Постанова

від 17.09.2018 по справі 825/1879/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/1879/18 Суддя (судді) першої інстанції: Д'яков В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання протиправним Рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення його позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з Довідки Семенівського районного військового комісаріату від 20 березня 2018 року № 93 (а.с. 22), Позивач проходив службу в Радянській армії з 12 листопада 1981 року по 12 листопада 1983 року.

Як зазначено у Довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 25 лютого 2010 року № 51212 (а.с. 23), Позивач в складі військової частини № 34102 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 21 серпня 1986 року по 25 листопада 1986 року.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується Посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_1 від 30 квітня 2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 21).

Позивач звернувся до Відповідача з Заявою про перерахунок пенсії, в якій просив провести йому з 01 жовтня 2017 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року згідно з частиною третьою ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , за результатом розгляду якої Рішенням Відповідача про відмову Позивачу в перерахунку пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно із Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 березня 2018 року №4, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 16-17), Позивачу у зазначеному відмовлено.

Відповідно до частини третьої ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (надалі - Закон № 796-ХІІ), особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Згідно з п. 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Отже, частина третя ст. 59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Оскільки Позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС під час спеціальних зборів, які відбувалися поза межами проходження ним дійсної строкової служби, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною зокрема в його Ухвалах від 08 травня 2018 року у справі №820/1148/18 за позовом ОСОБА_3 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправними рішення, зобов'язання вчинити певні дії та від 11 червня 2018 року у справі №825/1922/18 за позовом ОСОБА_4 до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини п'ятої ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до частини першої ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

А згідно з п. 2 частини п'ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскаржена бути не може, крім передбачених п. 2 частини п'ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків.

Постанову складено в повному обсязі 17.09.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.