Рішення

від 16.07.2018 по справі 810/2994/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2018 року           № 810/2994/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСМ-Пром", 3-тя особа: Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Полтавській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСМ-Пром", 3-тя особа: Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, про стягнення податкової заборгованості в сумі 96510,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Таким чином, справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МСМ-Пром" є юридичною особою, що зареєстрована 31.05.2011, як платник податків перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області.

У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 96510,98 грн., на підставі самостійних нарахувань по податковим деклараціям.

Податковим органом проведено камеральні перевірки податкової звітності відповідача з податку на додану вартість за результатами яких складені акти перевірки від 07.04.2017 №1432/16-31-12-01-45/37748370, від 12.05.2017 №1877/16-31-12-01-45/37748370, від 01.06.2017 №2348/16-31-12-03-45/37748370, від 01.09.2017 №4378/16-31-12-03-45/37748370, від 05.10.2017 №5284/16-31-12-03-45/37748370, від 09.11.2017 №6070/16-31-12-03-45/37748370.

Податковим органом на підставі проведених перевірок прийнято податкові повідомлення рішення №0003371201 від 10.04.2017, яким визначена сума штрафних санкцій за платежем по податку на додану вартість у розмірі 170 грн.; №0003391201 від 10.04.2017 яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 130313,75 грн. (а основним платежем – 104251 грн. та штрафні санкції – 26062,75 грн., сума частково погашена, а саме – 48593,32 грн. основного платежу); №0005021201 від 12.05.2017, яким визначена сума штрафних санкцій за платежем по податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн.; №0003311203 від 07.06.2017, яким визначена сума штрафних санкцій за платежем по податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн.; №0022891203 від 11.09.2017, яким визначена сума штрафних санкцій за платежем по податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн.; №0028351203 від 17.10.2017, яким визначена сума штрафних санкцій за платежем по податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн.; №0036491203 від 21.11.2017, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1736,60 грн. за платежем податок на додану вартість. Податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем, проте в судовому порядку оскаржені не були.

В подальшому, у зв'язку з несвоєчасною сплатою визначених сум Кременчуцькою ОДПІ нараховано пеню на несплачені в строк грошові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8803,95 грн..

Також податковим органом на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі, рекомендованою кореспонденцією, було надіслано податкову вимогу від 01.06.2017 № 807-17/1603 на суму 121141,97 грн., проте конверт повернувся з відміткою поштового зв'язку «не існує».

Суми податкових зобов'язань відповідач, самостійно, в установлений законом строк не сплатив. Податкові повідомлення-рішення та податкова вимога відповідачем в судовому порядку оскаржені не були.

У зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку суми заборгованості у розмірі 96510,98 грн., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 01 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок адміністрування податку на додану вартість врегульований розділом V ПК України.

Пунктом 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

За визначеннями, наданими підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є грошовим зобов'язанням платника податків. Водночас, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

У свою чергу, згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Суд зазначає, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені відповідачем, відповідно до вищевказаних деклараціях з податку на додану вартість, у загальному розмірі 96510,98 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю "МСМ-Пром" не були сплачені, що підтверджується обліковими картками по податку на додану вартість платника податку.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем було виставлено податкову вимогу Товариству з обмеженою відповідальністю "МСМ-Пром" від 01.06.2017 № 807-17/1603 на загальну суму 121141,97 грн., яка була направлена на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі, рекомендованою кореспонденцією та отримана відповідачем, проте до податкового органу повернувся конверт з відміткою поштового в'язку «не існує» .

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, суд вбачає наявність, передбачених чинним законодавством, обставин для стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "МСМ-Пром" у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу 96510,98 грн.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 96510,98 грн. до суду не надано.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу у відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "МСМ-Пром" (код ЄДРПОУ 37748370) у банках, обслуговуючих платника податків на користь Державного бюджету України у сумі 96510 (дев'яносто шість тисяч п'ятсот десять) грн. 98 коп..

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                 Лиска І.Г.