Рішення

від 19.09.2018 по справі 381/1468/18

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/763/18

381/1468/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Чернишової Є.Ю., за участі секретаря Соловей Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Фастівського проектно-промислового будівельного кооперативу Фастівагробуд в особі голови кооперативу Думанського Леоніда Івановича до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2018 року Фастівський проектно-промисловий будівельний кооператив Фастівагробуд в особі голови кооперативу Думанського Леоніда Івановича звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на те, що на балансі кооперативу перебуває квартира АДРЕСА_1, в якій зареєстрований відповідач, проте за вказаної адресою з 10 травня 2002 року не проживає. Відповідач відмовляється в добровільному порядку виписатися з квартири. Позивач вказує, що в 2016 році в квартирі сталася пожежа, оскільки в ній відсутні замки на дверях, до квартири постійно приходять безхатченки, які створюють антисанітарні умови. Позивач вважає, оскільки ОСОБА_2 не користується житловим приміщенням без поважних причин, а тому є всі підстави для визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

29 травня 2018 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 25 липня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 22 серпня 2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, який про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки, від нього не надійшло відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності, тому в силу ч. ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази у межах заявлених позовних вимог, встановив наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо права користування жилим приміщенням, регулюються положеннями статей 71 і 72 Житлового кодексу Української РСР, відповідно до яких при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 перебуває на балансі кооперативу Фастівагробуд , що підтверджується довідкою від 03.05.2018 року за вих. № 5 /а.с.11/.

Згідно довідки кооперативу Фастівагробуд від 30.03.2017 за АДРЕСА_1 Київської області перебуває у користуванні ОСОБА_2 з 10 травня 2002 року /а.с.12/.

Відповідно до акта обстеження умов проживання від 13 вересня 2017 року, який підписаний секретарем міської ради Н.І.Датко, депутатом міської ради Базюченко Н.М., при обстеженні матеріально-побутових умов квартири АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_2 понад 6 місяців не проживає за вказаною адресою, в квартирі вибиті шибки вікон, двері не замикаються, у помешканні безлад /а.с.14/.

Згідно довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій Фастівський районний сектор Головного управління ДСНС України у Київській області, 10 жовтня 2016 року в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 виникала пожежа, внаслідок якої було пошкоджено внутрішнє оздоблення будинку та меблі /а.с.13/.

Пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 Про деякі питання, що виникають у практиці застосування судами Житлового кодексу України , висловив правову позицію, відповідно до якої у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що існують перешкоди у проживанню відповідача в спірній квартирі.

Відповідач до суду із заявою про продовження строку збереження за ним житлового приміщення не звертався, не надав доказів поважності причин відсутності у будинку понад встановлений строк.

У статті 6 Закону України від 11 грудня 2003 року №1382-ІV Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Таким чином, у судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідач у зв'язку з обраним ним способом життя, за власною ініціативою і у добровільному порядку залишив квартиру АДРЕСА_1. Протягом тривалого часу він не робив спроб самостійно прийти та вселитися до неї, таких вимог у встановленому законом порядку не ставив. Крім того, квартира знаходиться в занедбаному стані, відповідач належним чином не утримує квартиру, під час його відсутності будинок був відрізаний від електропостачання.

Крім того, відповідно до довідки виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 20.04.2018, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.10/.

Пленум Верховного Суду України в частині 2 пункту 15 постанови від 1 листопада 1996 року № 9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя роз'яснив, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що стаття 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що право ОСОБА_2 на користування житлом зі сторони Фастівського проектно-промислового кооперативу Фастівагробуд порушено не було, відповідач відсутній в спірній квартирі понад встановлений законом строк без поважних причин, тому втратив право користування ним, у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 223, 258-259, 264-265, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 71,72 ЖК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Фастівського проектно-промислового будівельного кооперативу Фастівагробуд в особі голови кооперативу Думанського Леоніда Івановича (місцезнаходження: Київська область, місто Фастів, вул. А.Шептицького, 24, код ЄДРПОУ 03584697) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований: АДРЕСА_1) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області за правилами, встановленими в ст.ст. 354-356 ЦПК України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Суддя Є.Ю.Чернишова