Справа № 2240/2436/18
РІШЕННЯ
іменем України
21 вересня 2018 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Господар" про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Господар" податковий борг по єдиному податку в розмірі 9721,38 грн.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі. За відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку в сумі 9721,38 грн.
Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути з відповідача примусово в сумі 9721,38 грн., на користь Державного бюджету України.
Ухвалою від 23.07.2018 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до статті 263 КАС України, надав відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
У встановлений судом строк, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно даних ГУ ДФС у Хмельницькій області за відповідачем рахується податковий борг в сумі 9721,38 грн., по єдиному податку з юридичних осіб, дана заборгованість виникла на підставі поданих відповідачем податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за 1 квартал 2017 року від 24.05.2017 року в сумі 8 440,39 грн., (з врахуванням переплати в сумі 4939,61 грн.), та податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за півріччя 2017 року від 17.07.2017 року в сумі 1 280,99 грн.
Пунктом 15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. пп. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктами 36.1, 36.2, 36.3 ст.36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 ст.57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.
Враховуючи, що сума податкового зобов'язання є узгодженою та не сплачена своєчасно відповідачем, вона набула статусу податкового боргу.
Суд встановив, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 9721,38 грн., по єдиному податку з юридичних осіб, що підтверджується копією податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) від 24.05.2017 року в сумі 8 440,39 грн., (з врахуванням переплати в сумі 4939,61 грн.), копією податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) від 17.07.2017 року в сумі 1280,99 грн., копією податковою вимогою форми "Ю" № 1397-17 від 12 жовтня 2017 року, довідкою про заборгованість.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення боргу, у відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України на адресу відповідача надіслано податкову вимогу форми "Ю" № 1397-17 від 12 жовтня 2017 року, яка була надіслана відповідачу 17 жовтня 2017 року.
Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов'язанням відповідачем суду не надано.
Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 9721,38 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Господар" на користь Державного бюджету України податковий борг по єдиному з юридичних осіб в сумі в сумі 9 721,38 грн., (дев'ять тисяч сімсот двадцять одну гривню тридцять вісім копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Позивач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Господар" (вул. Центральна, 2А, кв. 41,Чемерівці,Чемеровецький район, Хмельницька область,31600 , код ЄДРПОУ - 37330112)
Головуючий суддя В.К. Блонський
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2018 |
Оприлюднено | 25.09.2018 |
Номер документу | 76649637 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Блонський В.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні