Рішення

від 17.09.2018 по справі 0240/2273/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 вересня 2018 р. Справа № 0240/2273/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конхесіменто" про накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конхесіменто" (далі - ТОВ "Конхесіменто") про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується податковий борг по земельному податку в сумі 16236,60 грн., однак, враховуючи, що майно, яке б могло б бути джерелом погашення вказаної заборгованості, у відповідача відсутнє, позивач, керуючись п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності платника податку, які знаходяться на рахунках ТОВ "Конхесіменто" у банках.

Ухвалою від 16.07.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження суд направляв ТОВ "Конхесіменто" на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Київська, 16, м. Вінниця). Однак до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання". За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) копія ухвали від 16.07.2018 року вручена відповідачу належним чином. Разом із тим, свої правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за ТОВ "Конхесіменто" рахується податковий борг із земельного податку з юридичних осіб в сумі 16236,60 грн., що підтверджується довідкою про податковий борг (а.с. 5).

Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом направлення податкової вимоги № 278 від 08.02.2011 року (а.с. 20). Однак, податкова вимога залишилась без виконання.

Встановлено, що Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року у справі №802/3687/14-а за позовом Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області до ТОВ "Конхесіменто" адміністративний позов задоволено та стягнуто з відповідача кошти в сумі 267001,86 грн. в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку (а.с. 11-12).

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу, не виявлено. Так, листом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (а.с. 13), територіального сервісного центру 0541 Регіонального сервісного центру у Вінницькій області (а.с. 14-15), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на не рухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №113455321 від 09.02.2018 року (а.с. 16-17), підтверджується факт відсутності у відповідача іншого рухомого чи нерухомого майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п. п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у ТОВ "Конхесіменто" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 16236,60 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Конхесіменто", що знаходяться у банках, в межах суми податкового боргу в розмірі 16236 (шістнадцять тисяч двісті тридцять шість) гривень 60 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конхесіменто" (вул. Київська, 16, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 33323025);

Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165).

Повний текст рішення складено 17.09.2018 року.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна