АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/796/7286/201 Головуючий у 1-й інстанції: Макаренко І.О.
761/39157/17-ц Доповідач: Чобіток А.О.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
17 вересня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:
головуючого - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.
при секретарях - Казанник М.М., Шепель К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 липня 2018 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
У лютому 2016 року ПАТ ВіЕс Банк звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитними договорами №KF30313 від 06.02.2006 року, №KF30483 від 23.08.2006 рок та №KF30596 від 21.02.2007 року.
Ухвалою від 04.10.2017 року суд першої інстанції, керуючись ст. 126 ЦПК України в редакції 2004 року, роз'єднав позовні вимоги, виділивши в самостійне провадження зокрема і вимогу про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором №KF30596 від 21.02.2007 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 липня 2018 року позов ПАТ ВіЕс Банк про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором №KF30596 від 21.02.2007 року залишено без розгляду.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду ПАТ ВіЕс Банк подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити до Шевченківського районного суду міста Києва для продовження розгляду. Вважає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, заявник зазначає, що представник позивача кожного разу з'являвся в судові засідання. 08.05.2018 року представник позивача був присутнім в судовому засіданні, однак воно здійснювалося без проведення звукозапису та було відкладено на 03.07.2018 року, після чого представник підписав розписку, яка міститься в матеріалах справи. 03.07.2018 року судове засідання не відбулось через зайнятість суду в інших справах.
Крім того, зазначає, що 03.02.2016 р. ПАТ ВіЕс Банк пред'явив позов до ОСОБА_1, ТОВ Українсько-Китайський торговий дім , ТОВ Промкомплект , ТОВ Індустрія-Днепр про стягнення заборгованості. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04.10.2017 р. позов роз'єднано на дві окремі справи за № №761/43325/17 та 761/39157/17. До роз'єднання позову по справі № 761/3866/16 в окремі справи, представником позивача 26.07.2017 р. було подано заяву про розгляд справи за його відсутності, яка після роз'єднання позову фактично стосувалася справ за № №761/43325/17 та 761/39157/17, однак суд не врахував наведених обставин.
Перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, Апеляційний суд міста Києва, який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що до суду з позовними вимогами до відповідача за трьома кредитними договорами позивач звернувся в лютому 2016 року.
Верховний Суд України в Постанові № 2Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції роз'яснив, що у разі роз'єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія пред'явленого позову.
Відповідно до підпункту 2.3.30 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016 року N 58 ) у разі роз'єднання (виділення) судових справ виділена в окреме провадження судова справа не підлягає автоматизованому розподілу, реєструється як така, що надійшла вперше, та передається судді, яким ухвалено рішення про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення в окреме провадження.
Ухвалою від 04.10.2017 року суд першої інстанції в складі суду під головуванням головуючого судді Макаренко І.О. роз'єднав позовні вимоги ПАТ ВіЕс Банк до відповідача за вимогою про стягнення боргу за кредитним договором №KF30596 від 21.02.2007 року.
Не врахувавши роз'яснення Верховного Суду України про те, що підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія пред'явленого позову, суд першої інстанції 08.12.2017 року відкрив провадження за вимогою ПАТ ВіЕс Банк до відповідача за вимогою про стягнення боргу за кредитним договором №KF30596 від 21.02.2007 року, хоча провадження за вказаною вимогою вже відкрито у 2016 році.
Отже в провадженні суду першої інстанції дана справа перебуває майже два з половиною років.
Відповідно до ст. ст. 223, 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Залишаючи 03 липня 2018 року позов ПАТ ВіЕс Банк про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором №KF30596 від 21.02.2007 року без розгляду з підстав неявки представника позивача в судові засідання 08.05. та 03.07.2018 року, відсутністю заяв про розгляд справи у його відсутність, суд виходив з того, що представник позивача без поважних причин не з'явився в судові засідання, будучи належним чином повідомленим про дату розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що після роз'єднання вимог ПАТ ВіЕс Банк , розгляд справи призначався судом п'ять разів: 18.12.2017 року, 16.02.,04.04., 08.05.,03.07.2018 року.
03.04.2018 року представником ПАТ ВіЕс Банк подано заяву про заміну сторони.
Після судового засідання, яке відбулось 04.04.2018 року, в якому суд прийняв до відома заяву про заміну сторони та надав час для подання відповідної заяви новим позивачем, міститься розписка, відповідно до якої представники позивача та відповідача повідомлені про дату розгляду справи на 08.05.2018 року.
08.05.2018 року секретарем судового засідання Триндюк А.М. складено довідку про те, що в зв'язку з неявкою у судове засідання сторін у вказаний день фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Разом з тим, за вказаною довідкою слідує розписка, відповідно до якої представники позивача та відповідача повідомлені про дату розгляду справи на 03.07.2018 року.
Обидві зазначені розписки не місять дати їх заповнювання представниками сторін.
03.07.2018 року секретарем судового засідання Триндюк А.М. складено довідку про те, що в зв'язку з неявкою у судове засідання сторін у вказаний день фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
У цей же день, 03.07.2018 року, суд першої інстанції ухвалив судове рішення про залишення позову ПАТ ВіЕс Банк без розгляду.
Проте суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, оскільки суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду не звернув увагу на те, що розгляд даної справи протягом двох з половиною років відбувався не лише з причин неявки позивача, 03.04.2018 року позивачем було подано заяву про заміну позивача, яка судом по суті не розглядалась.
Крім того, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання щодо законності оскаржуваної ухвали вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 247 ЦПК України, технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 248 ЦПК України, у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.
Логічний та системний аналіз зазначених норм закону свідчить про те, що протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання обов'язково, оскільки він фіксує процесуальні дії суду, тобто є основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи.
Навіть у разі неявки учасників справи, протоколом судового засідання фіксується відповідне процесуальне судове рішення щодо подальшого перебігу справи ( відкладення справи чи перерва з зазначенням дати, розгляд справи у відсутність учасників справи та інше).
Частина 2 ст. 247 ЦПК України вказує на те, що в разі неявки всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Будь-яких норм про те, що в разі неявки учасників справи чи в разі несправності звукозаписувального технічного засобу, протокол судового засідання не ведеться Цивільний процесуальний кодекс України не містить.
Провівши судові засідання 08.05. та 03.07.2018 року без ведення протоколу судового засідання, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не фіксував перебіг судового розгляду справи, що позбавляє суд апеляційної інстанції перевірити аргументи апеляційної скарги ПАТ ВіЕс Банк про те, що він з'являвся в судові засідання, проте вони відбувалися без проведення звукозапису .
Якби судом першої інстанції вівся протокол судового засідання як того вимагають норми процесуального права, то учасники мали б право подати на нього письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису відповідно до ст. 249 ЦПК України.
Також суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити і аргументи апеляційної скарги позивача про те, що ним у первісне провадження подавалась заява про розгляд справи у відсутність позивача, оскільки роз'єднавши вимоги позивача після того як справа вже розглядалась значний проміжок часу, судом першої інстанції до даного провадження долучено лише копію позовної заяви та копію кредитного договору №KF30596 від 21.02.2007 року.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги є суттєвими та такими, що заслуговують на увагу, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 268, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 липня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий : Судді:
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2018 |
Оприлюднено | 25.09.2018 |
Номер документу | 76647043 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд міста Києва
Чобіток Алла Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні