Рішення

від 21.09.2018 по справі 378/666/18

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/666/18

Провадження № 2/378/203/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2018 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до Юрківської сільської ради Ставищенського району Київської області, треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 з посиланням на те, що житловий будинок АДРЕСА_1, 1979 року побудови, належав до майна колгоспного двору, на час припинення якого в ньому проживали вона, її чоловік ОСОБА_5 та їхня дочка ОСОБА_4, які набули права власності на вказаний будинок в рівних частках. Право власності на вказаний будинок було визнане за ОСОБА_5, як за головою двору, проте не зареєстроване та правовстановлюючий документ не отриманий. ОСОБА_3 вибув з двору у 1988 році, а ОСОБА_4 - у 1996 році, і пропустили строк давності щодо витребування частки з майна колгоспного двору. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, спадщину після смерті якого прийняла вона, спадкоємиця за законом. 16 березня 2018 року Ставищенська районна державна нотаріальна контора винесла постанову про відмову у видачі їй свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок через відсутність реєстрації права власності на ім'я спадкодавця. Юрківська сільська рада свідоцтва про право власності на ім'я померлого не видавала, що позбавляє її можливості оформити свої спадкові права в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі. Вважає, що ОСОБА_5 за життя набув права власності на ? частину вищевказаного житлового будинку, а тому це право увійшло до складу спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті останнього.

Позивач просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловіка ОСОБА_5 на ? частину вказаного житлового будинку та право власності в порядку визначення частки з майна колгоспного двору на ? частину даного житлового будинку.

Позивач та її представник в судове засідання не прибули, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі (а.с. 18).

Представник відповідача Юрківської сільської ради в судове засідання не прибув, направив до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, просить справу розглядати без його участі (а.с. 125).

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, направив до суду електронне повідомлення, про розгляд справи у його відсутність (а.с. 110).

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, про розгляд справи повідомлена належним чином, причини суду не повідомила.

Суд, розглянувши письмову заяву про визнання позову представником відповідача, та перевіривши матеріали справи, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1, 1979 року побудови, належав до майна колгоспного двору, на час припинення якого в ньому проживали позивач, її чоловік ОСОБА_5 та їхня дочка ОСОБА_4, які набули права власності на вказаний будинок в рівних частках (а.с. 27-30).

ОСОБА_3 вибув з двору у 1988 році, а ОСОБА_4 - у 1996 році в інші господарства і більше в нього не поверталися, і через сплив трирічного строку давності, передбаченого статтею 71 ЦК України (1963 р.), втратили право на її витребування.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер (а.с. 21).

До спадкового майна померлого належить ? частина житлового будинку АДРЕСА_1, право власності на який було визнане за ОСОБА_5, як за головою двору (а.с. 7), проте, реєстрація права власності на який згідно відповіді КП КОР Південне БТІ до 01.01.2013 року не проводилась (а. с. 8) та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про речові права на вказане нерухоме майно відсутні (а.с. 96-101).

20 січня 2016 року Юрківська сільська рада прийняла рішення № 27 „Про перейменування назв вулиць населених пунктів Юрківка та Торчицький Степок", яким АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Відповідно до копії технічного паспорту (а.с. 14-16), копії державного акту на право приватної власності на землю (а.с. 23) вказаний житловий будинок загальною площею 69,1 кв. метри, житловою площею 38,0 кв. метри, вартістю 92150 гривень розташований на приватизованій земельній ділянці, на якій також знаходяться прибудова „а", сарай-гараж-літня кухня „Б-1", сарай „В-1", ганок „а1", ворота з хвірткою № 1 та огорожа № 2.

З копії матеріалів спадкової справи (а. с. 20-26) встановлено, що після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини до Ставищенської районної державної нотаріальної контори звернулася позивач, яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Інші спадкоємці першої черги із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

16 березня 2018 року державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори Цимбалюк В.М. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок (а.с. 13).

Юрківська сільська рада повідомила позивача, що видача свідоцтв про право власності на ім'я померлих не передбачена.

Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220 ч. 1, 1223 ч. 3 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_5 за життя набув права власності на ? частину вищевказаного житлового будинку, як на майно колгоспного двору, позивач набула права власності на ? частину даного житлового будинку, як на майно колгоспного двору та право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка на 1/2 частину вказаного житлового будинку, і оскільки відповідачем позов визнається, то його слід задовольнити.

Оскільки Юрківська сільська рада до пред'явлення позову про визнання права власності в порядку спадкування на даний житловий будинок і в судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України на неї не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. ст. 15 ч. 1, 182, 392, 1218, 1223 ч. 2, 1261, 1268, 1269, 1270, 1297 ЦК України, ст. ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст. ст. 2, 12, 81, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 Ставищенського району Київської області та право власності в порядку визначення частки з майна колгоспного двору на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 Ставищенського району Київської області, загальною площею 69,1 кв. метри, житловою площею 38.0 кв. метри, вартістю 92150 (дев'яносто дві тисячі сто п'ятдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя Т. Н. Скороход