Рішення

від 18.09.2018 по справі 810/4529/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 року № 810/4529/18

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Журавель В.О.,

при секретарі судового засідання - Мкртчян Н.Ц.

за участю:

представника позивача - Ковадло А.М.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЛФАВІТ" до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЛФАВІТ" (далі - позивач) з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 13 вересня 2018 р. у виконавчому провадженні №56986572 про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 14 892 грн.

Позовні вимоги щодо протиправності постанови обґрунтовано наступним: основна винагорода не стягується за примусове виконання ухвал про забезпечення позовів; ухвали про забезпечення позову не є рішеннями немайнового характеру; у постановах відповідача про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника не зазначено про стягнення основної винагороди; у разі закінчення виконавчого провадження, щодо якого вже винесено постанову про його закінчення, воно не може бути розпочате знову; приватний виконавець не має повноважень скасувати власну раніше винесену постанову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2018 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14 вересня 2018 р.

Цією ж ухвалою витребувано від відповідача окремі матеріали виконавчого провадження № 56986572 в частині, яка стосується винесення спірної постанови від 13 серпня 2018 р. про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 14 892 грн.

12 вересня 2018 р. представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд закрити провадження в цій адміністративній справі на підставі п.8 ч.1 ст. 238 КАС України. Це обґрунтовано тим, що відповідачем оскаржувану постанову 05.09.2018 скасовано, тому предмет спору відсутній, а виконавче провадження Ірпінським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області закінчено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 р. у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в цій адміністративній справі відмовлено, оскільки згідно з приписами п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України з урахуванням обставин справи та позиції позивача відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

12 вересня 2018 р. у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, адміністративний позов просив задовольнити. Зазначив, що відповідач у відзиві не заперечував помилковість винесення оскаржуваної постанови, що фактично означає визнання її протиправності.

Представник відповідача у судовому засіданні 12 вересня 2018 р. позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у зв'язку з тим, що оскаржувану постанову ним скасовано, отже предмет спору відсутній. Визнав, що спірну постанову відповідачем винесено помилково.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 8 серпня 2018 р. в цивільній справі №367/5399/18 за позовом ОСОБА_4 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АЛФАВІТ , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю БГМ ЛТД , про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, заяву про забезпечення позову задоволено та накладено арешт в межах заявлених позовних вимог на суму 241560 грн., що знаходяться на рахунках позивача в Печерській філії ПАТ Приватбанк , до розгляду справи по суті. Визначено, що ця ухвала підлягає негайному виконанню.

10 серпня 2018 р. представник позивача у вказаній вище цивільній справі звернувся до відповідача в цій адміністративній справі із заявою, в якій просив відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 8 серпня 2018 р. в цивільній справі № 367/5399/18 (а.с 26).

13 серпня 2018 р. постановою відповідача відкрито виконавче провадження №56986572. У цей же день відповідачем винесено три постанови: про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника основної винагороди та про закінчення виконавчого провадження (а.с. 9-11, 29, 32, 34, 36).Указані постанови направлено позивачу в адміністративній справі супровідними листами (а.с. 28, 31, 33, 35).

22 серпня 2018 р. постановою державного виконавця Ірпінського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Гербою К.В. по ВП №57011753 накладено арешт на кошти позивача у сумі 16750 грн 20 коп. До складу цієї суми увійшли кошти на виконання постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця.

4 вересня 2018 р. позивачем на виконання постанови державного виконавця Ірпінського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від 22 серпня 2018 р. складено меморіальний ордер щодо перерахування до Державної казначейської служби України 16750 грн 20 коп, тобто з урахуванням сплати суми основної винагороди приватного виконавця.

5 вересня 2018 р. відповідачем винесено постанову про скасування процесуального документа - постанови про стягнення з боржника ОСББ "Алфавіт" основної винагороди в сумі 14892 грн. У постанові про скасування процесуального документа відповідач в обґрунтування своїх дій та наявності повноважень на скасування винесеної власної постанови посилається на абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 р. № 1404-VІІІ. У судовому засіданні представник відповідача повідомив, що зазначена постанова до Ірпінського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області не направлялася.

У цей же день 5 вересня 2018 р. відповідач звернувся із заявою до Ірпінського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач вважає постанову відповідача про стягнення з боржника основної винагороди протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII). Закон № 1404-VIII визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави, порядок та процедура здійснення виконавчого провадження регулюється Законом № 1404-VIII та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. №512/5 (далі - Інструкція - № 512/5).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII визначено конкретні випадки, коли виконавчий збір не стягується, а саме:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" ;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 45 Закону № 1404-VIII основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Як убачається з п. 1 та 3 ч. 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Так, ч. 4 ст. 56 Закону № 1404-VIII визначено, що копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 Закону № 1404-VIII визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Як убачається з п. 1 ч. 3 ст. 74 Закону № 1404-VIII, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 74 Закону № 1404-VIII визначено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 74 Закону № 1404-VIII начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини ( п. 4 ч. 3 ст. 74 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Позивач в якості підстави для скасування цієї постанови посилається на те, що основна винагорода не стягується за виконання ухвал про забезпечення позову. Суд погоджується з таким твердженням позивача з огляду на наступне.

У ч. 5 ст. 27Закону № 1404-VIII визначено вичерпний перелік підстав, згідно з якими не сплачується виконавчий збір (основна винагорода). Суд бере до уваги, що згідно з п.1 ч.5 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується, зокрема, за виконавчими документами про накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню, а тому дане твердження позивача є вірним.

На підставі викладеного вище суд визнає, що оскаржена постанова суперечить вимогам п.1 ч.5 ст. 27 Закону № 1404-VIII, отже є протиправною і з цієї підстави підлягає скасуванню.

Щодо тверджень позивача про те, що приватний виконавець не має повноважень на скасування власної постанови про стягнення основної винагороди, суд зазначає таке.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що відповідачем було винесено оскаржувану постанову помилково. 5 вересня 2018 р. відповідачем винесено постанову про скасування процесуального документа - постанови про стягнення з боржника ОСББ "Алфавіт" основної винагороди в сумі 14892 грн.

Як вбачається з постанови про скасування процесуального документа від 5 вересня 2018 р., відповідач в обґрунтування своїх дій та наявності повноважень на скасування винесеної постанови посилається на абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 р. № 1404-VІІІ.

При цьому суд бере до уваги, що вказаною відповідачем нормою передбачено, що керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Суд зазначає, що ч. 3 та ч. 4 ст. 74 Закону № 1404-VIII визначено порядок оскарження рішення, дій чи бездіяльності державних виконавців до начальників відділів державної виконавчої служби, та їх повноваження щодо скасування постанов державних виконавців.

Суд звертає увагу, що у ст. 74 Закону № 1404-VIII відсутні будь-які норми та приписи, які б регулювали право приватного виконавця самостійно скасовувати винесені ним постанови у виконавчому провадженні.

Отже, зазначена відповідачем норма - абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 р. № 1404-VІІІ - врегульовує діяльність виключно посадових осіб державної виконавчої служби і не поширюється на приватних виконавців.

Це означає, що посилання відповідача у зазначеній вище постанові від 5 вересня 2018 року на абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" є безпідставним. Оскільки постанова відповідача про скасування процесуального документа від 5 вересня 2018 р. окремо позивачем не оскаржувалася і не є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, то суд зазначає, що її винесення відповідачем відбулося не на підставі, не у спосіб та не у порядку, що визначені законом, та поза межами наданих приватному виконавцю повноважень, отже не потягли для цієї адміністративної справи жодних правових наслідків. Саме тому у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

З урахуванням наведеного суд відкидає доводи відповідача про наявність у нього повноважень на скасування вказаної постанови та погоджується з твердженнями позивача з цього питання.

На підставі викладеного вище суд визнає, що оскаржена постанова не відповідає приписам ст. 19 Конституції України, частини другої статті 2 КАС України, абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", отже є протиправною, що утворює окрему підставу для її скасування.

Що стосується решти тверджень позивача, вказаних у позові та в поясненнях, то ці доводи стосуються інших обставин справи і безпосередньо не утворюють підстав для скасування спірної постанови.

Оскільки відповідачем при винесенні постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 13 серпня 2018 р. порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 р. № 1404-VIII, то суд погоджується із твердженнями позивача щодо протиправності цієї постанови із наведених вище підстав, оскільки вона є необґрунтованою і не відповідає встановленим вимогам законодавства.

За таких обставин суд визнає, що відповідач, приймаючи постанову про стягнення основної винагороди, діяв всупереч вимогам чинного законодавства України, отже не дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України та порушив права позивача.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Надані відповідачем доводи правомірності своїх дій позивачем спростовано. Суд також зазначає, що відповідач у судовому засіданні не заперечував той факт, що оскаржувану постанову винесено помилково.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 13 серпня 2018 р. у виконавчому провадженні № 56986572 про стягнення основної винагороди в розмірі 14 892 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1762 грн. 00 коп. згідно з квитанцією від 31 серпня 2018 р. № 1338-4062-1845-2494.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 1762 грн. 00 коп. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3 від 13 серпня 2018 р. у виконавчому провадженні №56986572 про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 14 892 грн. 00 коп.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3 (РНКОПП - НОМЕР_1) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЛФАВІТ" судові витрати в сумі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЛФАВІТ", адреса: вул. Лермонтова, 2Д, корпус 1, 2, 3, м. Ірпінь, Київська область, 08200, ідентифікаційний код - 41232268.

Відповідач - Приватний виконавець виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_1, РНКОПП - НОМЕР_1.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 24 вересня 2018 р.