Рішення

від 24.09.2018 по справі 904/3311/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2018м. ДніпроСправа № 904/3311/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАЙН", м.Дніпро

про стягнення боргу по договору поставки, штрафних санкцій, пені та річних в сумі 10900,03 грн.

Суддя Красота О.І.

Без участі представників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАЙН" і просить суд стягнути 9 356,04 грн. - боргу, 295,50 грн. - пені, 935,60 грн. - 10% штрафу, 312,89 грн. - 36% річних та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором №134/17 від 19.10.2017р. в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, поштове відправлення №4903815169489 повернуто на адресу суду з позначкою «адресат вибув», в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" (далі-постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАЙН" (далі-Відповідач, покупець) було укладено Договір поставки № 134/17 (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, подавляти продукцію виробничо-технічного та побутового призначення, з найменуванням, зазначеним у видаткових накладних, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати й оплачувати в кількості, асортименті, цінам відповідно до підписаних сторонами видаткових накладних.

Згідно з пунктом 2.1 Договору, ціна та кількість товару вказані у видатковій накладній на кожну окрему партію товару, що оформлена належним чином.

На виконання умов Договору, Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 21 688,32 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № АСТ7152 від 20.02.2018р. на суму 10 144,50 грн.;

- № АСТ18742 від 11.05.2018р. на суму 5 688,06 грн.;

- № АСТ22489 від 06.06.2018р. на суму 5 855,76 грн. (а.с.11-12).

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що строк оплати товару, що поставляється, становить 7 календарних днів від дати поставки кожної партії товару.

Відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 12 332,28 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.13).

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 9 356,04 грн.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 9 356,04 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.5.2 Договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 9 356,04 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.5 Договору, у випадку недотримання умов оплати, що передбачені п. 5.2 Договору, постачальник має право нарахувати покупцеві пеню, розраховану від суми простроченої сплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка є дійсна на час нарахування пені, за кожний прострочений день оплати.

Згідно з п. 8.6 Договору, покупець, який прострочив оплату товару більш ніж на 10 календарних днів, повинен виконати свої зобов'язання та сплатити штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 295,50 грн. за період з 14.06.2018р. по 18.07.2018р. та штраф 10% у розмірі 935,60 грн.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, однак є меншим ніж сума, яка розрахована судом та з цього приводу суд вважає, що вказана вимога також повинна бути задоволена саме в сумі вимог Позивача у розмірі 295,50 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок штрафу 10%, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача штрафу 10% у розмірі 935,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, Позивачем нараховано Відповідачу 36% річних у розмірі 312,89 грн. за період з 14.06.2018р. по 18.07.2018р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 8.6 Договору, покупець сплачує 36% річних як боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Суд, перевіривши правильність розрахунку 36% річних, зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, однак є меншим ніж сума, яка розрахована судом та з цього приводу суд вважає, що вказана вимога також повинна бути задоволена саме в сумі вимог Позивача у розмірі 312,89 грн.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 549, 610-612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЛАЙН" (49000, м. Дніпро, вул. Гомельська, буд. 59; код 40998399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" (02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203, літ. 1А; код 39393590) заборгованість у розмірі 9 356,04 грн., пеню у розмірі 295,50 грн., 36% річних у розмірі 312,89 грн., штраф 10% у розмірі 935,60 грн., судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

24.09.2018

Повне рішення складено 24.09.2018