Ухвала

від 14.09.2018 по справі 335/10211/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/10211/18 1-кс/335/6775/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

14 вересня 2018 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням в порядкуст. 174 КПК Українипро скасування арешту майна, в якому просила:

скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2017 року (справа № 335/14108/17 провадження 1-кс/335/9469/2017) на майно, вилучене під час проведення обшуку 09.11.2017 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбук сіро чорного кольору НР № 2CE2350T37, батарея CT: 6CGFQ02WY20F8X.

В обґрунтуваннядоводів клопотаннясторона заявника вказує, що вилучене майно, не має жодного доказового значення у кримінальному провадженні, в рамках якого воно було вилучено, оскільки не визнавалось речовим доказом, а тому в силу ч. 2 ст. 174 КПК України вважають, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Тому заявник вважає, що існують передбачені законом підстави для скасування арешту вище переліченого майна.

В судовому засіданні представник заявника підтримав клопотання.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо скасування арешту та вказав, що підстави, які слугували для накладення арешту на майно на даний час продовжують існувати, а відтак і актуальність арешту майна залишається в силі.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви, з яких слідчий суддя виходить при постановлені ухвали.

Судовим розглядомвстановлено,що ухвалоюслідчого суддіОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя від07грудня 2017 рокузадоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Запорізької області молодшого радника юстиції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42017080000000086, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 лютого 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України про арешт майна, та накладено арешт на майно, вилучене 09.11.2017 під час санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбук сіро чорного кольору НР № 2CE2350T37, батарея CT: 6CGFQ02WY20F8X.

Як вбачаєтьсяз матеріалівпровадження,прокурор звернувсядо слідчогосудді зклопотанням проарешт майна,в обґрунтуванняякого зазначив,щодосудове слідство вважає, що зазначене майно використовується як засіб вчинення злочину та містить на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення та доказом скоєння злочину.

В обґрунтування матеріалів клопотання прокурор посилався також на те, що прокуратурою Запорізькоїобласті здійснюєтьсяпроцесуальне керівництводосудовим розслідуваннямвідносно Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Снабавіапром» (код ЄДРПОУ 38664831) за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

Досудовим слідствомвстановлено,що службовимиособами ТОВ«Снабавіапром» (код ЄДРПОУ 38664831) в період з 01.05.2015 по 30.11.2016 здійснено низку безтоварних взаємовідносин по придбанню ТМЦ (робіт, послуг) в розрахунок яких, на поточні рахунки транзитно-конвертаційних підприємств, які мають ознаки ризику, а саме: ТОВ „Картеле (ЄДРПОУ 40392925), ТОВ „Охланд Компані (ЄДРПОУ 40393049), ТОВ „Юлкон Компані (ЄДРПОУ 40260781), ТОВ „Інтраст Інвест груп (ЄДРПОУ 40625325) та ТОВ „Атлета (ЄДРПОУ 39429726), перераховано кошти в сумі 4 022 тис.грн. ПДВ.

09.11.2018 року було проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено: ноутбук сіро чорного кольору НР № 2CE2350T37, батарея CT: 6CGFQ02WY20F8X.

Прокурор вважав за необхідне накласти арешт на вилучене в ході обшуку майно, посилаючись на те, воно відповідає критеріям, передбаченим ст.98, ч. 2 ст.167 КПК України, містить на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим звернувся до суду із вказаним клопотанням про арешт майна.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З матеріалів доданих до клопотання випливає, що підставою для накладення арешту на майно орган слідства зазначав збереження речового доказу, що передбачає доведення відповідності даного майна визначеним ст. 98 КПК України критеріям речового доказу і наявністю ризиків щодо знищення речового доказу.

Надані матеріали кримінального провадження не містять відомостей і обґрунтування відповідності вилученого майна під час проведення обшуку за місцем проживання заявника за адресою: АДРЕСА_1 ,критеріям ст. 98 КПК України, що усуває можливість застосування такого виду обтяження як арешт майна.

При розгляді клопотання ОСОБА_5 в порядку ст. 174 КПК України прокурором також не надано будь-яких відомостей з приводу наведених обставин.

Крім того, в клопотанні зазначалося, що вилучене майно має статус речового доказу, однак відповідна постанова в матеріалах кримінального провадження відсутня.

Прокурор всудовому засіданнінадав пояснення,що вилученев ходіобшуку майно,заадресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбук сіро чорного кольору НР № 2CE2350T37, батарея CT: 6CGFQ02WY20F8X речовим доказом у кримінальному провадженні № 42017080000000086 не визнавалось.

Отже, на переконання слідчого судді, орган досудового розслідування, не надав відповідних доказів, що означене майно є предметом протиправної діяльності, а метою накладення арешту є, зокрема, збереження речового доказу.

Отже, ініціатор клопотання не довів правової підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання, відсутні докази, що вилучене майноза адресою: АДРЕСА_1 ,набуте кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тому існування правової підстави для арешту зазначеного майна з метою збереження речових доказів спростовується.

Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння особи майном та обумовлювали арешт її майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3,9,22,98,167,170,171,172,173,174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2017 року (справа № 335/14108/17 провадження 1-кс/335/9469/2017) на майно, вилучене під час проведення обшуку 09.11.2017 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Ноутбук сіро чорного кольору НР № 2CE2350T37, батарея CT: 6CGFQ02WY20F8X.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1