Рішення

від 20.09.2018 по справі 904/3179/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2018 Справа № 904/3179/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійські вогнетриви" (71652, Запорізька область, Василівський район, село Підгірне, вул. Лісова, буд. 1)

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, буд. 18-б)

про стягнення 55 733,49 грн. інфляційних втрат та 13 976,00 грн. 3% річних

Суддя Бондарєв Е.М.

Секретар судового засідання Найдьонов Є.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність від б\н від 27.02.2017

Від відповідача: ОСОБА_2 довіреність №26 від 31.01.2018

CУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійські вогнетриви" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 16.07.2018 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" 69709,49 грн., з яких:

- 55 733,49 грн. інфляційні втрати за період з травня 2017 року по травень 2018 року;

- 13 976,00 грн. 3% річних за період з 20.04.2017 по 25.05.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 у справі № 904/1315/17, яке було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2017, задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійські вогнетриви" до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення 389 600,00 грн. - основного боргу, 19 716,26 грн. - інфляційних втрат, 9 544,05 грн. - 3% річних, 6 282,91 грн. - частину витрат по сплаті судового збору. Отже, загальна сума стягнення складає 425 143,22 грн. Рішення суду про стягнення 425143,22 грн. набрало чинності 20.04.2017. Відповідачем була погашена сума заборгованості лише 25.05.2018 шляхом примусового виконання, то весь цей час відповідач користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час, в зв'язку з інфляційними процесами в державі. Позивач вважає за доцільне розрахувати інфляційні втрати та три проценти річних виходячи з суми заборгованості встановленої в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 у справі № 904/13315/17, а саме 425 143,22 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2018 відкрито провадження у справі №904/3179/18 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на на 07.08.2018.

Відповідач згідно відзиву проти задоволення позовних вимог заперечує частково, посилаючись на те, що позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат в розмірі 55 733,49 та 3% річних в сумі 13 976,00 грн. на загальну суму 425 143,22 грн., яка включає в себе:

- 389 600,00 грн. основний борг;

- 19 716,26 грн. інфляційних втрат;

- 9 544,05 грн. 3% річних.

Разом з тим, позивач вправі здійснювати нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму основного зобов'язання 389 600,00 грн. за договором поставки №14-0470-02 від 04.03.2014 яка підлягає стягненню за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 по справі №904/1315/17.

Окрім того, відповідач надає копію платіжного доручення №1 від 23.05.2018 про погашення суми заборгованості за виконавчим документом та сплати винагороди приватному виконавця й витрат виконавчого провадження. Щодо нарахування позивачем 3% річних у сумі 13 976,00 грн. за період з 20.04.2017 по 25.05.2018 відповідач зазначає, що ним 23.05.2018 було сплачено заборгованість по виконавчому документу в повному обсязі, тому на думку відповідача нарахування суми 3% річних повинно розраховуватися за період з 20.04.2017 по 22.05.2018.

Таким чином, відповідач просить суд відмовити в задоволенні інфляційних втрат у сумі 4 695,89 грн. та у сумі 1 231,28 грн. 3% річних.

У судовому засіданні 07.08.2018 оголошувалася перерва до 20.09.2018.

20.09.2018 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 12 744,72 грн. 3% річних та 51 074,01 грн. втрат від інфляції.

Представник позивача з'явився у судове засідання, підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача з'явився у судове засідання, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.09.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

04.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", яке в подальшому змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таврійські вогнетриви" (далі - постачальник, позивач) було укладено договір поставки № 14-0470-02 (далі - договір, а.с.13-15), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця вогнетривку продукцію, а покупець прийняти та сплатити за неї визначену договором грошову суму (пункт 1.1 договору).

На виконання умов договору, позивач здійснив поставку узгодженої у специфікаціях № 5 та № 6 продукції відповідачу на суму 759 600 грн. 00 коп.

При цьому, відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасного розрахунку за поставлений в період з 13.04.2016 по 02.11.2016 товар у повному обсязі не виконав, оплативши поставлений у вказаний період товар лише частково.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 у справі №904/1315/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійські вогнетриви" с. Підгірне Запорізької області до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" м. Кам'янське, Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за договором поставки № 14-0470-02 від 04.03.2014 у загальному розмірі 427 323 грн. 91 коп. позов задоволено частково та стягнуто відповідача 389 600,00 суми основного боргу, 19 716,26 грн. інфляційних втрат та 9 544,05 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач виконав рішення господарського суду Дніпропетровської області №904/1315/17 у справі 23.05.2018 , про що надано в матеріали справи копію платіжного доручення №1 від 23.05.2018 про перерахування 467 708,54 грн.

Позивач звернувся з позовом, та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 12 774,72 грн. 3% річних за період з 20.04.2018 по 23.05.2018 та 51 074,01 грн. втрат від інфляції за період травень 2017-травень 2018.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши правильність нарахування заявлених до стягнення сум, за визначений позивачем період, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача 12 774,72 грн. 3% річних за період з 20.04.2018 по 23.05.2018 та 51 074,01 грн. втрат від інфляції за період травень 2017-травень 2018.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки позов задоволено.

Керуючись статтями 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат (51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул. Соборна, 18Б; код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійскі вогнетриви" (71652, Запорізька області, с. Підгірне, вул. Лісова, буд. 1, ЄДРПОУ 37467545) суму 12 774,72 грн. 3% річних, 51 074,00 грн. інфляційних втрат та судовий збір в розмірі 1 762,00 грн., про що видати наказ.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.09.2018

Суддя Е.М.Бондарєв