Постанова

від 25.01.2010 по справі 2а-5871/09/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                Справа №2-а-5871/09/1570

          25 січня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванова Е.А.

при секретарі –Мезнер О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області до Приватного підприємства „Новоукраїнське  сільськогосподарське” про стягнення заборгованості по страховим внескам, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області (надалі управління) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства «Новоукраїнське сільськогосподарське», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове пенсійне страхування в розмірі 21126,47грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві та пояснив, що відповідач є платником страхових внесків і зареєстрований в управлінні. В супереч діючому законодавству відповідач не сплатив страхові внески до управління і згідно картки особового рахунку страхувальника станом на 18.02.2009р. має заборгованість в сумі 21126,47грн., з них недоїмка по страховим внескам складає 21126,47грн. Управлінням було надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу, яка ним отримана, проте заборгованість не сплачена у зв’язку з чим і було подано даний позов.    

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи  був належним чином повідомлений, причини неявки суду не відомі, заперечення не надав.          

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

           Ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III, передбачено, що установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до Пенсійного фонду України, які здійснюють перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції. У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України, отже, спір за участю управління Пенсійного фонду та суб'єкта господарювання про стягнення заборгованості за платежами до Пенсійного фонду є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, а саме - органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю надходження страхових внесків та інших платежів до фонду, та відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи.

           Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

            Відповідно до вказаної статті страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно до цього Закону.

            Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових  внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

            Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

              Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та знаходиться на обліку у позивача.

Станом на 18 лютого 2009 р. за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті страхових внесків на суму 21126,47 грн. за період вересень-грудень 2008 року.  

              Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» за ставкою 33,2 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

            Частиною 6 статті 19 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

            Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

              Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

            Судом встановлено, що самостійно розрахована відповідачем сума страхових внесків за період вересень-грудень 2008р., не сплачена відповідачем та складає 19870,19грн., про що свідчать копія картки особового рахунку страхувальника (а.с.8,9) та копії розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з вересень по грудень 2008 року складені відповідачем (а.с.12-15) та пеня нарахована на суму заборгованості на суму 1256,28грн. (а.с.10-11).

            Розрахунки позивача (а.с.5) відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

            02.02.2009 року позивачем виставлена вимога на відповідача №Ю-754 (а.с.16) на суму 21126,47грн. яка була спрямована відповідачу поштою та отримана ним 07.02.2009 року, про що свідчить копія поштового повідомлення (а.с.16), та до цього часу не оскаржена, а тому вважається узгодженою та підлягає до сплати.

              Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

            Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

              Беручи до уваги те, що суму заборгованості по страховим внескам відповідач у встановлені законодавством строки до Пенсійного фонду України не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується копією облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

          Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

          Керуючись ст.ст.7-9,158,160,163КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

           Позов Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області до Приватного підприємства „Новоукраїнське  сільськогосподарське” задовольнити.

           Стягнути з Приватного підприємства „Новоукраїнське  сільськогосподарське” (розташованого: Одеська область, Комінтернівський район, с. Свердлове, 1-й Центральний провулок буд. 6-а, код ЄДРПОУ 34551235) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 21126,47грн.

     Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду  через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

    Постанова виготовлена у повному обсязі 30 січня 2010 року.

                Суддя                             Е.А.Іванов