Рішення

від 11.09.2018 по справі 910/7593/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2018Справа № 910/7593/18

За позовом Фізичної особи-підприємця Сусловської Таїсії Євгенівни

до Приватного підприємства "Кондитерський магазин"

про стягнення 26 493,64 грн.,

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Москаленко І.Л. за дов.;

від відповідача - Римар С.Ю. за дов.

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець Сусловська Таїса Євгенівна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про стягнення 26 493,64 грн., з яких 19 537,64грн. інфляційних втрат та 3 392,70грн. 3% річних.

Позов мотивований тим, що відповідач всупереч умов договору оренди №1 від 07.09.2007 не відшкодував вартість невід'ємних поліпшень, передбачених додатковою угодою до договору оренди №1 від 07.09.2007, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за період з 30.12.2017 по 05.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін; надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Призначено розгляд справи №910/7823/18 на 17.07.2018.

11.07.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про об'єднання справ.

В судовому засіданні 17.07.2018 суд порадившись на місці ухвалив протокольно ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 04.09.2018 о 17:00 год.

20.07.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечував проти позову, просив суд відмовити в позові. Обґрунтовуючи це тим, що наведений у позовній заяві розрахунок позивачем здійснено не вірно. Посилання позивача на преюдиційність судових рішень у справах №910/8829/17 та №910/365/18 є безпідставним. Також відповідач зазначив, що правовідносини, які виникли з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України Про виконавче провадження . Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за виконання грошового зобов'язання (ст. 625 Цивільного кодексу України).

В судовому засіданні 04.09.2018 суд відмовив в клопотанні про об'єднання справ та порадившись на місці ухвалив протокольно ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 11.09.2018 о 11:45 год.

05.09.2018 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло письмові додаткові пояснення. Позивач заперечив проти відзиву відповідача, у зв'язку з необґрунтованістю.

В судовому засіданні 11.09.2018 представник позивача надав усні пояснення по справі, підтримав позов повністю та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засідання 11.09.2018 заперечив проти позовних вимог в повному обсязі та надав усні пояснення по справі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2012 між Приватним підприємством "Кондитерський магазин" (далі - відповідач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Сусловською Таїсією Євгенівною (далі - позивач, орендар) укладено Договір оренди №1 нерухомого майна (далі - Договір), за умовами якого: орендодавець передає, а орендар приймає в рівних частках у строкове платне користування нерухоме майно (далі - майно), нежилі приміщення кафе загальною площею 143,7 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського, 47. Майно передається в оренду з метою здійснення господарської діяльності (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору обладнати та оформити приміщення, що орендується, а також проводити за власний рахунок роботи із переоснащення майна, ремонтні та дизайнерські роботи за умови письмової згоди орендодавця.

Відповідно до п. 6.3 Договору оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 у випадку якщо договір буде розірвано з ініціативи орендодавця, він повинен сплатити компенсацію за поліпшення орендованого майна, зробленого орендарем за власні кошти. Розмір буде визначений шляхом переговорів.

Відповідно до п. 8.4 Договору оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 в разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, зроблені орендарем за власний рахунок, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря; вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем, як за згодою та к і без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна компенсації не підлягає, ці поліпшення визнаються власністю орендодавця.

Згідно з п. 11.1 Договору оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 договір оренди нежитлового приміщення укладається на строк 2 роки та 11 місяців. Договір вважається автоматично пролонгованим, якщо жодна із сторін не попередила за 2 місяці до закінчення строку дії договору про його розірвання.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Судом встановлено, що 09.11.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни з вимогами до Приватного підприємства Кондитерський магазин про стягнення вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди за Договором оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 у розмірі 668 035 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 у справі № 910/28745/15 у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 скасовано та прийнято нове рішення у справі № 910/28745/15, яким позов Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задоволено, стягнуто з Приватного підприємства Кондитерський магазин вартість невід'ємних поліпшень у розмірі 668 035 грн. 00 коп.

21.06.2016 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2016 у справі № 910/28745/15 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 у справі № 910/28745/15 заяву Приватного підприємства Кондитерський магазин про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі № 910/28745/15 відстрочено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 до 01.02.2017 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 про виправлення описки).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 910/28745/15 заяву Приватного підприємства Кондитерський магазин про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 910/28745/15 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі № 910/28745/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 у справі № 910/28745/15 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 910/28745/15 (про залишення без задоволення заяви Приватного підприємства Кондитерський магазин про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016) скасовано, справу № 910/28745/15 направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі № 910/28745/15 заяву Приватного підприємства Кондитерський магазин про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду від 25.07.2017 у справі № 910/28745/15 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 910/28745/15 відмовлено у допуску справи до провадження Верховного Суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини щодо обов'язку відповідача відшкодувати позивачу вартість невід'ємних поліпшень об'єкта оренди за Договором оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 у розмірі 668 035 грн. 00 коп. встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15, яка набрала законної сили 01.06.2016, та не потребують доказування при розгляді даної справи.

Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати (відшкодування) позивачу вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди за Договором оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 у розмірі 668035 грн. 00 коп., присуджених до стягнення постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15, Фізична особа-підприємець Сусловська Таісія Євгеніївна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства Кондитерський магазин 3% річних у розмірі 33455 грн. 56 коп. та інфляційних втрат у розмірі 121828 грн. 31 коп. за період з 02.10.2015 по 08.11.2016 та за період з 02.02.2017 по 15.08.2017 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі № 910/28745/15 про відстрочення виконання рішення суду до 01.02.2017) - відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, базі даних Діловодство спеціалізованого суду та з урахуванням викладених позивачем у позовній заяві письмових пояснень, які не заперечувались відповідачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8829/17 первісний позов Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задоволено повністю; у задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства Кондитерський магазин відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 у справі №910/8829/17 рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 залишено без змін.

17.11.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8829/17, яке набрало законної сили 02.11.2017, видано наказ.

Судом також, встановлено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати (відшкодування) позивачу вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди за Договором оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 у розмірі 668035 грн. 00 коп., присуджених до стягнення постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15, Фізична особа-підприємець Сусловська Таісія Євгеніївна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства Кондитерський магазин 3% річних у розмірі 7467 грн. 35 коп. за період з 16.08.2017 по 29.12.2017 та інфляційні втрати у розмірі 21537 грн. 45 коп. за вересень - жовтень 2017 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 у справі №910/365/18 позов Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства Кондитерський магазин на користь Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни 3% річних у розмірі 7467 грн. 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 21537 грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 910/365/18 Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 у справі №910/365/18 апеляційну скаргу повернено Приватному підприємству Кондитерський магазин .

Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2018 у справі № 910/365/18 касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 зі справи № 910/365/18 до розгляду не приймати та повернути приватному підприємству "Кондитерський магазин".

12.06.2018, звертаючись з даним позовом до Господарського суду міста Києва, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3392 грн. 70 коп. та інфляційні втрати у розмірі 19 537 грн. 94 коп. за період з 30.12.2017 по 05.03.2018.

Зокрема, позивач зазначив, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору оренди нерухомого майна № 1 від 07.09.2012 не відшкодував позивачу вартість невід'ємних поліпшень об'єкта оренди, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 668 035 грн. 00 коп., яка була стягнута з відповідача на користь позивача постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15.

03.01.2018 з відповідача було примусово стягнуто на користь позивача заборгованість з відшкодування вартості невідємного поліпшення (справа №910/28745/15) у сумі 33 540,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11 віж 03.01.2018 та копією листа Диснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 23.03.2018 вих. №02-Г.

Дані кошти надійшли на рахунок позивача 04.01.2018. Відтак, станом на 05.03.2018 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за невиконання зобов'язань щодо відшкодування вартості невідємних поліпшень складає 634 495,00 грн. (668 035,00 грн. - 33540,00 грн. = 634 495,00 грн.)

Відповідач не сплатив позивачу грошові кошти, присуджені до стягнення судом у справі № 910/28745/15, у зв'язку з чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, та рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі № 910/8829/17 стягнуто з відповідача 3% річних у розмірі 7467 грн. 35 коп. за період з 16.08.2017 по 29.12.2017 та інфляційних втрат у розмірі 21537 грн. 45 коп. за вересень - жовтень 2017 року.

З огляду на те, що відповідачем до цього часу не сплачено позивачу повністю грошові кошти у розмірі 634 495 грн. 00 коп., присуджені до стягнення судом у справі № 910/28745/15, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3392 грн. 70 коп. та інфляційні втрати у розмірі 19 537 грн. 94 коп. за період з 30.12.2017 по 05.03.2018.

20.07.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечував проти позову, просив суд відмовити в позові, обґрунтовуючи це тим, що наведений у позовній заяві розрахунок позивачем здійснено не вірно. Посилання позивача на преюдиційність судових рішень у справах №910/8829/17 та №910/365/18 є безпідставним. Також відповідач зазначив, що правовідносини, які виникли з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України Про виконавче провадження . Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за виконання грошового зобов'язання (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом статей 598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язань зазначені у ст.ст. 599 - 609 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України .

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що сплата 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України виникає у зв'язку з простроченням виконання будь-якого грошового зобов'язання незалежно від правової природи його виникнення.

При цьому, обов'язок відповідача відшкодувати позивачу вартість невід'ємних поліпшень виник не з рішення суду, а відповідно до норм законодавства та умов договору оренди.

Як встановлено судом, постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15, яка набрала законної сили 01.06.2016, позов Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задоволено, стягнуто з Приватного підприємства Кондитерський магазин вартість невід'ємних поліпшень у розмірі 668 035 грн. 00 коп.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8829/17, яке набрало законної сили 02.11.2017, первісний позов Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства Кондитерський магазин 3% річних у розмірі 33455 грн. 56 коп. та інфляційних втрат у розмірі 121828 грн. 31 коп. за період з 02.10.2015 по 08.11.2016 та за період з 02.02.2017 по 15.08.2017.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 338035 грн. 00 коп. (вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди за Договором оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 у справі №910/365/18 позов Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства Кондитерський магазин на користь Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни 3% річних у розмірі 7467 грн. 35 коп. за період з 16.08.2017 по 29.12.2017 та інфляційних втрат у розмірі 21537 грн. 45 коп. за вересень - жовтень 2017 року.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 29004 грн. 80 коп. (вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди за Договором оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

03.01.2018 з відповідача було примусово стягнуто на користь позивача заборгованість з відшкодування вартості невідємного поліпшення (справа №910/28745/15) у 33 540,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11 віж 03.01.2018 та копією листа Диснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 23.03.2018 вих. №02-Г.

Дані кошти надійшли на рахунок позивача 04.01.2018. Відтак, станом на 05.03.2018 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за невиконання зобов'язань щодо відшкодування вартості невідємних поліпшень 634 495,00 грн. (668 035,00 грн. - 33540,00 грн. = 634 495,00 грн.)

За таких обставин, суд дійшов висновку в обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 30.12.2017 по 05.03.2018.

Перевіривши надані позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд виявив в ньому помилки та виконав власний розрахунок. Відповідно до розрахунку суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% в сумі 3 455,70грн., проте оскільки суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, сума 3% річних підлягає стягненню з Відповідача в визначеному позивачем розмірі 3 392,70грн. за період з 30.12.2017 по 05.03.2018.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат, суд також вбачає невірне визначення початку для їх нарахування, адже як було зазначено раніше прострочення виконання грошового зобов'язання починається з 01.01.2018 по 28.02.2018, відтак за розрахунком суду з урахуванням вірного періоду нарахування та беручи до уваги показники від'ємного значення, сума інфляційних втрат також перевищує суму заявленої до стягнення, таким чином суд задовольняє вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 15 313,54 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат, на оплату послуг адвоката у розмірі 3 500,00 грн., що передбачено ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права , у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до п.10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України (з наступними доповненнями і змінами), витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5.ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат , як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3 500,00 грн. представник позивача адвокат Москаленко І.О. надав лише Договір від 01 грудня 2016 № б/н про надання адвокатських послуг (адвокатської допомоги), який укладений між позивачем та адвокатом Москаленко І.О., Додаткову угоду №2 від 02.01.2018р. до Договору від 01 грудня 2016 № б/н про надання адвокатських послуг (адвокатської допомоги) від 01.12.2016р.,

Проте, на виконання пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права , представником Позивача не надано суду належного розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу, який роз'яснював би, які саме юридичні послуги надавались Позивачу, не надано акту прийому-передачі виконаних робіт, який би підтверджував, які саме юридичні послуги були надані Позивачу адвокатом Москаленко І.О., не надано платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

З огляду на зазначене, суд відмовляє Позивачу у задоволені його вимоги про стягнення з Відповідача судових витрат у розмірі 3 500, 00 грн., що складаються з гонорару за правову допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Кондитерський магазин (02225, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 47; ідентифікаційний код: 31571400) на користь Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3% річних у розмірі 3392 (три тисячі триста дев'яносто дві) грн. 70 коп., інфляційні втрати у розмірі 15 313 (п'ятнадцять тисяч триста тринадцять) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.09.2018

Суддя І.І. Борисенко