Постанова

від 01.12.2008 по справі 2-а-2065/2008

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-2065/2008 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2008 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Потеряйко С. А. при секретарі: Самченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Таращанської РДА про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги до Дня Перемоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Таращанської РДА про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги до Дня Перемоги, мотивуючи тим, що він має статус учасника війни, тому згідно з ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про статус Ветеранів Війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції ЗУ від 25.12.1998 року № 367 - 14 йому щорічно до 05 травня повинна надаватись одноразова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Вказана грошова допомога виплачувалася відповідачем не в повному обсязі, в зв’язку з чим недоплачена щорічна грошова допомога за період з 2003 року по 2007 рік становить 3367, 18 грн., яку просить суд стягнути з відповідача на його користь.

Просить звільнити його від сплати судового збору, як учасника війни.

В судове засідання представник позивача не з’явився про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте повідомив суд, що з’явитися не може за станом здоров’я, просить розглядати справу у його відсутність. Позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належно повідомлений, проте надав до суду заяву, в якій позов не визнає та просить розглядати справу без його участі та без застосування технічних засобів. Позов не визнає.

За згодою сторін суд розглядає справу без фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником війни та має право на пільги, встановлені законодавством України учасникам війни, що підтверджено копією посвідчення.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.98 p. N 367-XIV, щорічно до 5 травня учасникам війни, до яких віднесений позивач, виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Щорічну виплату разової грошової допомоги здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Згідно довідки № 5987 від 13.10.2008 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Таращанської райдержадміністрації, відповідач виплатив позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня: за 2003-2004 роки - 0 грн.; за 2005 рік в квітні місяці в розмірі 50 грн; за 2006 рік в квітні місяці в розмірі 50 грн; за 2007 рік в квітні місяці в розмірі 55 грн. Виплата зазначеної грошової допомоги проведена відповідно до постанови КМУ від 18 лютого 2004 p. N 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" із змінами і доповненнями, якою установлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.

Зважаючи на те, що законами України «Про державний бюджет України» на 2003 - 2004 роки виплату щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни не було передбачено, відповідач не виплачував позивачу вказану допомогу за даний період.

Статтею 34 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» установлено, що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни здійснюється у розмірі 50 гривень.

Статтею 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» установлено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни здійснюється у розмірі 50 гривень.

Законом України від 20.12.2005 p. N 3235-IV, дію частини п’ятої статті 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам війни.

Статтею 29 ЗУ Про державний бюджет України на 2007 рік установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" учасникам війни здійснюється у розмірі 55 гривень.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 p. N 6-рп/2007 положення статті 29 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 p. N 489-V дію частини п’ятої статті 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 p. N6-pn/2007 визнано неконституційним положення пункту 13 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частини п’ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частини третьої статей 61, 62, 63, 64 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає, що при прийнятті Законів України «Про державний бюджет» на відповідні роки, були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", права позивача на соціальний захист, зокрема на отримання щорічної разової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи вищенаведене, при визначенні розміру щорічної разової допомоги позивачу, як учаснику війни, суд вважає за необхідне застосовувати саме норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не законів України «Про державний бюджет» на вказані вище роки.

З цих же міркувань, а також, взявши до уваги положення ст. 64 Конституції України, при вирішенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача недоплаченої суми разової грошової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком за 2006 рік, суд вважає за необхідне керуватися положенням Конституції України, а не Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», яким дію частини п’ятої статті 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам війни.

Ч. 3 ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечити рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 - IV з 12 січня 2005 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму.

Постановою КМУ від 13.03.2002 року № 279 з 01.04.2002 року по 30.06.2003 року встановлено розмір мінімальної пенсії за віком 47, 30 грн. на місяць.

Законом України від 09.07.2003 року № 1058 - XIV з 01.04.2004 року по 11.01.2005 року встановлено розмір мінімальної пенсії за віком - 74, 54 грн..

Законом України «Про державний бюджет на 2005 рік» від 23.12.2004 року № 2285 - IV з 12.01.2005 року по

31.12.2005 року встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірі 332 грн..

Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235 - IV з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в розмірі 350 грн, з 01.04.2006 року по 30.09.2006 року - 359 грн., з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року - 366 грн.

Статтею 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня -387 грн., з 1 жовтня - 395 грн..

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений в наступних розмірах: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн., при цьому дана стаття доповнена, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 28 ЗУ „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч. 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410, 06 грн.; 415, 11 грн..

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов, стягнувши на користь позивача частково недоотриману допомогу за 2003 рік в розмірі 141, 90 грн (47, 30 х 3 - виплачені 0 грн); за 2004 рік в розмірі 223, 62 грн (74, 54 х 3 - виплачені 0 грн); за 2005 рік в розмірі 946 грн: (332 х 3 - виплачені 50 грн); за 2006 рік в розмірі 1027 грн: (359 х 3 - виплачені 50 грн.); за 2007 рік в розмірі 1175, 18 грн: (410, 06x3-виплачені 55 грн.). Всього 3513, 70 грн., а саме: (141, 90 грн. + 223, 62 грн. + 946 грн. + 1027 грн. + 1175, 18 грн. = 3513, 70 грн.).

Отже, суд вважає за можливе визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку щорічної допомоги до 05 травня за 2003 - 2007 роки, відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та стягнути на користь позивача недоотриману грошову допомогу за 2003 - 2007 роки в сумі 3513, 70 грн.

Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору як учасник війни.

Відповідно до рішення Таращанської міської ради Київської області від 16 жовтня 2008 року № 242-18-У «Про розгляд відношень, звернень та заяв» Управління праці та соціального захисту населення Таращанської РДА звільняється від сплати державного мита.

Указані обставини встановлено з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 17, 89, 99, 100, 121, 158-163, 185, 186 КАС України, ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.98 p. N 367-XIV, Законом України „Про Державний бюджет України на 2003 рік", Законом України „Про Державний бюджет України на 2004 рік", Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік", Законом України „Про державний бюджет на 2006 p.", Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік", рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року, Постановою КМУ від 13.03.2002 року № 279, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Таращанської райдержадміністрації щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком за 2003 - 2007 роки, відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», неправомірною.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоотриману разову грошову допомогу до 05 травня за 2003 - 2007 роки в розмірі 3513, 70 грн. (три тисячі п’ятсот тринадцять гривень 70 коп).

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього ппотягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.