Постанова

від 18.09.2018 по справі 826/14875/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14875/16 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника відповідача Поліщука О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Краспром" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправною дію,зобов'язання винити дії, -

В С Т А Н О В И В :

26.09.16 Приватне підприємство "Краспром" (далі - ПП "Краспром") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, яким просили визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №1 від 21.05.2016; вважати прийнятою та зареєстрованою звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року від 08.09.2016, звіт розшифровки податкових зобов'язань з податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за серпень 2016 року від 08.09.2016, доставлені до ДПС України 08.09.2016.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмова відповідача в прийнятті зазначеної податкової звітності з підстав відсутності договору про визнання електронної звітності, є протиправною, оскільки договір про визнання електронних документів №1 від 21.05.2016 не припинено, що вказує на обов'язок відповідача прийняти податкову звітність позивача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2018 р. позов задоволено у повному обсязі.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність не прийняття від позивача податкової звітності, оскільки договір про визнання електронних документів від 21.05.2016 № 1 є діючим.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2018 р. як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законом.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подано.

В судовому засідання представник апелянта підтримав аргумент апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник позивача до суду не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21.05.2016 між ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві та ПП Краснопром укладено договір №1 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної фіскальної служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Пунктом 3 розділу 6 даного договору зазначено Строк дії договору , зокрема, вказаний договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

08.09.2016 позивач надіслав до органу Державної фіскальної служби податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період серпень 2016 року з додатком 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за серпень 2016 року).

Згідно з квитанціями №1 вказану звітність доставлено до Державної фіскальної служби України 08.09.2016, проте документ не прийнято з відміткою можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності .

Також, позивачем засобами електронного зв'язку направлено договір про визнання електронних документів від 21.05.2016, відповідно до квитанції №2.

Не погоджуючись з неприйняттям відповідачем електронних документів, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами електронного документообігу визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827 (подалі - Порядок № 557).

Пунктом 1 розділу ІІ Загальні вимоги щодо електронного документообігу Порядку № 557 передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Автор (юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді (п. 3 розділу ІІ Порядку № 557).

Після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв'язку до адресата протягом операційного дня (п. 4 розділу ІІ Порядку № 557).

Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (п. 5 розділу ІІ Порядку № 557).

Пунктами 8, 9 розділу ІІ Порядку № 557 передбачено, що у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка, яка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Автоматизована перевірка електронного документа включає (п. 10 розділу ІІ Порядку № 557):

перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК;

перевірку обов'язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов'язкових реквізитів;

перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору;

перевірку дії Договору.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі (п. 11 розділу ІІ Порядку № 557).

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції) (п. 12 розділу ІІ Порядку № 557).

На другу квитанцію накладається електронна печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 13 розділу ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п.14 Розділу ІІІ Порядку №557, дія Договору та пов'язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв'язку зі смертю.

Договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу.(п.16 Розділу ІІІ Порядку №557)

Згідно п.17 Розділу ІІІ Порядку №557, у день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається електронна печатка контролюючого органу, визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу.

Таким чином, законодавством передбачено подання платником податків у електронній формі податкових документів, зокрема, податкових накладних та податкової звітності. Підставою для направлення до відповідного контролюючого органу податкової звітності (у тому числі податкової декларації та податкових накладних) в електронній формі є наявність укладеного між платником податків та контролюючим органом договору про визнання електронних документів. При цьому, законодавством визначено виключні підстави для відмови у прийнятті податкової накладної та податкової звітності.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що прийняття податкової документації є обов'язком контролюючого органу, за умови дотримання вимог законодавства та правильності заповнення всіх обов'язкових реквізитів.

Відповідно до матеріалів справи, розділом 6 договору про визнання електронних документів, укладений позивачем з відповідачем, визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладення договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДФС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків документ в електронному вигляді не приймається.

Єдиний аргумент апеляційної скарги щодо правомірності свої дій відповідач пов`язує з Рекомендованим порядком взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затверджений наказом ДФС України від 28.07.2015 року №543.

При цьому, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки зазначений Порядок не є нормативно-правовим актом, а є лише актом рекомендаційного характеру, тому не може бути підставою для припинення чи призупинення дії договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Водночас, колегія суддів також зауважує, що основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначає Закон України Про електронні документи та електронний документообіг .

Згідно вказаного Закону, посилений сертифікат відкритого ключа -сертифікат ключа, який відповідає вимогам цього Закону, виданий акредитованим центром сертифікації ключів, засвідчувальним центром, центральним засвідчувальним органом.

Порядок електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами з приводу подання податкових документів в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису регламентує Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233 (далі Інструкція).

Розділом І Інструкції визначено, що подання податкових документів в електронному вигляді - це подання податкових документів до органів ДФС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

Виключні підстави для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку визначені у пункті 4 розділу 6 додатку 1 до Інструкції.

Вказаним пунктом визначено, що контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадках ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованого або в разі зміни платником місця реєстрації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 21.02.2018 року у справі № К/9901/3535/17.

Внаслідок вказаного, аналізуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач відмовив у прийнятті податкової звітності з податку на додану вартість за відсутності законних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, обставини встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом, апелянтом не спростовано, внаслідок чого, всі наведені апелянтом доводи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24.09.2018 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Краспром" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправною дію,зобов'язання винити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

М.І. Кобаль