Рішення

від 17.09.2018 по справі 922/2008/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2008/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярославська-21", м. Харків про стягнення коштів :

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" 23 липня 2018 року звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярославська-21" заборгованість по договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41GPKhz643-18 від 11.04.2018 р. у розмірі 110 641,21 грн. (де: основний борг - 105 711,85 грн.; пеня - 4 529,68 грн.; три відсотки річних - 399,68 грн.).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 липня 2018 року по справі № 922/2008/18 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" щодо стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярославська-21" заборгованості у розмірі 110641,21 грн. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2008/18, а розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана ухвала суду Позивачем була отримана 31.07.2018 р., про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось до суду.

Також, сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у строк до 23.03.2018.

Відзив на позов від Відповідача не надійшов. Ухвала про відкриття провадження по справі повернулась до суду з поміткою: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

Беручи до уваги, що відповідно до ч. 2 статті 178 ГПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

11 квітня 2018 року між ТОВ Харківгаз Збут (постачальником) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ярославська-21" (споживачем) було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GPKhz643-18, згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язувався передати у власність природний газ, а Споживач - прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 4.2. договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем в розмірі 100% місячної вартості запланованого обсягу газу до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

Пунктом 4.2.3. договору передбачено, що у випадку неоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок до 10 числа місяця, настцупного за розрахунковим.

Згідно п. 5.4.2. договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначених договором.

Позивач на виконання умов договору надав Відповідачу послуги з постачання природного газу в кількості:

- квітень 2018 р.: обсяг - 9,391 тис.куб.м. на загальну суму 105711,85 грн.

Акт приймання-передачі природного газу за квітень 2018 р. разом з вимогою щодо підписання Акту та оплати заборгованості за квітень 2018 р. повторно був надісланий для підпису Відповідачу 26.06.2018 р. Відповідно до умов договору, у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або ненадання письмової обгрунтованої відмови від підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий Акт вважається підписаний Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

За час дії договору №41GPKhz643-18 від 11.04.2018 р. Позивач належним чином виконував прийняті на себе зобов'язання, надаючи послуги з постачання природного газу Відповідачу. Але Відповідач не сплатив за послуги за квітень 2018 р., чим порушив умови договору. Отже, сума заборгованості за квітень 2018 р. склала 105711,85 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

П. 6.2.1. договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розд. IV договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Отже, сума пені складає 4529,68 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, 3% річних складає 399,68 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, вони підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярославська-21" (61001, м. Харків, вул. Ярославська, 21, код 41254721) на користь ТОвариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код 39590621) по договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GPKhz643-18 від 11.04.2018 р. суму основного боргу в розмірі 105711,85 грн., пеню в сумі 4529,68 грн., три відсотки річних в сумі 399,68 грн. та 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 20.09.2018 р.

Суддя І.П. Жигалкін