає в отриманні економічного ефекту не від окремої господарської операції, а у результаті господарської діяльності, тобто сукупності господарських операцій платника податків.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 164.1.1 п.164.1 ст.164 ПК України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до п.п.164.1.3. п.164.1 ст.164 ПК України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.168.2.1. п.168.2 ст.168 ПК України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Пунктом 177.1 ст.177 ПК України зазначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167цього Кодексу.

Пунктом 177.2 ст.177 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 ПК України визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

За ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно пп.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (п. 1.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (п. 1.3 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (п. 1.4 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України (підпункт1.1 пункт 161 підрозділу 10 ПК України), тобто:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Ставка збору складає 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу).

При цьому, об'єктом оподаткування збором є, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи та доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 Кодексу.

Об'єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу).

Отже, фізичні особи - підприємці (крім тих що обрали спрощену систему) за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Визначальною ознакою доходу платника податку, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

За правилами ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 цього ж Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону № 2464 Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону № 2464 нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

З аналізу наведених норм вбачається, що єдиний внесок нараховується, утримується та перераховується із сум чистого доходу, який визначається виходячи із документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 № НОМЕР_2 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб є протиправним і підлягає скасуванню.

З огляду на висновки суду про відсутність фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі яких було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 №0052841309, та його скасування, також підлягають скасуванню податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 №0052811309, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.09.2017 №Ф-0052241309 та рішення про застосування штрафних санкцій від 25.09.2017 №0052261309, як похідні від основного порушення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 243, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25вересня 2017 року №0052841309 ГУ ДФС у Київській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 90592,02 грн., в тому числі за основним платежем - 60394,68 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 30197,34 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25вересня 2017 року №0052811309 ГУ ДФС у Київській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 6291,11 грн., в тому числі за основним платежем - 5032,89 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1258,22 грн.

Визнати неправомірним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25вересня 2017 року №Ф-0052241309 ГУ ДФС у Київській області на суму нарахованого зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 73815,72 грн.

Визнати неправомірним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25вересня 2017 року №0052261309 ГУ ДФС у Київській області, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 7381,57 грн.

Стягнути судовий збір у розмірі 2819 (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 20 коп. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09634, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Синява, вул. Кірова, 18, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби Київської області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.