Постанова

від 21.09.2018 по справі 574/712/18

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/712/18

Провадження № 3/574/186/2018

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року м. Буринь

Суддя Буринського районного суду Сумської області Куцан В.М., з участю секретаря Кошелєвої Н.В., прокурора Чуєва А.В., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Сумській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, депутата Буринської районної ради VII скликання, працюючого бухгалтером фермерського господарства Еліта , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ст.172-6 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Відносно ОСОБА_1 оперуповноваженим МРВ №3 Управління захисту економіки в Сумській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_3 складено адміністративний протокол, відповідно до якого ОСОБА_1, будучи депутатом Буринської районної ради VII скликання та, 29.01.2018 року отримавши у власність земельну ділянку площею 3,6590 га з кадастровим номером 5920986000:01:007:0097 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, нормативно-грошова оцінка якої становить 110 154 грн. 69 коп., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, в порушення вимог частини 2 статі 52 Закону України Про запобігання корупції не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції у десятиденний строк про такі суттєві зміни у його майновому стані шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за вищевикладених обставин не визнав повністю та пояснив, що право власності на вказану земельну ділянку було ним набуде 29.01.2018 року шляхом її успадкування. Оцінка вартості земельної ділянки не проводилася. При цьому, коли нотаріус до свідоцтва про право на спадщину за заповітом надав витяг про реєстрацію у спадковому реєстрі, в ньому зазначено загальну вартість майна 0,01 грн.. В подальшому він передав вказану земельну ділянку в оренду фермерському господарству Еліта і в договорі про оренду землі була встановлена нормативно-грошова оцінка 110154 грн. 69 коп., яка необхідна була для визначення розміру орендної плати. Дійсна вартість ділянки не встановлювалась.

Вислухавши покази особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, який просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, доводи захисника ОСОБА_2, який вважав, що провадження в справі підлягає закриттю, дослідивши надані докази та давши їм оцінку, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) повинна оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Диспозицією ч. 2 ст.172-7 КУпАП передбачена відповідальність, в тому числі, за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Частиною 2 ст.52 Закону України Про запобігання корупції встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

В судовому засіданні встановлено, що 29.01.2018 року ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Конотопського нотаріального округу Сумської області ОСОБА_4, яке в цей же день було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, набув право власності на земельну ділянку площею 3, 6590 га з кадастровим номером 5920986000:0 1 :00 7 :00 97 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується з свідоцтвом про право на спадщину, витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі, витягом про реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Вартість успадкованого майна у свідоцтві про право на спадщину не вказана, а згідно витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі №50715431 від 29.01.2018 року, в графі Загальна вартість майна записано 0,01 грн..

Інших належних та допустимих доказів, які б визначали вартість земельної ділянки суду не надано.

Між тим, статтею 1 Закону України Про оцінку землі встановлено, що вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець.

Статтею 5 цього Закону передбачено , що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них

проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.

Однак , особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не встановила чи проводилася оцінка землі на момент набуття права власності на нерухоме майно, чи була відома його вартість суб'єкту декларування.

Посилання в даному випадку на нормативну грошову оцінку земельної ділянки є безпідставне, оскільки витяг з нормативно-грошової оцінки землі матеріали справи не містять, а договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_1 та СФГ Еліта , державна реєстрація якого проведена 09.02.2018 року, не доводить, вказані обставини, оскільки в ньому нормативно - грошова оцінка в розмірі 110154 грн. 69 коп. використана для визначенні розміру орендної плати.

При цьому не встановлено, що саме ця нормативна грошова оцінка землі якимось чином застосовувалася і станом на 29.01.2018 року на момент набуття права власності суб'єктом декларування.

Застосування нормативної оцінки земель при притягненні особи до адміністративної відповідальності також є безпідставним, оскільки це не передбачено положеннями Закону України Про оцінку землі , а відомості про проведення експертної грошової оцінки також суду не надані.

Таким чином факт перевищення вартості отриманої у спадщину земельної ділянки встановленої законом межі для виникнення обов'язку з повідомлення про суттєву зміну майнового стану недоведений належними і допустимими доказами та є суперечливим.

При цьому необхідно звернути увагу і на те, що відповідно до роз'яснень щодо застосування окремих положень закону Про запобігання корупції стосовно заходів фінансового контролю, затверджених рішенням № 3 від 11.08.2016 р. Національне Агентство Запобігання Корупції України, зазначило, що закон не вимагає від суб'єкта декларування проводити оцінку майна з метою заповнення декларації.

Згідно з пунктом 5 правил заповнення форми повідомлення, що є складовою Форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування затвердженої рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 961/29091, доходи та видатки на придбання майна суб'єкта декларування відображаються у грошовій одиниці України.

Вартість майна, що було придбано суб'єктом декларування, зазначається у грошовій одиниці України відповідно до останньої грошової оцінки майна або - якщо така оцінка не проводилася чи її результати не відомі суб'єкту декларування - на момент набуття майна у власність (як зазначено в документі, на підставі якого було набуто право власності ).

Як встановлено вище, свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 29.01.2018 року не містить визначення вартості успадкованого майна.

Відповідно до ст.28 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції (набрала чинності для України 01.01.2010 р.) усвідомлення, намір або умисел, які необхідні як елементи будь-якого злочину, визначеного цією Конвенцією, можуть бути встановлені з об'єктивних фактичних обставин справи.

Склад правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП є формальним, оскільки обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія, умисне несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести в діях особи умисел на несвоєчасне повідомлення. Однак, жодного доказу на підтвердження в діях ОСОБА_1 умислу, направленого на порушення ч.2 ст.52 Закону України Про запобігання корупції або на порушення вимог фінансового контролю, протокол про адміністративне правопорушення не містить і доводи останнього в судовому засіданні не були спростовані.

Бланкетна диспозиція ч.2 ст.172-6 КпАП відсилає до іншого нормативно-правового акту, яким є розділ 7 Закону України Про запобігання корупції і кореспондується із ч.2 ст. 52 цього Закону, яка у свою чергу передбачає конкретні зобов'язання. Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (п.31, рішення по справі Ракевич проти Росії (Rakevich v. Russia); п.109, рішення по справі Церква Бесарабської Митрополії та інші проти Молдови (Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova); п.53, рішення по справі Єлоєв проти України (Yeloyev v. Ukraine) та п.19, рішення по справі Новік проти України (Novik v. Ukraine), за вказаних вище обставин слід також враховувати і принцип правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права і згідно якого закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку .

У цьому аспекті слід звернути увагу і на рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 року у справі Щокін проти України , яким визначено концепцію якості закону, зокрема вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу якості закону. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Частиною 1 статті 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і порядку, встановлених законом.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи із змісту ст.8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, положення ст.62 цього Закону розповсюджуються і на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Керуючись ст.ст.247,283-285 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.М.Куцан