Рішення

від 24.09.2018 по справі 910/10655/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2018 м. Київ Справа № 910/10655/18

За позовом: дочірнього підприємства "КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ";

до: АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНОГО ЗАГІНУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У МІСТІ КИЄВІ;

про: стягнення 301.212,73 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Дочірнє підприємство "КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНОГО ЗАГІНУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У МІСТІ КИЄВІ (далі - відповідач) про стягнення 301.212,73 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів) від 01.01.2018 № 261140/Е/18, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 301.212,73 грн., з яких: 296.574,17 грн. - основна заборгованість, 3.242,83 грн. - 3 % річних та 1.395,73 грн. - інфляційні втрати.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, у розумінні ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів) від 01.01.2018 № 261140/Е/18 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачу у 2018 році природний газ (далі - газ) в об'ємах і порядку, передбачених Договором, а відповідач зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити позивачу вартість газу в розмірах, строки та в порядку, що передбачені Договором (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.7.1 Договору визначено, що оплату вартості газу відповідач здійснює протягом поточного місяця постачання у розмірі вартості планового обсягу постачання, передбачених Договором на місяць поставки газу.

Положеннями п. 4.7.3 Договору передбачено, що у випадку недоплати вартості газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 491.793,71 грн. Наведена фактична обставина підтверджується актами прийому-передачі природного газу, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме: від 31.01.2018 на суму 163.282,91 грн., від 28.02.2018 на суму 174.466,43 грн. та від 31.03.2018 на суму 154.044,37 грн.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача зобов'язання з оплати газу за Договором. Відповідач вартість газу сплатив частково в сумі 195.219,54 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 296.574,17 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 3.242,83 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.395,73 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 296.574,17 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 296.574,17 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 3.199,49 грн., за таким розрахунком суду:

Акт приймання-передачі Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняДата оплатиСума оплати (грн.)Сума 3 % річних за період прострочення (грн.) Акт приймання-передачі від 28.02.2018 174.466,43 16.03.2018-15.06.2018 91 1.304,91 Акт приймання-передачі від 28.02.2018 142.529,80 18.06.2018-01.08.2018 45 18.06.2018 31.936,63 527,17 Акт приймання-передачі від 31.03.2018 154.044,37 16.04.2018-01.08.2018 108 1.367,41 Загальна сума 3 % річних складає 3.199,49

Заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1.395,73 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНОГО ЗАГІНУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У МІСТІ КИЄВІ (04074, м.Київ, ВУЛИЦЯ БЕРЕЖАНСЬКА, будинок 7, ідентифікаційний код: 23312417) на користь дочірнього підприємства "КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ" (01103, м.Київ, МИХАЙЛА БОЙЧУКА, будинок 4Б, ідентифікаційний код: 39835779) основну заборгованість в сумі 296.574 (двісті дев'яносто шість тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 17 коп.; 3 % річних в сумі 3.199 (три тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн. 49 коп.; інфляційні втрати в сумі 1.395 (одна тисяча триста дев'яносто п'ять) грн. 73 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 4.517 (чотири тисячі п'ятсот сімнадцять) грн. 54 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац