Ухвала

від 21.09.2018 по справі 515/1354/18

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1354/18

Провадження № 6/515/2088/18

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Семенюк Л.А.,

за участю секретаря Унгурян Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Одеської області цивільну справу за поданням Татарбунарського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про розшук боржника фізичної особи - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2018 року виконуюча обов'язки начальника відділу Татарбунарського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 звернулася до суду із поданням, в якому просить суд вирішити питання щодо оголошення розшуку боржника фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні в Татарбунарському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження, відкрите за виконавчим листом № 2-160/2010, виданого 25.01.2012 року Татарбунарським районним судом Одеської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь Тузлівської НВК Татарбунарського району Одеської області на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у твердій грошовій сумі в розмірі по 300 грн.на кожну дитини, починаючи з 24.01.2011 року, до повноліття старшої дочки ОСОБА_5, тобто до 20.01.2016 року, але мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішення суду не виконується у зв'язку з ухиленням боржника від його виконання та не вжиття боржником заходів щодо виконання зобов'язання.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду подання сповіщались належним чином. Від в.о. начальника відділу ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Татарбунарському районному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження, яке відкрито на підставі виконавчого листа № 2-160/2010, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області 25.01.2012 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь Тузлівської НВК Татарбунарського району Одеської області на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у твердій грошовій сумі в розмірі по 300 грн. на кожну дитини, починаючи з 24.01.2011 року, до повноліття старшої дочки ОСОБА_5, тобто до 20.01.2016 року, але мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.(а.с.2).

Постановою державного виконавця Татарбунарського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 06.02.2012 року, відкрито виконавче провадження. (а.с.3).

Відповідно до відомостей Татарбунарського РС ГУ ДМС України в Одеській області від 03.04.2014 року (а.с.10), довідки Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 331/02-16 від 18.05.2018 року (а.с.9) боржник ОСОБА_1 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5, але за місцем своєї реєстрації не проживає.

Згідно розрахунку заборгованості (а.с.11-12), станом на 31 липня 2018 року за ОСОБА_1 існує заборгованість по аліментам у розмірі 74 117 грн. 63 коп. (а.с.14-16).

Також встановлено, що згідно відповідей на запити до Державного фіскальної служби України, Пенсійного фонду України, Державного центру зайнятості, щодо суб'єкта - відомості відсутні.

Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №125105561 від 24.05.2018 року (а.с.8), підтверджується, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,9304 га, кадастровий номер якої - 5125082700:01:001:0630, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На аркушах справи п'ять та шість містяться копії викликів боржника ОСОБА_1 до виконавчої служби, але доказів відправлення, а тим більш отримання їх боржником, до викликів не долучено.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно ст. 5 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок визначені виконавчим документом.

Згідно із ч. ч. 1, 4 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження , у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Із п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., вбачається, що перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно до статті 40 Закону, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи або дитини щодо: отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; отримання інформації щодо місця роботи боржника; отримання інформації про боржника з інших джерел. Організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Тобто, перш ніж звертатися до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, державний виконавець самостійно вживає заходів щодо встановлення місця проживання /перебування/ боржника.

На підтвердження відсутності боржника за місцем проживання державним виконавцем не додані докази, які містять інформацію про те, чи отримано боржником виклики до виконавчої служби. Таким чином, вважати боржника повідомленою про відкриття виконавчого провадження та зробити висновок про її ухилення від виконання судового рішення, суд не може.

Крім того, в матеріалах справи наявний лише один акт державного виконавця щодо виходу за адресою реєстрації боржника від 12.04.2018 року (а.с.10), який складений останнім перед зверненням до суду з поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1, вчинений через тривалий час з дня відкриття виконавчого провадження, інших матеріалів чи то інших дій щодо з`ясування його місцезнаходження, передбачених п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, в матеріалах виконавчого провадження не має, оскільки до подання їх не долучено.

Таким чином, судом встановлено, що державним виконавцем не були вжиті всі необхідні заходи, що передбачені Законом України Про виконавче провадження з метою встановлення місця перебування боржника ОСОБА_1

Підставою для звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника є відсутність відомостей про місце перебування та проживання боржника-фізичної особи.

Суд вважає, що державним виконавцем не надано будь-яких належних доказів про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, про виклик боржника до виконавчої служби та його ухилення від явки.

Тому, враховуючи вищевикладене та той факт, що державним виконавцем не надано суду доказів про ухилення боржника від сплати аліментів та не надано доказів того, що вжиті ним заходи на предмет встановлення місця перебування чи проживання боржника були достатніми і вичерпними, в задоволенні подання слід відмовити, що не позбавляє державного виконавця повторного звернення до суду з аналогічним поданням за умови вичерпання всіх передбачених законом заходів, направлених на встановлення місця знаходження боржника.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд зазначає, що розшук боржник є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст.8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п.33 рішення ЄСПЛ у справі "Фельдман проти України", за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося згідно із законом , не переслідувало легітимну ціль та було необхідним у демократичному суспільстві у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

Керуючись ст. ст. 258-260, 353, 354, 438 ЦПК України, ст. ст. 18, 36 Закону України Про виконавче провадження , суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Татарбунарського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про розшук боржника фізичної особи ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.А.Семенюк