Рішення

від 13.09.2018 по справі 910/861/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.09.2018Справа № 910/861/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Жука В.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКБ Центр

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство з підбору автомобілів Консалт-Авто

треті особи Навчальне виробничо-торгівельне підприємство Віра-Надія-Любов Спілки інвалідів м. Червонограда Січ , Товариство з додатковою відповідальністю Альянс Україна

про стягнення 1635429,18 грн.

Представники сторін:

від позивача - Дробот О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи-1 - не з'явився;

від третьої особи-2 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю АКБ Центр звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство з підбору автомобілів Консалт-Авто , треті особи - Навчальне виробничо-торгівельне підприємство Віра-Надія-Любов Спілки інвалідів м. Червонограда Січ , Товариство з додатковою відповідальністю Альянс Україна про стягнення 1635429,18 грн., вартості втраченого вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору №4/11-14 від 02.10.2014 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом, на підставі Заявки позивача на експедиторське обслуговування №28/11-17 від 28.11.2017, відповідач взяв на себе зобов'язання з перевезення придбаного позивачем вантажу (стартерних акумуляторних батарей) загальною масою 23000 кг., на адресу позивача з Чехії, через прикордонний перехід Ягодин, вантаж у строк з 30.11.2017 по 04-05.12.2017 автомобілем Вольво д.н.з.НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.з.НОМЕР_2.

В ході здійснення перевезення вантажу належний позивачу вантаж на загальну суму 46277 Євро було втрачено, та відповідно, станом на момент звернення позивача із розглядуваним позовом до суду не доставлено.

Так, оскільки умовами укладеного між сторонами договору та положеннями чинного законодавства передбачено відповідальність експедитора за збереження вантажу під час його перевезення, позивач просить суд стягнути на свою користь суму збитків в розмірі вартості втраченого вантажу в сумі 46277 Євро, що еквівалентно 1635429,18 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, разом з тим, в ході розгляду справи через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав відзив на позову в якому в повному обсязі заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що дійсно між сторонами було укладено Договір №4/11-14 від 02.10.2014 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого останній зобов'язався здійснити перевезення належного позивачеві вантажу. Так в ході виконання відповідачем вказаного договору останнім було залучено для виконання перевезення Навчальне виробничо-торгівельне підприємство Віра-Надія-Любов Спілки інвалідів м. Червонограда Січ про що між сторонами було укладено Договір №29/11 від 29.11.2017, відповідно до якого перевізник взяв на себе зобов'язання виконати зазначене перевезення вантажу. Так відповідач не заперечує того факту, що належний позивачу вантаж до теперішнього часу не доставлений останньому, у зв'язку з чим відповідачем було подано до правоохоронних органів заяву про вчинення кримінального правопорушення. Відтак, за твердженнями відповідача, останнім було вжито всіх необхідних заходів для належного виконання укладеного з позивачем договору, у зв'язку з чим, відповідач вважає, що у даному випадку відповідальною особою за завдання позивачу збитків є перевізник. На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи 1 - Навчального виробничо-торгівельного підприємства Віра-Надія-Любов Спілки інвалідів м. Червонограда Січ в судове засіданні не з'явився, разом з тим, у поданих до суду письмових поясненнях по справі зазначив, що Договір №29/11 від 29.11.2017 на транспортно-експедиційне обслуговування з боку третьої особи підписано генеральним директором ОСОБА_3, проте останнім вказаний договір не підписувався, що зокрема, встановлено слідством.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство з підбору автомобілів Консалт-Авто (відповідач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю АКБ Центр (позивач, клієнт) укладено Договір №4/11-14, відповідно до умов якого, експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта організувати перевезення вантажу клієнта автомобільним транспортом відповідно до умов чинного законодавства України, положень Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв, Конвенції про транспортування небезпечних вантажів, а також на підставі погодженої сторонами заявки на організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом, яка є невід'ємною частиною даного договору. Форма Заявки, зазначена в додатку №1 до даного договору, є обов'язковою для дотримання сторонами (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, на кожне перевезення оформлюється заявка, яка складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою клієнта із проставленням відбитка круглої печатки клієнта, і передається експедитору за допомогою факсимільного зв'язку та є невід'ємною частиною договору. Оригінал заявки невідкладно передається клієнтом експедитору шляхом відправлення на адресу місцезнаходження експедитора, вказану у даному договорі, або в інший спосіб, погоджений сторонами.

Згідно з п.3.4 Договору, експедитор вправі в рамках цього договору залучати третіх осіб до виконання свого зобов'язання за цим договором. При цьому без спеціального доручення клієнта від свого імені чи від імені клієнта здійснювати юридично значимі і інші фактичні дії із третіми особами для належного виконання доручення клієнта з організації перевезення вантажів.

Пунктом 4.1.9 Договору визначено, що клієнт зобов'язаний оплатити експедитору вартість послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажу.

Відповідно до п.4.2.3 Договору експедитор зобов'язується нести відповідальність перед клієнтом за збереження вантажу під час транспортування в межах, встановлених даним договором, положеннями чинного законодавства України або міжнародно-правовими нормами, які стосуються міжнародних автомобільних перевезень вантажів.

За умовами п.4.2.5 Договору, експедитор зобов'язується перевіряти відповідність заповнення товаросупровідних документів (інвойсів, пакувальних листів, сертифікатів та ін.) у тому числі CMR, ТТН та TIR-CARNET.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що ціна договору складається із вартості наданих за договором послуг, яка обумовлюється сторонами в заявці, що є невід'ємною частиною цього договору і коригується за фактично здійсненими обсягами перевезення та/або залежно від наявності додаткових документально-підтверджених витрат експедитора, пов'язаних з виконанням даного договору, при підписанні акту приймання-передачі наданих послуг. Документи, що підтверджують фактично здійснені обсяги перевезення та наявність додаткових витрат експедитора, є визначальними при визначенні вартості послуг в акті приймання-передачі наданих послуг.

Клієнт оплачує послуги експедитора на підставі погодженої сторонами заявки, згідно з виставленим рахунком (п.5.2 Договору).

Відповідно до п.5.3 Договору, остаточні розрахунки між сторонами з урахуванням положень п.5.1 даного договору здійснюються на підставі акта наданих послуг протягом до 7 банківських днів з моменту отримання оригіналів повного комплекту документів.

Умовами п.6.7 Договору сторони погодили, що у разі втрати або знищення вантажу/ частини вантажу під час здійснення перевезення відповідальність експедитора встановлюється у межах, визначених чинним законодавством України або міжнародними нормативними актами.

Згідно з п.10.1 Договору, даний договір набирає сили з моменту підписання і діє до 21.12.2014 або до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов'язків. Строк дії договору автоматично пролонгується на один рік на тих же умовах за умови, якщо жодна із сторін не повідомить іншу про припинення договору за тридцять днів до дати його закінчення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору було надано відповідачу Заявку №28/11-17 від 29.11.2018 на транспортно-експедиційне обслуговування.

Із вказаної заявки вбачається, що маршрут перевезення вантажу з Чехії до України, дата завантаження - 30.11.2017, дата доставки вантажу - 04-05.12.2017, найменування вантажу - стартерні акумуляторні батареї - 23000 кг., продавець - Johnson Controls Autobatterie GmBH Ц Co.RGaA (CZ), адреса завантаження - Nadrazni 295. Zakupy u Ceske Lipy. 471 23. Czech Republik, прикордонний перехід - Ягодин, вантажоодержувач - ТОВ АКБ Центр , автомобіль - Вольво НОМЕР_3, водій - ОСОБА_4.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи міжнародної товарно-транспортної накладної CMR103836 вбачається, що 30.11.2017 в Чехії за адресою: Nadrazni 295. Zakupy u Ceske Lipy. 471 23. Czech Republik було здійснено завантаження акумуляторними батареями загальною масою 21634 кг. автомобіля Вольво НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2.

Факт повної оплати товару позивачем підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення в іноземній валюті від 29.11.2017 на суму 46277,88 Євро.

Спір у даній справі виник внаслідок втрати відповідачем належного до перевезення вантажу, відтак позивач просить стягнути з відповідача 46277 Євро, що еквівалентно 1635429,18 грн. шкоди, завданої внаслідок викрадення вантажу оскільки відповідальність за збереження вантажу під час доставки у відповідності до умов договору та чинного законодавства несе відповідач.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, позивач 11.12.2017 звернувся до Київської Митниці ДФС та Адміністрації державної прикордонної служби із заявами №1112-5 та №1112-2 про надання інформації щодо перетину державного кордону автомобілем Вольво НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2.

Державна прикордонна служба України Листом від 09.01.2018 повідомила позивача про те, що останній не надано повноважень щодо обліку транспортних засобів, що переміщуються через державний кордон України, разом з тим, стосовно надання інформації про перетин державного кордону України водієм, що здійснював перевезення, прикордонна служба зазначила, що позивачу буде надано таку інформацію у разі надходження належним чином оформленого запиту із зазначенням правових підстав для надання такого запиту.

Разом з тим, Листом від 13.12.2017 відповідач повідомив позивача про те, на виконання умов укладеного між сторонами договору 29.11.2017 між відповідачем та Навчальним виробничо-торгівельним підприємством Віра-Надія-Любов Спілки інвалідів м. Червонограда Січ було укладено Договір №29/11 на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до умов якого, перевезення здійснювалось вказаною особою. Також відповідач зазначив, що ним, як експедитором, для встановлення місцезнаходження вантажу та встановлення причин затримки із доставкою вантажу було подано заяву про кримінальне правопорушення.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача із претензією №29/1 від 29.12.2017 з вимогами відшкодування вартості втраченого вантажу в сумі 46277 Євро.

Відповідач у відповідь на вказану претензію Листом від 12.01.2018 підтвердив, що у визначені договором терміни належний позивачу вантаж доставлено не було, також повідомив позивача про залучення до здійснення перевезення третьої особи та про вжиття відповідачем заходів для встановлення місцезнаходження вантажу. Крім того, відповідач зазначив, що вимоги позивача про відшкодування вартості втраченого вантажу є передчасними у зв'язку з відсутністю беззаперечних доказів його втрати.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено, що в разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до частини 1 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Частина 1 статті 314 Господарського кодексу України передбачає, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Згідно з п.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Статтею 136 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР №401 від 27.06.1969, визначено, що автотранспортні підприємства або організації відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів, у таких розмірах: за втрату або недостачу вантажу - в розмірі дійсної вартості втраченого або невистачаючого вантажу; за пошкодження або псування вантажу - в розмірі тієї суми, на яку знизилася його вартість; за втрату вантажу, зданого до перевезення з оголошеною цінністю, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона нижча його справжньої вартості.

Автотранспортні підприємства і організації поряд з відшкодуванням встановленого збитку, зв'язаного з втратою, недостачею, псуванням або пошкодженням вантажу, що перевозиться, повертають провізну плату, стягнену за перевезення втраченого, невистачаючого, зіпсованого або пошкодженого вантажу, якщо ця плата не входить в ціну вантажу.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.20 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, у випадку якщо вантаж не був доставлений протягом тридцяти днів після закінчення узгодженого терміну або, за відсутності узгодженого терміну, протягом шістдесяти днів із дня прийняття вантажу перевізником є безперечним доказом втрати вантажу і особа, яка має право пред'явити претензію, може на цій підставі вважати його загубленим.

За приписами ч.2 ст.932 Цивільного кодексу України у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується, що належний позивачу вантаж до теперішнього часу не доставлено перевізником, що також не заперечується відповідачем та є підставою вважати, що належний до перевезення вантаж втрачено, та враховуючи умови укладеного між сторонами договору, а також положення чинного законодавства щодо відповідальності експедитора, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позову, та стягнення з відповідача вартості втраченого вантажу в розмірі 46277 Євро, що станом на 23.01.2018 відповідно до офіційного курсу НБУ становить 1635429,18 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, разом з тим, доводи відповідача щодо зазначення в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR іншого перевізника, ніж визначено експедитором, судом до уваги не приймаються, оскільки автомобіль та причеп, що були подані під завантаження були саме визначені експедитором в заявці до перевізника. Крім того, суд зазначає, що обов'язок з перевірки правильності заповнення товаросупровідних документів, зокрема міжнародної товарно-транспортної накладної CMR умовами п.4.2.5 укладеного між сторонами договору покладено саме на експедитора.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство з підбору автомобілів Консалт-Авто (03056, м. Київ, вул. Польова, 21, оф. 114; ідентифікаційний код 34805514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АКБ Центр (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 56, кв. 368; ідентифікаційний код 38418818) 1635429 (один мільйон шістсот тридцять п'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 18 коп. збитків, а також 24531 (двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять одну) грн. 44 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 20.09.2018

Суддя Я.В. Маринченко